Кубань — це Україна

Наскільки типовими для радянських спецслужб були теракти супроти діячів українського визвольного руху? Чи мала радянська влада відношення до Самуїла Шварцбада, вбивці Симона Петлюри? Як із Петлюри зробили антисеміта? І чому вбивцю виправдали? Як радянські спецслужби інкорпорувалися в українське підпілля? Що не так із спогадами Павла Судоплатова –  вбивці Євгена Коновальця? І як радянська практика терору перейшла у сучасну російську? Про це говорили історик Віталій Ляска та очільник музею Української революції Олександр Кучерук

15 травня виповнилося 150 років з дня народження гетьмана Павла Скоропадського – однієї з найбільш знакових постатей українських Визвольних змагань 1917-1921 років. Скоропадський українцями належно не поцінований. Вулиці названі його іменем є лише у кільканадцяти населених пунктах України та й жодного пам’ятника в Україні йому нема.  Про те, чому (і чи справедливо?) Скоропадський опинився у закутку нашого національного пантеону – спілкувалися історик Віталій Ляска та Ігор Гирич, професор, доктор історичних наук, завідувач відділу джерелознавства нової історії України Інституту археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України

Понад сто років тому Україна була буфером між Європою та Росією. Буфером, який захищав і Польщу перед загрозою, яка насувалась із Сходу.  Чи союз з молодою Українською Народною Республікою, укладений навесні 1920-го, був рівноправним? Що хотіли поляки? І до чого тут Болеслав Хоробрий? Що не пробачили Петлюрі галицькі українці? І чи справді поляки зрадили українців за пів року після укладення союзу? Чому Петлюра досі у тіні Бандери й Шухевича, ба навіть – Щорса. Про це говорили історик Віталій Ляска та Андрій Руккас, дослідник українсько-польських відносин, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Віталій Ляска та Яна Примаченко в ефірі Radio NV