РАНОК. Від добровольців до міжнародної підтримки: як змінилися Сили оборони з початку широкомасштабної війни

Росія дедалі активніше змінює тактику повітряних атак, використовуючи нові засоби ураження та збільшуючи їхню кількість. Водночас досвід України вже став важливим орієнтиром для європейських союзників, які також змушені переглядати власні підходи до протиповітряної оборони. Чи здатні сучасні системи ППО забезпечити надійний захист, які уроки має засвоїти НАТО і що визначатиме безпеку європейського неба найближчими роками? Говоримо з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком. Ведучий: Олексій Бурлаков

Європа має вже зараз готуватися до повернення українських військових після завершення війни. Досвід ветеранів може стати важливим ресурсом для безпеки, оборони та розвитку нових технологій, однак для цього потрібні системні програми інтеграції, - вважає Марцін Бужанський, директор Центру дипломатії та переговорів Civitas University. Володимир Гарматюк

На тлі того, що Європейський Союз знову не зміг погодити 21-й пакет санкцій проти Росії, експертка Польського інституту міжнародних справ (PISM) Ельжбета Каца пояснила, що санкції залишаються важливим інструментом тиску, але самі по собі не здатні призвести до економічного краху РФ. За її словами, санкції підвищують витрати Росії та ускладнюють доступ до технологій і ресурсів, однак найбільш відчутні результати у скороченні російських можливостей дають удари Збройних сил України по енергетичній інфраструктурі та суднах. Володимир Гарматюк

Країни Балтії та Північної Європи дедалі активніше визначають політику підтримки України в Європі. Саме вони найпослідовніше виступають за вступ України до ЄС і НАТО, інвестують у спільні оборонні проєкти та розвивають військово-технічну співпрацю з Києвом. Чому цей регіон став головним адвокатом України, як змінюється безпекова архітектура Балтійського моря після вступу Швеції та Фінляндії до НАТО та яку роль у цьому відіграє український бойовий досвід — про це в інтерв'ю Українській службі Польського радіо для закордону розповів аналітик Польського інституту міжнародних справ (PISM) Томаш Здуньчик.