Русскій фейк: стукіт з дна

13 липня на експрезидента США Дональда Трампа скоїли замах на передвиборчому мітингу у Пенсильванії. Після цієї події пропагандисти почали масово поширювати низку конспірологічних теорій. Є серед них і така, що до замаху начебто «причетна Україна». Хто і навіщо створює теорії змови, як люди втрачають пильність і починають вірити у бездоказові припущення, чим поширення подібної конспірології в Америці загрожує Україні — говоримо з Артуром Колдомасовим, аналітиком «Детектора медіа».

Наближаються Олімпійські ігри, які цьогоріч розпочнуться 26 липня в Парижі. Це непокоїть російських пропагандистів — вони активізувалися і вигадують дезінформаційні повідомлення. У випуску проаналізуємо фейк про те, що Всесвітня антидопінгова агенція ВАДА нібито планує запровадити антидопінгові послаблення для олімпійської збірної України для «боротьби зі стресом». Навіщо росіяни створюють подібні фейки та як Путін намагається копіювати фейки Радянського Союзу — поговоримо у випуску.

У випуску проаналізуємо російський фейк про те, що ЗСУ нібито «збираються використати» хімічну зброю проти російських військових. Із початком повномасштабного вторгнення ми чуємо закиди росіян щодо цього, проте на фронті кардинально інша картина — хімічну зброю регулярно використовує саме Росія. Що саме застосовує агресор і навіщо розпускає пропагандистські вигадки про наміри України — розбираємо у випуску.

У випуску розберемо російський фейк про те, що евакуаційний рейс до Німеччини для дітей з «Охматдиту» був начебто «спланований ще до удару» по лікарні. А сам обстріл дитячої лікарні — буцімто «спецоперація» Заходу, спланована разом з Україною напередодні саміту НАТО. Що не так з черговою брехнею росіян — зʼясуємо у випуску.

Україна — не єдина країна, яка стикнулася з масовою дезінформацією під час війни. У відносно недалекій історії є схожі приклади — це означає, що із них можна винести певні уроки для нас. Один з прикладів — Хорватська війна за незалежність 1991-1995 років. У випуску поговоримо про досвід Хорватії в інформаційній війні, які технології дезінформації використовувала Сербія проти Хорватії і чому вони схожі із тими, що використовує Росія зараз. А також про роль, яку зіграла інформаційна складова у війні і як хорвати дійшли до перемоги — говоримо з редакторкою видання «Балканський оглядач» Наталією Іщенко.

Російська пропаганда просочується у всі соціальні мережі — звідки черпають інформацію як українці, так і будь-хто у світі. У випуску поговоримо про TikTok — застосунок з короткими відео, який набув великої популярності у світі. Як на платформі поширюється дезінформація, що робиться для виправлення ситуації — державами та самим TikTok, а також про штучний інтелект, який може спростити роботу пропагандистів — говоримо з керівницею відділу досліджень дезінформації у виданні «Тексти» Юлією Дукач.

8 липня Росія крилатою ракетою поцілила по дитячій лікарні «Охматдит» у центрі Києва. У випуску розберемо фейки російської пропаганди про те, що «Охматдит» буцімто був «військовим госпіталем», а сама лікарня постраждала винятково «через роботу української ППО». Як саме прагнуть відбілити себе росіяни, які заяви роблять і яка в них мета — у ексклюзивному коментарі для нашого проєкту пояснив Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО.

У випуску поговоримо про черговий фейк на релігійну тематику. Духовенство УПЦ Московського патріархату нібито «під страхом мобілізації змушують» переходити до помісної Православної церкви України. Що насправді відбувається, для чого Росія поширює фейки про примусове переведення духовенства УПЦ (МП) до ПЦУ та як не потрапити на інформаційну наживку Кремля — говоримо з Ярославою Міщенко, оглядачкою «Укрінформу».

У випуску поговоримо про анонімні телеграм-канали. Чому вони шкідливі для критичного мислення, як відрізнити анонімний телеграм-канали від неанонімного? Що загрожує людині, яка не хоче навчатися медіагігієні та чому не можна поширювати емоційні новини, що викликають гнів, злість чи розпач — розберемо разом з фахівчинею з перевірки фактів Альоною Романюк, викладачкою Київського національного університету імені Тараса Шевченка та редакторкою фактчекерського проєкту «НотаЄнота».

У випуску поговоримо про маніпуляції щодо «продажу» української електроенергії закордон. Мовляв, електрики в країні вистачає, але її продають країнам Європи — натомість для українців запровадили жорсткі графіки відключень. Чому відключення почастішали і відбуваються, зокрема, у світло-сірих зонах графіків і як перевірити, чи продає Україна електрику закордон — розберемо у випуску.