Украинские истории

Конституційний суд України (КСУ) скасував електронне декларування та відповідальність за брехню в деклараціях. І в Єдиному державному реєстрі декларацій замість звітів про автопарки, дорогі годинники, будинки і земельні ділянки депутатів, чиновників і самих суддів утворилася порожнеча. Коротке повідомлення говорило: згідно з рішенням КСУ доступ припинений. Втім, через пару днів за розпорядженням Кабміну доступ було відкрито. Але скандал навколо рішення КСУ триває. Як на скасування е-декларування відреагував президент Володимир Зеленський і Верховна Рада, що заявила Венеціанська комісія і GRECO (орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу), чи загрожує Україні скасування безвізового режиму за удар по боротьбі з корупцією як наслідок рішення КСУ, і чим може закінчитися ця історія — ведучій Наталії Тихоновій розповів журналіст hromadske Ігор Шевчук.

Восени по всьому світу почалася друга хвиля коронавірусу. Україна — не виняток, практично кожен день тут фіксують нові рекорди захворюваності COVID-19. Окремі міста і райони з 26 жовтня потрапили в червону зону, найжорсткішу за карантинними обмеженнями. На сході така ж ситуація склалася і у всій Луганській області. Кореспонденти hromadske побували в декількох лікарнях на сході країни, поспілкувалися з лікарями та їздили на виклики з бригадою швидкої допомоги. Як лікують пацієнтів, чи багато важких випадків, скільки хворіє самих медпрацівників і в яких умовах їм доводиться працювати, ким заповнюють медиків, яких бракує в інфекційних відділеннях лікарень, і що відбувається на непідконтрольних територіях, — ведучій Наталії Тихоновій розповів наш журналіст Іван Бухтіяров.

25 жовтня українці голосуватимуть на місцевих виборах. Це перші вибори за новим Виборчим кодексом. Згідно з новим законодавством, об'єднаним територіальним громадам (ОТГ), створеним завдяки об'єднанню жителів різних сіл і / або міст, відходять у власність і розпорядження всі землі і об'єкти комунального майна в межах цієї громади. Це дає ОТГ більше фінансової самостійності і можливості залучати до місцевих бюджетів більше коштів. Кого вибиратимуть в день голосування, що хоче дізнатися в ході загальнонаціонального опитування президент Зеленський, чому кампанія місцевих виборів більше схожа на парламентські вибори і навіть президентські, а її учасники говорять як правило про національні проблеми, а не пропонують вирішити щоденні проблеми українців, ведучій Наталії Тихоновій розповів політичний оглядач hromadske Олексій Братущак. А кореспондент Іван Бухтіяров описав ситуацію на сході України.

Більше 30 сіл Луганської області постраждали від масштабних пожеж. Загинули люди, вигоріло 13 тисяч гектарів лісу. Кореспондент hromadske Іван Бухтияров поговорив з жителями одного з найбільш постраждалих сіл — Сиротине, де розмістили штаб з ліквідації пожежі. Яку компенсацію пропонують погорільцям, і чому стихія встигла охопити таку велику територію — слухайте в новому епізоді подкасту «Українські історії».

У Нагірному Карабаху знову розгорілося серйозне протистояння між Вірменією та Азербайджаном. 30 років триває цей конфлікт. Росія закликає до деескалації, Путін покликав міністрів закордонних справ двох країн на консультації до Москви. У той же час Туреччина критикує заклики до миру від лідерів США, Франції та Росії, які головують в Мінській групі ОБСЄ - переговорному майданчику для врегулювання конфлікту. Хто продає сторонам збройного протистояння зброю, чи можуть в Карабасі воювати найманці з приватних військових компаній та кого підтримує Україна — ведучій Наталії Тихоновій розповіла наша кореспондентка Олена Куренкова.

Журналістка hromadske Ліза Сівєц провела двотижневу відпустку у рідних в анексованому Криму, а повернувшись до Києва, прийшла в студію «Украинских историй», щоб розповісти, як на півострові пройшов курортний сезон.Хто тепер відпочиває на кримських пляжах, що говорять про погодинну подачу води місцеві жителі, і як дотримуються там карантинних заходів обережності - слухайте в новому епізоді подкасту.

В Україну хлинув потік біженців з Білорусі - режим Лукашенка переслідує тих, хто не згоден з його перемогою на президентських виборах, і змушений покинути країну. Їдуть студенти, фахівці IT, інтелігенція — найбільш активні люди. Як правило, без плану на майбутнє і розуміння, що робити далі. «Подивимося після інавгурації», — говорили вони. Однак 23 вересня, через 1,5 місяці після виборів, Лукашенко на посаду прийшов. І майбутнє у білоруських політичних емігрантів стало ще туманнішим. Наша журналістка Ксюша Савоскіна поспілкувалася з білоруським художником Олексієм Кузьмичем — тим самим, який влаштував перфоманс на виборчій дільниці, намалювавши на бюлетені фалос; координатором інформаційного відділу опозиціонера Світлани Тіхановської Уляною Тікун і членом ініціативної групи Світлани Тіхановської Катериною Купріяновою, і прийшла в нашу студію, щоб розповісти — хто такі біженці з Білорусі, що вони говорять про ситуацію в країні і як бачать власне майбутнє.

Ідея так званого «спільного патрулювання» українських позицій на Донбасі з представниками самопроголошеної «ДНР» спровокувала в Україні скандал. У суспільстві обурення викликало в першу чергу те, що бойовики «ДНР» могли отримати доступ до українських позицій, до того ж, дзеркальної інспекції на непідконтрольних територіях не передбачалося. «Патрулювання» мало відбутися 10 вересня, але цього не сталося. Офіс президента заявив, що українська сторона отримала ряд вимог від Росії і бойовиків, «які суперечать один одному, спотворюючи характер домовленостей щодо білоруського режиму припинення вогню і ще більше принижують ОБСЄ як авторитетного і об'єктивного посередника» .А в т.зв. «ДНР» звинуватили українську сторону в зриві домовленостей: нібито в останній момент були озвучені нові вимоги до представника бойовиків, які повинні були здійснювати інспекцію. Саме 10 вересня бойовики обстріляли місце, де повинна була проходити інспекція.

В Україні понад 60 шахтарських мономіст. Як і вугільна промисловість, вони не розуміють, що на них чекає в найближчому майбутньому. З 33 вугільних шахт на підконтрольній Україні території тільки чотири рентабельні.Збитковість вугільної галузі в Україні пов’язана із застарілим обладнанням для видобутку вугілля й мінімальними вкладеннями в модернізацію. Але закриття шахт не обов’язково означає запустіння та смерть мономіст. Рурський регіон Німеччини — такий собі німецький Донбас — зміг трансформувати шахтарські мономіста в інноваційні та культурні центри. Зараз Німеччина планує профінансувати пілотний проєкт трансформації одного чи двох українських мономіст.Журналісти hromadske побували в двох шахтарських моногородах Донбасу — Українську і Тошківці — і поговорили з жителями про майбутнє, яке чекає на них у разі закриття шахт.

Чи можна поєднати Балтійське море з Чорним і пустити по цій водній артерії вантажні судна? Уряди трьох країн — Польщі, Білорусі та України — впевнені, що це велике будівництво — хороша ідея, адже це дозволить збільшити товарообіг і створить робочі місця. Протяжність Е40 — 2352,8 км. Він повинен з'єднати польський Гданськ і український Херсон по Віслі, Прип’яті і Дніпру. Щоб великі, великотоннажні судна класу «річка-море» змогли пройти по річках, їх треба поглибити. Як це відобразиться на екології? Адже будівництво торкнеться безлічі охоронюваних територій, в тому числі Полісся з його унікальною природною зоною, яка знаходиться під захистом ЮНЕСКО, а також частково — Чорнобильську зону.