Правий поворот: хто і чому захоплює Європу Хто такі нові європейські праві Гроші Москви чи криза демократії: у чому секрет успіху правих

Нащо Путіну скіфи? – Оксана Ліфантій, Віталій Ляска

Двуликий Грушевський Історик, який відірвав Україну від Росії У нашій свідомості чітко закріпився образ Михайла Грушевського як видатного історика, але нездарного політика? Чи була альтернатива Грушевському-політику під час Української революції? Як Грушевський відірвав українську історію від російської і об’єднав розірвану імперіями Україну? Чому народ, а не держава, був для нього осердям національного конструювання? Чому Грушевський повернувся до радянської України і чи справді Москва його вбила? Чи не заважає сьогодні культ Грушевського критично читати його тексти? Що з його концепції історикам уже варто полишити в минулому? Про Михайла Грушевського як політика та вченого говорили історик Віталій Ляска  Ігор Гирич, доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ

23 серпня 1939 року в Москві Молотов і Ріббентроп підписали радянсько-німецький договір про ненапад із таємним протоколом, яким Сталін і Гітлер поділили Східну Європу на сфери впливу, — за тиждень почалася Друга світова війна. Чим був пакт  для кожної зі сторін: тактичним перемир'ям, поділом Європи чи чимось більшим? Що Сталін і Гітлер реально виторгували один в одного? Чи справді для Москви пакт був вимушеним кроком? Як комуністи пояснювали вторгнення до Польщі? Що пакт означав для українців Галичини та Західної Волині? Чи можна юридично кваліфікувати СРСР як співагресора Другої світової? Що про це говорить міжнародне право і чому Нюрнберг обійшов це питання? Чому Захід й донині тримається спрощеного наративу «СРСР виграв війну», у якому для пакту Молотова-Ріббентропа немає місця?

Як Сталін віддав полякам українські землі  9 вересня 1944 року УРСР і польські комуністи підписали угоду про обмін населенням. На захід поїхали поляки з Галичини й Волині, на схід — близько пів мільйона українців із Лемківщини, Надсяння, Холмщини й Підляшшя. Попри співмірні цифри депортованих, наслідки для них різні. У Польщі з нащадків виселених виросли кресов'яки із власними товариствами, музеями, виданнями та сильним голос у політиці, особливо правій. В Україні про депортованих з Закерзоння, як правило, мовчать. Чому одна втрата стала політикою, а друга — забуттям? Це наслідок радянської заборони чи байдужості вже української держави? І чому закон, який визнав цих людей депортованими, ухвалили аж торік? Про деукраїнізацію Закерзоння, одну із головних трагедій українського ХХ століття, говорили історик Віталій Ляска та Юлія Артимишин, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України та “Музею історії воєн, боротьби та опору”.