Пробація дає можливість спокутувати свою вину без ізоляції від суспільства, — Олена Кочура

Євроінтеграція України – складний і тривалий процес, який розпочався ще з Революції гідності. За цей час Україна зробила багато трансформаційних змін у сфері правосуддя, щоб розпочати переговори, - переконана  Оксана Цимбрівська – керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice".

У цьому інтервʼю гостя детально зупиняється на історичному моменті - відкритті Кластеру 1 "Основи" переговорів зі вступу України до ЄС.

Оксана Цимбрівська пояснює, чому саме цей кластер вважається ключовим? Які орієнтири дає Дорожня карта з верховенства права? І над якими змінами у царині верховенства права Україні потрібно зараз працювати найбільше?

Керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice" звертає увагу на ту величезну роль, яку в процесі євроінтеграції України відіграє міжнародна підтримка.

А також розтлумачує, як євроінтеграційні реформи можуть відбитися на житті кожного українця? І чому підтримка реформ з боку суспільства є важливою для успішного руху України до ЄС?

15 червня Україна відкрила перший кластер переговорів з Європейським Союзом. Він називається “Основи” і включає питання верховенства права та судової реформи.

У цьому інтервʼю Оксана Кваша – заступниця голови Вищої ради правосуддя та Володимир Чабан – керівник компонента “Судова реформа” Проєкту ЄС “Право-Justice”:

Діляться своїм баченням реформування судової системи України.

Пояснюють, у чому важливість Вищої ради правосуддя? Яку роль вона відіграє у судовій реформі та процесі євроінтеграції України? І які важливі зміни у роботі ВРП сталися найближчим часом?

Звертають увагу на один з пріоритетів Дорожньої карти з питань верховенства права – посилення незалежності суддів і захист від втручання у їхню роботу.

Аналізують один із ключових викликів для судової системи – дефіцит кадрів. Відповідають на питання: наскільки критичною ситуація є зараз  і коли громадяни зможуть реально відчути зміни у швидкості розгляду справ?

А також кажуть про роль міжнародних партнерів у судовій реформі в Україні.

Правнича освіта в Україні досі частково зберігає риси радянської моделі. Підготовка правників відбувається не лише в цивільних університетах, а й у військових та відомчих закладах зі специфічними умовами навчання — що суперечить європейським підходам, заснованим на академічній свободі та інтелектуальній незалежності. Водночас велика кількість випускників юридичних факультетів не завжди означає наявність якісно підготовлених фахівців, готових ефективно працювати в системі правосуддя.

Як подолати цю розбіжність між кількістю і якістю? Як вивести юридичну освіту на новий рівень відповідно до стандартів ЄС? Чому це питання є критично важливим не лише для правничої спільноти, а й для кожного громадянина?

У цьому інтерв’ю Світлана Хилюк — декан факультету права Українського католицького університету, національна експертка Проєкту ЄС “Право-Justice”, та Андрій Бойко — професор факультету правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, національний експерт Проєкту ЄС “Право-Justice”, діляться своїм баченням реформування правничої освіти в Україні. Експерти аналізують сучасні моделі підготовки правників, пояснюють, чому юридичну освіту мають надавати саме цивільні університети, та окреслюють, як якісна правнича освіта безпосередньо впливає на життя звичайного українця.

Як працюють органи прокурорського самоврядування? На якому етапі реформа прокуратури? Які аспекти реформування органів прокуратури у фокусі уваги Європейської комісії? І хто такий прокурор громади?

Відповіді на ці питання дає головна експертка з питань реформування органів прокуратури Проєкту ЄС “Право-Justice” Олександра Дерманська у подкасті на Радіо NV.