Що далі?

Гостя останнього випуску 1 сезону проєкту «Що далі?» — літературознавиця, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Віра Агеєва. Вона написала низку праць про українську літературу, зокрема книжку «За лаштунками імперії», що складається з есеїв про українсько-російські культурні відносини, також упорядкувала серію перевидань класики «Неканонічний канон» у видавництві «Віхола» і стала співзасновницею ютуб-каналу «Шалені авторки». В інтерв’ю — про те, чому попри утиски українцям вдалося зберегти свою національну ідентичність, як (не)знання своєї літератури впливає на суспільство та чи на часі гендерні питання.

Гість 16 випуску проєкту «Що далі?» — історик, журналіст, викладач і військовослужбовець Вахтанг Кіпіані. Також він головний редактор онлайн-видання «Історична Правда», автор низки історичних праць про XX століття та упорядник резонансної книжки «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР», що вийшла 2019-го у видавництві Vivat. В інтерв’ю ви дізнаєтесь, зокрема, чому Вахтанг Кіпіані вважає, що ми невдячна нація, в чому парадокс Байкового кладовища в Києві та які аргументи на користь того, що пам’ятник невідомому солдату не є радянським рудиментом.

Гостя 15 випуску мультимедійного проєкту «Що далі?» — культурологиня Маріам Найєм. З одного боку, вона пояснює англомовній західній авдиторії культурний контекст російсько-української війни, а з іншого — працює з темами, важливими всередині України. Зокрема, пише статті, створює навчальні курси, разом із літературознавицею Валентиною Сотниковою веде два подкасти: «Де ми?» (про вплив колоніального минулого) та «Афгано-український літературний дует» (про шкільну програму з літератури). В інтерв’ю говоримо, зокрема, про те, як працювати з тим, що багатьом образ добра тепер здається пласким, а зла — цікавим; чому деякі країни вважають добром Радянський Союз і його правонаступницю Росію; чи доцільно називати нинішні процеси в українському суспільстві деколонізацією.

Гостя 14 випуску проєкту «Що далі?» — журналістка, радіоведуча, медіаекспертка Тетяна Трощинська. Вона 6 років очолювала «Громадське радіо» (2018 – квітень 2024), тепер — директорка Департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально-впливового контенту на «Суспільному», а також продюсерка токшоу «Новий відлік» цього ж медіа.

Цьогоріч Тетяна Трощинська стала лауреаткою журналістської Премії імені Ґонґадзе, що покликана підтримати журналістів, які працюють, дотримуючись професійних принципів і цінностей, сприяють впровадженню ліберальних реформ в Україні, а також відкривають нові можливості для медіасередовища.

Чому важливо розуміти різницю між блогером і журналістом, яких знань бракує нинішнім випускникам журналістики і як це вирішити, та якими є майбутні виклики українських ЗМІ — дивіться в інтерв’ю.

Гість 13 випуску проєкту «Що далі?» — філософ перекладач і письменник Володимир Єрмоленко. Він президент Українського ПЕН, викладач Києво-Могилянської академії, головний редактор англомовного мультимедійного проєкту про Україну UkraineWorld, директор з аналітики в ГО «Інтерньюз-Україна». А ще із літературознавицею Тетяною Огарковою веде подкаст Kult, присвячений визначальним епохам в історії культури. Чи буває колоніалізм лівим? Чи має РФ концепцію свого майбутнього? Чи є Захід таким, яким українці звикли його бачити? Слухайте роздуми Володимира Єрмоленка про ці та інші питання.

Гість 12 серії проєкту «Що далі?» — Тарас Чмут, голова одного з найбільших фондів допомоги Силам оброни — «Повернись живим». Він також є військовим аналітиком і співзасновником «Українського мілітарного центру», який інформує про наш опір збройній агресії з боку РФ, діяльність українських військових структур та оборонно-промислового комплексу, просуває ідеї та рішення, які сприяють посиленню обороноздатності України. Крім цього, Тарас Чмут служив у морській піхоті і з 2015 по 2017 рік брав участь в Антитерористичній операції на сході України. Говоримо про роботу й розвиток фонду «Повернись живим», а також різні аспекти оборони України: стан війська, мобілізацію, допомогу Заходу, економіку. А також про трансформації сектору безпеки й оборони та непопулярні, але необхідні для продовження боротьби рішення.

З початку війни 2014 року Національний архівний фонд України поніс величезні втрати. Майже повністю були викрадені документи чотирьох великих архівів: Донецької, Луганської областей, міста Севастополя й АР Крим — близько 8 % всього Національного архівного фонду, а це мільйони документів. Про те, з якими загрозами щодня стикається Національний архівний фонд України та як розвивається архівна справа під час війни розповідає гість 11 серії проєкту «Що далі?» — кандидат історичних наук, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

В інтерв’ю Анатолій, зокрема, пояснює, чому для збереження українських архівів так важлива співпраця з міжнародними проєктами, чи дійсно відкриті архіви — ознака демократичної держави та що потрібно змінити на законодавчому рівні, щоб мільйони важливих документів не були втраченими.

Окреслювати майбутнє України неможливо без деокупованого Кримського півострова. Ось чому вже зараз треба не тільки обговорювати, а й робити впевнені кроки у відновленні там української влади та звільняти свідомість тамтешніх мешканців від інформаційної «прошивки» окупантів, а також страху й недовіри до громадян рідної країни. У 10 серії мультимедійного проєкту «Що далі?» спілкуємося з кримськотатарською правозахисницею, співзасновницею ГО «КримSOS», постійною Представницею Президента України в АР Крим Тамілою Ташевою. В цьому інтерв’ю вона, зокрема, пояснює, що передбачає національно-територіальна автономія корінних народів у Криму й навіщо вона потрібна, чому так нагально вже зараз працювати над реінтеграцією півострова в українські контексти, а також про важливість переакцентування вивчення історії Криму та кримських татар у школі.

Цього разу в гостях філософ, релігієзнавець, дисидент, політв’язень часів СРСР, один із засновників Української Гельсінської спілки та радник ректора Українського католицького університету Мирослав Маринович. У новій серії відверто говоримо про допомогу Заходу, вплив українських дисидентів на росіян у таборах СРСР, місце церкви у російсько-українській війні, роль України в майбутньому світовому порядку та інші важливі питання.

Герой цього випуску — Масі Найєм, український адвокат афганського походження, засновник юридичної компанії «Міллер», військовослужбовець і правозахисник, який після поранення на фронті співзаснував громадську організацію «Принцип», що створює правовий навігатор для ветеранів та їхніх родин. В інтерв’ю Масі Найєм поділився думками про те, кого варто називати ветераном, роль держави й суспільства у ветеранській політиці, шляхи формування інклюзивності на різних рівнях, а також про потребу підтримувати не лише ветеранів, а й їхні сім’ї.