Всі епізоди "Cвіт не sweet"

Десятиліття Столтенберга на чолі НАТО добігає кінця. Хто буде його наступником і чого чекати Україні?

  • Політика
  • 40 хвилин
  • 8 квітня 2024

Слухати

У квітні НАТО відзначає 75 років від заснування - власне, від моменту підписання Північноатлантичного договору. І десять з них Альянс очолює норвежець Йенс Столтенберг. На його перебування на посаді припали важкі роки російської агресії проти України, а нині й загроза прямої конфронтації РФ та Альянсу. Водночас за цей час НАТО змінювалося, зміцнювалося та розширювалося. Так, відзначення ювілейної дати відбулося буквально за кілька тижнів після офіційного прийняття до Альянсу Швеції.

Генеральний секретар НАТО - людина, від якої залежить не стільки ухвалення рішень (адже більшість питань вирішується саме країнами-членами), а координація зусиль та пошук порозуміння. Однією з головних переваг Столтенберга, наприклад, називали те, що йому вдавалося знаходити спільну мову з Дональдом Трампом - ексцентричним екс президентом США, який неодноразово різко критикував альянс, а нині знову може повернутися у президентське крісло. Столтенберг був ефективним на своїй посаді: його термін на чолі Альянсу продовжували чотири рази, а пошук наступника виявився доволі непростою справою.

Спершу лунало дві пріоритетні вимоги до нового Генерального секретаря НАТО. По-перше, це має бути жінка - адже жодна поки не очолювала альянс за всі роки його існування. По-друге, це мала бути представниця східноєвропейської країни - щоби підкреслити, що східний фланг НАТО теж перебуває у фокусі уваги. Однак кандидат, якого зараз називають найімовірнішим наступником Столтенберга, не потрапляє у жодну з цих категорій. Чому тоді у премʼєр-міністра Нідерландів Марка Рютте як потенційного нового генсека така велика підтримка?

Про це, а також про те, які наслідки матиме це призначення для України, її підтримки у війні та відносин з Альянсом, говоримо з Ганною Шелест — директоркою програми безпекових студій та глобального залучення Ради зовнішньої політики "Українська призма". А якщо вам також було цікаво, чому з боротьби за крісло очільника альянсу "вилетіли" найбільш антиросійські кандидати, у цьому випуску "світ не sweet" знайдете відповідь і на це питання.

Теги


Слухайте у додатку

Cвіт не sweet: інші епізоди

  • 44 хвилини
  • 3 березня 2025
Cвіт не sweet

Конфлікт світів. Чи є надія для відносин України та США після суперечки в Білому домі

Те, що сталось у Білому домі 28 лютого, здається, не міг передбачити ніхто. Візит, який мав стати здобутком української дипломатії та підтвердити відносини Києва з новою адміністрацією Дональда Трампа, завершився скандалом.

Суперечка Володимира Зеленського з Дональдом Трампом і Джей Ді Венсом, яку мільйони людей спостерігали в прямому етері, не лише зірвала підписання так званої угоди про корисні копалини. Вона також показала, наскільки відмінним є бачення повномасштабної російської агресії проти України у Києві та Вашингтоні.

Чи є шанс на примирення цих світів – українського та американського? Що передувало конфлікту в Білому домі та чи можна йому зарадити? І якою тут є роль Європи?

Про геополітичні аспекти нинішньої кризи в українсько-американських відносинах говоримо в подкасті "світ не sweet" з Маріанною Фахурдіновою – дослідницею Центру аналізу європейської політики та асоційованою аналітикинею Центру "Нова Європа".

  • 55 хвилин
  • 22 лютого 2025
Cвіт не sweet

Президент з Tik-Tok: як перемога ультраправого Джорджеску змінить курс Румунії та чого чекати Україні

Румунія довгий час лишалась унікальним острівцем стабільності з-поміж турбулентних політичних реалій своїх сусідів. Ще рік тому ми записували подкаст про румунсько-українські відносини, де називали її "тихим, але надійним союзником" Києва. Але тепер ситуація змінилася – коли в першому турі президентських виборів у листопаді минулого року абсолютно несподівано переміг проросійський ультраправий кандидат Келін Джорджеску.

Тоді Конституційний суд скасував результати виборів. Та нові заплановані на травень - і поточний рейтинг підтримки Джорджеску сягає понад 50% – з великим відривом від конкурентів. І це при тому, що Джорджеску не проводив справжньої виборчої кампанії, за ним немає жодної політичної партії чи організації, і про нього майже не повідомляли традиційні медіа. Зате за місяці після виборів він уже встиг запамʼятатися радикальними заявами, як-от про те, що "Україна - це вигадана держава", територію якої розділять між собою сусіди.

Ймовірний прихід до влади Джорджеску оприявнив недовіру до двох традиційних партій, які постійно обіймали владні позиції в Румунії – соціал-демократів та націонал-лібералів. А ще дав неабиякий буст популярності правим силам і на парламентських виборах. Що це означає для подальшого курсу країни? І чи означатиме, що в України зʼявився ще один проблемний сусід? Про це у новому епізоді подкасту "світ не sweet" ми поговорили з Сергієм Герасимчуком, заступником виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська Призма".

  • 47 хвилин
  • 8 лютого 2025
Cвіт не sweet

Україна vs Польща: чому непрості відносини знову дають про себе знати

Коли ми говорили з гостею цього подкасту про те, якими непростими є польсько-українські відносини, вона порівняла це з початком терапевтичної сесії для пар. І справді, відносини Києва та Варшави переживають свої злети й падіння; часом загострюються до межі, часом – переживають хвилю піднесення.

Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році українці укотре відкрили для себе сусідню Польщу не просто як сусідню державу, а і як одного з найважливіших стратегічних партнерів та союзників України. Та останнім часом тема подій на Волині (які в Польщі називають Волинською різаниною), ставлення до українських біженців і підтримка України загалом знову виринають у польському дискурсі.

Про те, якими нині є польсько-українські відносини і як на них впливають останні політичні події у Польщі (зокрема й майбутні президентські вибори), у подкасті “світ не sweet” розповідає Олена Бабакова – журналістка, дослідниця міграції, викладачка Університету Вістула у Варшаві.

  • 50 хвилин
  • 1 лютого 2025
Cвіт не sweet

Словаччина проти Фіцо, а Фіцо – проти України. Що стоїть за протестами в країні

Премʼєр Словаччини Роберт Фіцо опинився в центрі політичного конфлікту.

“Війна слів” з Україною, візит у Москву до Владіміра Путіна наприкінці минулого року, погрози депортувати з країни українських біженців, натяки про можливий вихід з ЄС – все це вилилось у масштабні протести словаків.

Тоді як опозиція Словаччини намагається оголосити вотум недовіри уряду Фіцо, той заявляє про підготовку “Майдану” і ледь не прямо звинувачує в цьому Україну. У Києві, здається, вже не намагаються приховати роздратування антиукраїнськими заявами словацького премʼєра.

Що відбувається у Словаччині? Наскільки реальною є відставка Роберта Фіцо та зміна влади в країні? Й чи пройшли українсько-словацькі відносини точку неповернення?

Про це з ведучими подкасту “світ не sweet” говорив Віталій Дячук – аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії та ініціативи Re:Open Ukraine.

Популярне цього тижня