Що таке «котлетизація» і чому в СРСР усі мусили їсти однакові страви?

У другому сезоні подкасту "Коло їжі" авторки й ведучі Марія Банько та Олександра Поворозник через історію громадської кулінарії досліджують повсякденне життя українців у радянський період: як радянська система намагалася змінити харчові звички та культуру і як українська кухня зберігала себе попри цей тиск.

Як смакує хліб на огірковому розсолі й що змушує людей вдаватися до таких експериментів? Де в Україні ліпили прозорі вареники і з чого вони були? Про дитинство як основу нормального ставлення до їжі, неочевидні скарби липневих ярмарків і про те, чому нікому не цікаво читати рецепт нового авокадо-тоста, розповідає фуд-блогерка Настя Середа.

Символ грузинської кухні, атрибут вихідних на природі – шашлик. Який шлях він пройшов, перш ніж закріпитись в українському літньому меню?

Історикиня Софія Грачова і журналістка Саша Поворозник розбираються, чому взагалі сучасним людям подобається смажити м'ясо на вогнищі? Чи справді шашлик належить грузинам? Що таке політичне барбекю в США і чому це не хабар? Як шашлик потрапив у пекло в «Енеїді»? Про печених змій і крокодилів, розподіл «народних» страв в СРСР і кулінарний вимір новітніх свят слухайте у сьомому епізоді подкасту «Коло їжі». 

«Гастрономія Києва – вседоступна і всевідкрита», – каже історикиня Аліна Сушко. Журналістка Саша Поворозник погоджується з цією думкою, бо як інакше? Лимони, маслини, інжир, фініки, східні прянощі, заморські вина, ікра – Київ куштував усе. І це тільки з базару «для багатих»! 

У шостому епізоді подкасту «Коло їжі» слухайте про буденне і святкове меню киян від княжої доби й козаччини до модерного ХІХ століття; про загадкову страву з кропу, яку їв Богдан Хмельницький; про сезонність як основу української харчової культури і про покусаний батон як продовження тисячолітньої традиції.