Тема Новини

Кляті питання

Епізодів: 131

Слухати
Підписатися

Відповіді на усі ці кляті питання, що так нам набридають. Якщо у вас є якесь питання, підписуйтесь на телеграм-канал "УП. Кляті питання", та запитуйте щось за допомогою нашого бота @UkrPravdaQuestionsBot. Також питання можна відправляти на пошту smm@pravda.com.ua, разом з відгуками та побажаннями.

Слухайте подкаст "Кляті питання" на Apple Podcasts, Google Podcasts, Soundcloud, Overcast, ;АБУК та інших платформах

Слухайте у додатку

Епізоди 131

  • 43 хвилини
  • 24 серпня
Кляті питання

Іван Заєць: Для того, щоб зруйнувати Росію як абсолютне зло, її треба перемогти на полі бою

24 серпня 1991 року депутатами Верховної Ради УРСР було проголошено Акт Незалежності України. Рушійною силою цього процесу стали депутати Народної Ради, які були фактичною меншістю у тотально комуністичному парламенті комуністичної імперії. На наступний день після того, як 19 серпня у Москві оголосили про створення ГКЧП, та відсторонення президента СРСР Міхаіла Горбачова від виконання обов’язків, українські демократи з Народної Ради скликали засідання, на якому Левко Лук’яненко був одним з перших, хто заговорив про скликання позачергової сесії Верховної Ради та про прискорення руху до здобуття незалежності. На тому ж засіданні соратник В’ячеслава Чорновіла депутат Іван Заєць взяв слово і сказав: "То ми мусимо сьогодні скликати позачергову сесію і поставити питання руба! На позачерговій сесії. Питання про незалежність". Іван Заєць був депутатом Верховної Ради п’яти скликань, у 90х роках обіймав посаду заступника голови Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД. Ми запросили Івана Зайця у новий епізод подкасту «Кляті питання» щоб поговорити з ним як з людиною, яка була дотична до проголошення незалежності та розвалу радянської імперії про війну, яку рівно півроку тому розв’язала Росія. З ним ми поговорили про вторгнення Росії в Україну, про рашизм, про те, чи відчувались загрози імперського реваншу у 90-х та про відмінність українського суспільства у перші роки незалежності і зараз. Слухайте також епізод подкасту https://www.pravda.com.ua/podcasts/5fee9b842e098/2021/01/1/7278743/  («Українські 90-ті» про День Незалежності).

  • 49 хвилин
  • 21 серпня
Кляті питання

"Бавовна" у Криму, зменшення темпу бойових дій, російські "добровольці" з тюрем – головне про війну за тиждень

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з заступником головного редактора УП Євгеном Будерацьким обговорюємо головні теми, пов’язані з війною з Росією. Цього тижня говоримо про наступне: 3:11 – Чим важливі вибухи у Криму? 10:53 – Що відбувається на фронтах і чому темпи наступу російської армії зменшились? 15:28 – Як Росія набирає «добровольців» по тюрмах? 17:14 – Що відбувається у Пісках? 17:52 – На що вказує зменшення темпу бойових дій? 19:17 – Чому нам надсилають так мало зброї? 21:12 – Що відбувається у Харкові та Миколаєві? 22:40 – Що відбувається на Херсонщині? 26:26 – Що відбувається навколо Запорізької АЕС? 31:03 ­– Розмови про перенесення дати «референдуму» на зиму; 33:24 – Чим крутий супутник, який придбав Фонд Сергія Притули? 37:50 – Скільки безпілотників може отримати Росія від Ірану? 40:00 – Чи може КНДР відправити «добровольців» воювати за Росію та чи може Росія отримати від КНДР зброю? 43:42 – Що там Білорусь?  

  • 32 хвилини
  • 19 серпня
Кляті питання

Як Росія шантажує Європу газом, щоб знизити рівень підтримки України? Говоримо з експерткою Оленою Павленко

Росія давно звикла використовувати газ та нафту як один з інструментів впливу та шантажу. Україна стикалась з газовим шантажем з перших років незалежності, коли у 1993 році РФ використовувала газові борги України для того, щоб отримати контроль над Чорноморським флотом. Шантажувала Росія Україну газом і у 2005-2006, і у 2008-2009, і у 2013-2014 роках.  З початком повномасштабної війни, Росія розширила географію газового шантажу і на Європу, після того, як європейські країни ввели санкції проти РФ та почали надавати Україні військову допомогу та почала вимагати оплату за газ у рублях чи https://www.epravda.com.ua/news/2022/07/25/689600/  (скорочувати) поставки газу. При цьому, https://www.epravda.com.ua/news/2022/08/18/690586/  (росте) й ціна на газ. Так, газові контракти у Європі знову перевищили позначку у 2500 доларів за тисячу кубометрів через спричинену Росією газову кризу – це в 11 разів вище, ніж газ зазвичай коштує в цю пору року. У новому епізоді подкасту «Кляті питання» разом з президенткою компанії DiXi Group Оленою Павленко говоримо про те, як Росія шантажує газом Європу, щоб зменшити рівень підтримки України, чи вистачить Україні та Європі газу, щоб пройти цю зиму, що європейські країни роблять, щоб скоротити залежність від російського газу, та скільки часу треба на те, щоб відмовитись від нього повністю.

  • 52 хвилини
  • 13 серпня
Кляті питання

Тим, хто розуміє що відбувається на ЗАЕС — дуже страшно. Радіобіологиня про обстріли атомної електростанції

Російські війська захопили Запорізьку АЕС 4 березня. З того часу ЗАЕС знаходиться у руках окупантів, а працівники атомної електростанції працюють під постійним тиском. Починаючи з 5 серпня Енергоатом неодноразово повідомляв про те, що російські окупанти неодноразово обстріляли територію Запорізької АЕС. За цей час ворог влучив у високовольтну лінію зв’язку, поблизу одного з енергоблоків, де знаходиться ядерний реактор та безпосередньо поруч зі станційним сухим сховищем відпрацьованого ядерного палива. При цьому, Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв, що російські війська використовують Запорізьку атомну електростанцію в Енергодарі, щоб посилити страх ядерної катастрофи і знизити бажання Заходу надавати військову підтримку Україні. Разом з тим, росіяни намагаються від’єднати ЗАЕС від української енергомережі та пустити електроенергію в окуповані Херсон та Крим. Як працює Запорізька АЕС в окупації? Наскільки захищений ядерний реактор, системи охолодження та сховища відпрацьованого ядерного палива? До яких наслідків можуть призвести вибухи поблизу об’єктів атомної станції? Як виглядають різні сценарії того, що може піти не так? Про все це у новому епізоді “Кляті питання” ми говоримо зі старшою науковою співробітницею Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Оленою Паренюк. А журналіст “Економічної правди” Микола Топалов пояснює, чи може Росія від’єднати ЗАЕС від української енергомережі та що буде за такого сценарію.

Автори і ведучі

Популярне цього тижня