Людина проти ChatGPT: як штучний інтелект забирає у нас роботу і кому вже варто хвилюватися?

На початку цього року українські та міжнародні аналітики, які досліджують стан російської економіки, були сповнені оптимізму: бюджет РФ перевиконував плани щодо дефіциту, що віщувало великі проблеми із фінансуванням війни. Однак після початку кризи в Ормузькій протоці цей оптимізм швидко вивітрився.

На допомогу прийшли українські санкції проти російських нафтопереробних заводів. Завдяки ударам українських безпілотників та ракет Росія не лише зупинила експорт нафтопродуктів, але й почала відчувати реальний дефіцит: з кілометровими чергами та обмеженнями на продаж бензину в одні руки.

Наскільки серйозна паливна криза у Росії? Як місцева влада намагається з нею боротися? і як дефіцит пального впливає на економіку агресора та його здатність вести війну проти України? Про все це ми говорили з керівницею санкційного напрямку у KSE Institute Юлією Павицькою.

Також про паливну кризу в РФ можете прочитати на сторінках ЕП.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Якщо в останні декілька місяців ви користувалися соціальними мережами, то не могли не помітити справжньої істерії, яка розгорілася навколо теми трудової міграції в Україну. При цьому, самих мігрантів як не було, так і немає.

Потреба у робочих місцях в Україні дійсно є. За різними оцінками, економіка потребує від 4,5 мільйона до 8,6 мільйона працівників. Частину реально знайти всередині країни, залучаючи до праці тих людей, які наразі з тих чи інших причин не працюють. Однак, ймовірно, що частину робітників доведеться шукати на міжнародному ринку.

• Чи поїдуть в Україну трудові мігранти з інших країн?
• Чи повернуться українські біженці для життя та роботи в Україні?
• І як Україні конкурувати за людей у світі, де більшість країн мають власні демографічні проблеми?

Про це ми говорили із головою ГО "Офіс міграційної політики" Василем Воскобойником.

У червні офіційний курс долара вже декілька разів побив свій історичний рекорд, притул наблизившись до позначки у 45 гривень. На табло банківських обмінників курс продажу вже декілька разів був вищим цієї позначки.

Що відбувається з курсом і чи слід хвилюватися? Чи варто купувати валюту, намагаючись зберегти свої заощадження, чи, можливо, краще інвестувати гроші в державні облігації? І що відбувається зі ставками за депозитами та ОВДП? Про все це ми говорили з президентом групи “Універ” Тарасом Козаком.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Відкриті дані з державних реєстрів вже давно стали невіддільною частиною життя не лише активістів чи журналістів-розслідувачів, але й звичайного бізнесу. Доступ до цієї інформації часто допомагає правильно оцінити потенційного контрагента та уникнути проблем у майбутньому.

Проте під час великої війни постало питання відкритості деякої інформації, зокрема щодо оборонних компаній. Тож уряд почав закривати дані про певні компанії, а інколи – цілі реєстри. Інколи – без будь-якої логіки.

Проте роблячи так, держава несвідомо досягла протилежного ефекту: підсвітила ворогу чутливу для себе інформацію, зробивши її пріоритетною ціллю для атак. Як це можливо? Для чого бізнесу потрібні відкриті дані та як на цьому заробляти? Про це ми говорили із засновником системи YouControl Сергієм Мільманом.