У ДЗЕРКАЛІ ІСТОРІЇ. Професор Бруський: Петлюра розумів, що Польща є ситуативним противником, а Росія – це ворог української державності

Зустрічі та заяви під час Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку знову повернули питання про можливі зміни в мирному процесі. Водночас Москва поки не демонструє готовності до припинення війни, а економічний тиск і санкції не обов’язково одразу трансформуються в політичні поступки Кремля. Як після Нью-Йорка може розвиватися російська політика та що здатне змінити позицію Москви? Говоримо з головним консультантом Національного інституту стратегічних досліджень Іваном Усом. Ведучий: Олексій Бурлаков

Удари по російській нафтовій інфраструктурі охоплюють уже не лише НПЗ, а й експортні потужності та логістику. Однією з таких операцій стала «Барель» із підривом вагонів-цистерн у Росії, унаслідок якої, як зазначається в розмові, було знищено близько 10 тисяч тонн нафтової сировини. Коли накопичувальний ефект таких ударів може позначитися на російській армії та фінансуванні війни? Говоримо з військовим аналітиком Олександром Коваленком. Ведучий: Олексій Бурлаков

Чи справді всі країни НАТО однаково розуміють масштаб російської загрози — попри різну географію та власні безпекові пріоритети? Говоримо також про те, що могла б змінити постійна присутність американських військових у Польщі та чому для стримування недостатньо просто збільшувати оборонні бюджети. Дрони, штучний інтелект, кіберзахист, РЕБ і супутникова розвідка — які військові технології НАТО вже переводить із планів у реальні спроможності?

У Балтійському регіоні швидко розвивається енергетична інфраструктура. Країни будують нові електростанції, прокладають підводні кабелі, розвивають морську вітроенергетику та газову інфраструктуру. Водночас зростає залежність країн одна від одної. Про це говорили учасники Балтійської енергетичної конференції у Варшаві. Одна з головних тем — як захищати не окремі об’єкти, а всю систему, яка складається з енергетики, портів, телекомунікацій та іншої критичної інфраструктури. Володимир Гарматюк