75. “Ти як?” Наймасштабніша виставка року війни

27 вересня 2023 року у Бахчисараї в віці 49 років помер Олекса Гайворонський - історик, який присвятив себе вивченню та популяризації Криму. Він одним із перших в Україні підняв питання деколонізаційного погляду на півострів та долю його корінного народу - кримських татар.

У випуску про Олексу Гайворонського говорять ті, хто спілкувався та співпрацював з ним. І це - розмова більше ніж про виняткову особистість. Вона про виклики та тенденції розвитку нашого суспільства, ідентитет, пам’ять, дипломатію.

Еміне Джапарова, перша заступниця Міністра закордонних справ України: "Він перший, від кого багато хто в Криму почули привітання "Слава Україні! Героям слава!" ще в 1991 році. Його спадком, науковим і творчим, можна пишатися не лише представникам кримськотатарського народу. Це частина нашого спільного загальнодержавного культурного надбання. Олекса Гайворонський — це кримський українець. Кримськотатарський народ буде йому вдячний за його праці, за його натхнення і відкриття".

Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту: "Олекса Гайворонський - людина, яка закохувала інших у Крим".

Юрій Нікітін, художник: "Робота разом із Гайворонським над галереєю портретів кримських ханів - один із найважливіших та найцікавіших проєктів в моїй мистецькій практиці. Це був захоплюючий виклик і велика відповідальність. Нам було важливо не допустити псевдоісторичної фантазії, голівудського орієнталізму". Тексти Олекси Гайворонського з історії Криму є на сайті Радіо "Свобода".

28 художників з 10-ти країн об’єднав проєкт МОТ, який вже побачили мешканці Києва, Дніпра, Луцька та Львова. Його демонстрація планується тепер у Європі, є можливість і 3D-туру. Пересувна експозиція розташована в архітектурній конструкції з контейнерів-модулів, серед учасників виставки - Томас Гіршгорн, Субодх Гупта, Жанна Кадирова, Марія Куліковська, Роман Мінін, Ліонель Сабатте, Zevs, WAONE.

З одним із ініціаторів та організаторів МОТ, головним редактором DTF Magazine Володимиром Волощуком, комунікаційною менеджеркою проєктів Don’t Take Fake Юлією Сосновською та культурним критиком, виконавчим директором "Української правди" Андрієм Боборикіним говоримо про те, як змінилося наше сприйняття мистецтва після масованої російської агресії, про нові сенси, які надає контекст війни творам, створеним до неї, про зміну акцентів в диспозиції мистецтво vs дизайн та спорі авангарду із кітчем.

Згадуємо проєкт французького художника JR "Валерія", присвячений переміщеним особам в Україні, що мали тікати від окупації, особливості виставки МОТ у Луцьку, як приклад вдалої відповіді на культурні запити молоді в регіонах. Торкаємося теми руїн та їхньої романтизації в європейському мистецтві, трагедії Боснії і Герцеговини в час югославських війн і того, як її досвід посприяв міжнародній допомозі України сьогодні, стійкості українських креативних індустрій, можливостей мистецтва акумулювати кошти для допомоги суспільству. Пояснюємо, як працює програма МОТ та ГО "Алгоритм дій" з підтримки мистецьких установ, які постраждали від російської агресії та як можна взяти у ній участь.

Один із важливих меседжів "Модулю тимчасовості" - солідарність у боротьбі за права та свободи людини. "Те, що в Ірані немає демократії, призводить до того, що іранські дрони летять на мою країну", - наголошує Володимир Волощук.

У Києві в просторі Співочого поля відкрито Музей українського грамзапису (https://www.facebook.com/Museum.Of.Ukrainian.Recording). Його ініціаторами виступили Іван Москаленко (DJ Derbastler) та директор Київського міського центру культурологічних досліджень та народної творчості Федір Баландін. З ними та з колекціонером, співвласником вінілового корнеру Vinyl Rat Сергієм Тхоржевським говоримо про насичені явищами, красою та випробуваннями сто років фіксації української музики на платівках.

В якій країні вийшов перший грамзапис української музики? Яка українська музична платівка є найпопулярнішою? Коли і де в Києві, як столиці вже незалежної держави, прозвучав перший електронний ремікс пісні “Червона калина”? Чим патефон відрізняється від грамофона, а платівки для них від вінілових? Платівки якого з українських грамофонних заводів є сьогодні найбільш рідкісними? Чому записи української музики видавались в Ташкенті?

Відповідаючи на ці питання, розмірковуємо також про українську пісню, як потугу м’якої сили, про вимушену увагу до неї радянської влади та намагання її інструменталізувати, про діаспорійські піратські видання записів українських виконавців з СРСР. Згадуємо архітектурно-акустичні експерименти Флоріана Юр'єва, процес формування української електронної музичної сцени, вітчизняний джаз, музичну програму американського журналіста Романа Шведа на радіо “Культура”, дослідження музикознавця Михайла Кальницького, міжнародну роботу лідера нью-йоркського гурту Gogol Bordello Євгена Ґудзя з адвокації та підтримки України з самого початку російської агресії 2014 року.

“Нерозказана історія українського виноробства” - нова книга видавництва Ukraїner у співпраці з із винним експертом, засновником фестивалю Brave Wine Сергієм Клімовим. Він, та продюсерка експедицій українськими виноробнями Христина Кулаківська розповідають про вітчизняні регіональні особливості одного з найстаріших напрямків людського господарства напередодні та в час повномасштабного російського вторгнення.

Що таке “натуральні вина”? Чи існує порошкове вино? Куди та чому з наших магазинів поділося вино з традиційного сорту “Ізабелла”? Чому наші винороби можуть повчитися у колег із Молдови? Які найстаріші сорти винограду існують донині і які спеціалітети пропонують українські виновиробники?

Крім відповідей на ці питання говоримо про географію винарства від Закарпаття до Ізюму, про античну винну культуру на Кримі, про виноробство українських козаків, про реалії галузі в ситуації війни та бомбардувань, про світове перевиробництво вина та нюанси ціноутворення на винопродукцію, про традицію солодких вин та інші радянські практики й згубні звички, долати які доводиться до сьогодні.

Згадуємо доктора Костянтина Франка, німця з України, який зробив виноробчу революцію в США, та нашого колегу по “Українській правді” Павла Шеремета - ініціатора першого виноробного форуму в Україні, що став платформою для спілкування влади та виробників вина.