Що далі?

З початку війни 2014 року Національний архівний фонд України поніс величезні втрати. Майже повністю були викрадені документи чотирьох великих архівів: Донецької, Луганської областей, міста Севастополя й АР Крим — близько 8 % всього Національного архівного фонду, а це мільйони документів. Про те, з якими загрозами щодня стикається Національний архівний фонд України та як розвивається архівна справа під час війни розповідає гість 11 серії проєкту «Що далі?» — кандидат історичних наук, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

В інтерв’ю Анатолій, зокрема, пояснює, чому для збереження українських архівів так важлива співпраця з міжнародними проєктами, чи дійсно відкриті архіви — ознака демократичної держави та що потрібно змінити на законодавчому рівні, щоб мільйони важливих документів не були втраченими.

Окреслювати майбутнє України неможливо без деокупованого Кримського півострова. Ось чому вже зараз треба не тільки обговорювати, а й робити впевнені кроки у відновленні там української влади та звільняти свідомість тамтешніх мешканців від інформаційної «прошивки» окупантів, а також страху й недовіри до громадян рідної країни. У 10 серії мультимедійного проєкту «Що далі?» спілкуємося з кримськотатарською правозахисницею, співзасновницею ГО «КримSOS», постійною Представницею Президента України в АР Крим Тамілою Ташевою. В цьому інтерв’ю вона, зокрема, пояснює, що передбачає національно-територіальна автономія корінних народів у Криму й навіщо вона потрібна, чому так нагально вже зараз працювати над реінтеграцією півострова в українські контексти, а також про важливість переакцентування вивчення історії Криму та кримських татар у школі.

Цього разу в гостях філософ, релігієзнавець, дисидент, політв’язень часів СРСР, один із засновників Української Гельсінської спілки та радник ректора Українського католицького університету Мирослав Маринович. У новій серії відверто говоримо про допомогу Заходу, вплив українських дисидентів на росіян у таборах СРСР, місце церкви у російсько-українській війні, роль України в майбутньому світовому порядку та інші важливі питання.

Герой цього випуску — Масі Найєм, український адвокат афганського походження, засновник юридичної компанії «Міллер», військовослужбовець і правозахисник, який після поранення на фронті співзаснував громадську організацію «Принцип», що створює правовий навігатор для ветеранів та їхніх родин. В інтерв’ю Масі Найєм поділився думками про те, кого варто називати ветераном, роль держави й суспільства у ветеранській політиці, шляхи формування інклюзивності на різних рівнях, а також про потребу підтримувати не лише ветеранів, а й їхні сім’ї.

У межах англомовного проєкту Ukraїner in English «Україна очима іноземців» ми поговорили з Пітером Померанцевим — британським науковцем з українським корінням, старшим науковим співробітником Університету Джонса Гопкінса, автором двох книг про інформацію та пропаганду: «Нічого правдивого й усе можливо», «Це не пропаганда». У розмові Пітер розтлумачує, що таке пропаганда та чи є в ній моральність, як вона працює в авторитарних і демократичних суспільствах та яка її роль у війні Росії проти України. Крім цього, ми обговорили межі відповідальності технологічних гігантів за ферми інтернет-тролів і те, як подолати розрив між правдою та справедливістю. Пропонуємо ознайомитися з українською адаптацією цього інтерв’ю, адже в ньому піднімаються важливі для розуміння подальшого розвитку нашої країни питання.

Герой шостого епізоду — Валерій Пекар, підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Львівської бізнес-школи УКУ, громадський діяч, автор книг про менеджмент, стратегію і лідерство.

Він поділиться думками про те, чому постмодерний підхід до розуміння війни не працює, як свобода корінних поневолених народів Росії допоможе нам виграти війну, а також про внутрішні економічні реформи і суспільний запит на справедливість.   

Гість цього епізоду — експерт із довготермінових стратегій Євген Глібовицький. Також він викладач програм із комунікацій для медіа, бізнесу й неприбуткових організацій, член наглядової ради «Суспільного мовлення», був локальним продюсером закордонних ЗМІ. У фокусі розмови — історія поступу української журналістики і чинники, які впливають на стратегування зовнішніх комунікацій України. Говоримо, зокрема, про суб’єктність нашої держави, як нас сприймають Захід і Південь, знецінення й дефіцит безпеки в різних суспільствах, а також про те, що таке стратегування і чому воно важливе.

Гостя четвертого випуску проєкту «Що далі?» — директорка Мистецького арсеналу, артменеджерка, кураторка сучасного мистецтва Олеся Островська-Люта.

Говоримо про те, як розбудовувати культурну спільноту, про важливість горизонтальних структур в українському суспільстві, роль інтелектуалів, парадокс культури в час війни, Мінкульт, різницю між урядуванням й управлінням, помилки як ресурс для аналізу, про неможливість співпраці з росіянами, процес повернення українських артефактів, а також про кліше, які застосовують до України у світі. 

Героїня третього інтерв’ю — Оксана Забужко. Українська письменниця, публіцистка, філологиня, есеїстка, літературознавиця розповість про російський імперіалізм, вплив росіян на міжнародній арені в контексті війни, як ніколи актуальне питання мови, Нобелівську премію та її значення для українців. Також Оксана Забужко поділиться своїм баченням польсько-українських відносин, розвитку фемінізму в Україні та спробує відповісти на питання: «Якою ви бачите Україну в майбутньому?».

Герой другого випуску проєкту «Що далі?» — Вахтанґ Кебуладзе — український філософ, публіцист, викладач, перекладач і спеціаліст із феноменології, автор книги «Чарунки долі». У цьому інтерв’ю говоримо з Вахтангом про те, що можна вважати перемогою, а що програшем в культурному плані, про свободу, формули зменшення впливу Росії, шлях покращення української освіти, зміну нашої оптики у сприйнятті інших народів, політичний ландшафт України та силу суспільної уяви.