Що відбувається

З 10 грудня почав діяти закон, який обмежує використання пластикових пакетів. За планом, вони будуть  зникати поступово, а поки вони зникають - покупцям за них треба буде платити. Мінімальну ціну на пластикові пакети, щоб стимулювати відмову від їх купівлі встановлює уряд. Тож спершу вступає в дію заборона безоплатного поширення пакетів. Виняток - лише пакети для риби, м'яса, молочки чи крупи, де це первинна упаковка, а також біорозкладні пакети. Утім закон поки не запрацював коректно. Що не так? Будемо розбиратися із екс-головою Держекоінспекції Столичного округу та експертом з охорони довкілля Сергієм Волковим.

Минулого тижня китайський забудовник Evergrande вперше оголосив дефолт щодо виплат за доларовими кредитами. Загальна сума боргу компанії станом на червень — понад $300 млрд. Evergrande — найбільший забудовник Китаю. Bloomberg пише, що нинішній дефолт компанії несе певні ризики для світової фінансової системи. Чому та чи може крах найбільшого забудовника Китаю створити ефект доміно та підштовхнути світ до нової економічної кризи — ми говоримо із банкіром Сергієм Коваленком.

Українська столиця посіла 48-е місце в рейтингу міст із найкращими умовами для розвитку стартапів за версією рейтингу StartupBlink. 
Цьогоріч Київ, за результатами, випереджає багато інших європейських міст, зокрема Дублін, Копенгаген, Цюріх та Мілан. У звіті вказано, що Київ особливо сильний центр для стартапів у сфері програмного забезпечення та даних, маркетингу та продажів, а також харчових технологій. Зазначимо, що в цих галузях у Києві вже працює понад 250 компаній.
У п’ятірку найкращих міст для розвитку стартапів цьогоріч увійшли Сан-Франциско, Нью-Йорк, Пекін, Лос-Анджелес і Лондон. Водночас цьогоріч українська столиця  втратила 16 пунктів у рейтингу. У 2019 рік Київ посів 34-е місце з тисячі стартап-міст світу, а у 2020 році — 32-е місце. Чому так сталося, з'ясовуємо з Ігорем Маркевичем, керівником програм українського фонду стартапів.

В Україні присудили антипермію “Це яйце!” присвячену сексизму у публічних висловлюваннях. У шортліст номінації  «Сексистський матеріал» потрапили, наприклад, телеканали — «Україна» за статтю «Чоловіки на шоу “Я везу тобі красу» розповіли, як реагують на великі груди”» та «1+1» за спецпроєкт ТСН «Код доступу». Ще один номінант Антипремії у цій номінації — видання «Новини Закарпаття» та автор Василь Сочка за статтю «Закарпатські ліси отримали нового красуню-керівника».
Про те, як сексизм розповсюджується у публічному просторі і що з ним робити, говоримо із координаторкою з гендерних питань проєкту «Кампанія проти сексизму в медіа та політиці “Повага”» та платформи «Жінки — це 50% успіху України» Анастасією Багалікою.

Дозволити поліцейським підробіток на стороні планує міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. У МВС хочуть, щоб у правоохоронців у позаробочий час була можливість додаткового заробітку, наприклад на охороні певних об'єктів.
Чому така заборона існувала досі і що зміниться в житті полісменів разом із її скасуванням? Про це ми поговоримо з експертом Центру політико-правових реформ Євгеном Крапивіним.

Майже дві третини українців негативно ставляться до можливого запровадження дистанційного голосування через Інтернет, і лише приблизно кожен третій громадянин підтримує вибори через Інтернет. Такі результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Що лякає українців у електронному голосуванні і чому країни Заходу не поспішають його запроваджувати. Про це поговоримо із генеральним директором Комітету виборців України Олексієм Кошелем.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що західні партнери спостерігають аномальний сплеск антиукраїнської пропаганди в соціальних мережах — на рівні початку 2014 року.  Спробу державного перевороту в Україні він назвав ймовірною частиною агресії Росії нагадавши, що біля українських кордонів Росія сконцентрувала понад 100 000 військових.  Про держпереворот першим заговорив президент Володимир Зеленський. СБУ навіть відкрила справу, аби перевірити, хто, як і де підіграє Росії. Деталей розслідування у відомстві не розкривають.
Поки з’являються лише нові припущення, спробуємо з'ясувати,  які з них є найбільш реалістичними. І що Україна може реально зробити, аби підготуватися до відбиття атак на різних рівнях.
Говоримо з речником ГУР Миколою Красним і Керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком

Україна, Грузія та Молдова поділилися з Євросоюзом ініціативами щодо посилення співпраці. Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі зазначив, що, окрім загальної історії, Україну, Грузію та Молдову об'єднують європейські прагнення та твердий вибір громад їхніх країн стати членами ЄС, ґрунтуючись на спільних європейських цінностях. “Головний меседж, який ми передали під час нашого візиту — це підтвердження наміру Тріо далі просувати інтеграцію наших країн до ЄС, щоб підбити підсумки вже досягнутих результатів та визначити разом із лідерами інституцій ЄС наступні кроки щодо більш секторальної інтеграції", — зазначив Гарібашвілі.
Усі три країни вже давно є учасницями Східного партнерства разом із Білоруссю, Вірменією та Азербайджаном. Утім ці три країни вже давно припинили рух в напрямку Заходу, а дехто впевнено крокує у зворотному напрямку.
Що об`єднує Україну, Молдову та Грузію в їхньому шляху до ЄС, а в чому вони різні? Про це говоримо із директором Інституту світової політики Євгеном Магдою.

Тригодинна військова епопея "Битва на озері Чанцзінь" про поразку армії США стала найкасовішим фільмом у Китаї за весь час. Пропагандистський фільм зібрав майже $900 млн і може найближчим часом перетнути позначку $1 млрд, повідомляє New York Post. Фільм ґрунтується на реальних подіях — військовій кампанії під час Корейської війни у 50-х роках, коли армія КНР вступила у війну на боці Північної Кореї. Китайський уряд виділив $200 млн на створення фільму. Як Китай використовує кіно з метою пропаганди та чому такі фільми вже збирають касу у сотні мільйонів доларів, ми говорили із кінокритиком, спеціалістом зі східноазійського кіно Володимиром Захаровим.

Минулого тижня президент Володимир Зеленський провів пресконференцію. Вона запам’яталася не тільки його заявою про можливий державний переворот, намаганням втягнути в нього бізнесмена Ріната Ахметова та відмовою звільнити голову Офісу президента Андрія Єрмака. Володимир Зеленський емоційно, іноді з неприхованою агресією відповідав журналістам, які також відповідали йому у такій же манері. Що ховалося за словами, мімікою та жестами президента — ми говоримо із соціальним та політичним психологом Валентином Кімом.