Юрко Прохасько: психоаналіз і модерна людина

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Що ми вкладаємо у поняття «справедливість»? Як воно пов’язане з правами людини, людською гідністю, рівністю та солідарністю? Як війна змінює наш запит на справедливість — і що сьогодні означає «справедливий мир»? Про ці питання говоримо з Максимом Буткевичем - журналістом, правозахисником, колишнім військовослужбовцем, колишнім військовополоненим. Максим провів у російському полоні два роки та чотири місяці. Після звільнення восени 2024 року він повернувся до правозахисної діяльності. Авторка: Тетяна Огаркова, українська літературознавиця, співавторка Kultpodcast, викладачка Києво-Могилянської академії. Цю розмову з Максимом Буткевичем ми записали у Харкові в межах проєкту “Місто на лінії”, який реалізують Харківський ЛітМузей, Харківський Media Hub та громадська організація“Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи”. В оформленні використано фрагмент картини Олександра Богомазова «Вʼязниця» *** ЗМІСТ: 00:05: Вступ. Хто такий Максим Буткевич? 02:16: Як Максим Буткевич особисто розуміє справедливість і як вона пов'язана з людською гідністю? 03:12: Що ми втрачаємо, коли втрачаємо гідність, і як це пов'язано з перетворенням людини на об'єкт? 06:48: Як на наш український запит на справедливість впливає тривалий досвід порушень прав та гідності? 12:00: Як особистий досвід полону Буткевича як правозахисника змінив розуміння безправ'я та прагнення до свободи? 16:50: Чому солідарність є невіддільною частиною справедливості? 19:22: Як війна поглиблює нерівності, і яку роль відіграє солідарність у пом'якшенні несправедливості? 23:12: Чому запит на меморіалізацію є проявом прагнення до справедливості та визнання жертв? 29:04: Чи є держава гарантом справедливості, і чому ефективний зворотний зв'язок із суспільством є критично важливим? 32:19: Як відчувається відновлення справедливості на індивідуальному рівні після звільнення з полону? 36:05: Чому усвідомлення того, що багато побратимів залишаються в полоні, посилює відчуття несправедливості після власного звільнення? 39:36: Яким Максим бачить загальний стан запиту на справедливість в українському суспільстві після півторарічного життя на волі? 42:57: Що означає "справедливий мир" в умовах війни, і чи можливі компроміси щодо справедливості? 48:38: Чи можна змиритися з несправедливістю заради припинення війни, і чому справедливість — це не результат, а постійне прагнення? 51:38: Заключні слова: Чому важливо не зупинятися в прагненні до справедливості.

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Ви всі знаєте Сент-Екзюпері як автора "Маленького принца". Але цей автор має значно більше іпостасей. Військовий льотчик, патріот своєї країни, сміливець, гедоніст, філософ: Сент-Екзюпері чимало разів був на межі життя і смерті, і одного дня прірва небуття його таки поглинула. Говоримо про життя "Сант-Екса", про "Маленького принца", але також про інші його твори: "Нічний політ", "Планету людей", "Лист до заручника", "Цитадель". Співавтори: Тетяна Огаркова, літературознавиця, викладачка Києво-Могилянської академії, докторка літературознавства (Франція), авторка подкасту L’Ukraine face à la guerre (французькою мовою) Володимир Єрмоленко, філософ, викладач Києво-Могилянської академії, президент Українського ПЕН, доктор політичних досліджень (Франція) Ми є подружньою парою, живемо та працюємо в Україні, регулярно їздимо на фронт і відвозимо автівки для українського війська. *** ЗМІСТ: 0:05 Вступ 4:42 Літературні паралелі з Роменом Ґарі та Джорджем Орвеллом. Прагнення до неба та політичної залученості. 8:52 Інженерний розум Сент-Екзюпері, його поетичне мислення, поєднання споглядання та дії. Початок кар'єри у поштовій авіації, що стала темою його перших романів. 15:08 Авіатрощі Сент-Екзюпері та їхні наслідки. 17:44 Катастрофа в Лівійській пустелі 1935 року, де він дивом вижив. Натхнення до майбутнього сюжету "Маленького принца". 21:17 Консуело – його "Троянда" з "Маленького принца": історія їхнього бурхливого, але нерозривного шлюбу. Її посмертна оповідь. Поліаморія Сент-Екзюпері. 27:22 Вплив жіночого оточення з дитинства на його характер 32:50 Політична позиція Сент-Екзюпері: його відмова однозначно підтримати Де Ґолля та спроба порозумітися з усією Францією. «Франція - як дерево». 38:09 Сент-Екзюпері та війна 41:23 Місія Сент-Екзюпері у США: переконання американців у необхідності вступу у Другу світову війну. Паралелі з нашою ситуацією. 43:57 "Лист до заручника": глибокий текст, присвячений його другові Леону Верту, як медитація про сутність дружби, гідності та свободи в умовах окупації. 50:56 "Цитадель": незавершений філософський твір Сент-Екзюпері; збірка медитацій про захист людської гідності та пошук нових основ буття. 55:01 Філософські роздуми "Цитаделі": вплив Ніцше, повернення до релігійних питань та ідея людини як творчої істоти, що довершує себе через дію. 59:24 Підсумки: багатогранність Сент-Екзюпері як філософа, патріота та військового. Актуальність його ідей для України у боротьбі за творчу перемогу.

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Сьогодні ми говоримо про Монтескʼє - мислителя, без якого не було би сучасної соціології, політології та антропології - а також, можливо, географічних путівників. Почнемо з його провокативних “Перських листів”, у яких він запропонував особливу естетику розуміння: уяви себе чужинцем, пропонує нам Монтескʼє, і поглянь на своє суспільство так, як би подивився на нього чужинець. А потім поговоримо про ключові політичні ідеї: розподіл влад; вплив клімату та географії на політику; перетворення сили на слабкість; критика деспотії; шкідливість надмірності - навіть таких прекрасних речей як свобода. Співавтори: Володимир Єрмоленко, філософ, викладач Києво-Могилянської академії, президент Українського ПЕН, доктор політичних досліджень (Франція) Тетяна Огаркова, літературознавиця, викладачка Києво-Могилянської академії, докторка літературознавства (Франція), авторка подкасту L’Ukraine face à la guerre (французькою мовою) Ми є подружньою парою, живемо та працюємо в Україні, регулярно їздимо на фронт і відвозимо автівки для українського війська. *** ЗМІСТ: 0:04: Вступ 3:21: Монтеск'є як юрист та мислитель епохи Просвітництва, критик абсолютизму 6:58: Англія: чи стала обмежена монархія ідеалом для Монтеск'є? 10:12: «Перські листи»: анонімний роман, що зробив Монтеск'є зіркою 13:18: Чи була французька мода такою ж деспотичною, як і влада? 16:38: Клімат, полігамія, лібертинаж: чи формує географія не лише закони, а й особисте життя? 19:40: "Як можна бути персом?": погляд ззовні та європейське суспільство. 23:12: Від барокової темряви до просвітницької ясності: чи завжди погляд ззовні дарує розуміння? Чи є істина в очах спостерігача? 31:38: Правителі-чарівники: які курйози приховувала велич Франції? 34:04: Римський урок: чому імперська сила приречена обернутися слабкістю? 37:30: «Дух законів»: чи визначає географія і клімат державний устрій? 42:38: Форми правління: чи кількість правителів визначає справжню свободу? У чому суть принципу розподілу влад? 55:30: Актуальність Монтеск'є: чи загрожують надмірна рівність та свобода самому суспільству?

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast *** Сьогодні ми поговоримо про геноцид. Що означає це поняття? Яким є його правовий та моральний зміст? Як поява цього поняття повʼязана з Україною, і передусім з Рафаелем Лемкіним? Рафаель — або Рафал — Лемкін походив з родини польських євреїв; він народився на території сучасної Білорусі, був громадянином польської держави, відновленої після Першої світової війни, та вчився у Львові. Він був автором поняття “геноцид”, що стало частиною міжнародного права - спочатку в резолюції Генеральної асамблеї ООН 1946 року, а потім в Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року. У 1953 році Лемкін написав текст “Радянський геноцид в Україні”, в якому доводив, що Голодомор та винищення української культури радянським режимом були геноцидом. Після Другої світової війни він жив у США; в останні роки життя його підтримували американські українці, вірмени, литовці, натомість істеблішмент про нього забув. Попри такий великий вплив на міжнародне право, Лемкін помер у злиднях у Нью-Йорку у 1959 році, не доживши до шістдесяти років. Наш гість сьогодні - Віталій Титич, український військовослужбовець та адвокат, голова правління Товариства Рафаеля Лемкіна. Говоримо з Віталієм про те, чому поняття геноциду означає значно більше, ніж фізичне винищення етнічної групи людей, і чому нинішня російська війна проти України є геноцидальною. Товариство Рафаеля Лемкіна: https://lemkin.org.ua/ *** Ведучий: Володимир Єрмоленко, український філософ, співавтор Kultpodcast, президент Українського ПЕН *** В оформленні використано фрагмент гравюри "Famine in Ukraine", яка була використана на поштівках, що їх поширювала українська діаспора за кордоном 1935 року, намагаючись привернути увагу світу до Голодомору 1932-1933 років. Гравюра може належати Софії Налепинській-Бойчук. *** ЗМІСТ: 0:03 - Вступ, окреслення теми, представлення гостя 2:07 - Юридичний погляд на дискусії про геноцид та їх відхилення від доктрини Лемкіна. 4:26 - Правове тлумачення геноциду: Злочин проти культурного розмаїття та недосконалість Конвенції 1948 року. 7:38 - Російська агресія як геноцидальна війна: її ознаки. 9:37 - Суть злочину геноциду. 12:32 - Критична важливість Лемкіна для України. Його текст "Радянський геноцид в Україні". 16:35 - Вузькість правової рамки Конвенції 1948 року порівняно з ширшими ідеями Лемкіна. 21:52 - Експліцитність геноцидальних намірів Росії та критика бар'єрів доведення у міжнародному праві. 30:34 - Бар'єри західного сприйняття: фокус на біологічному винищенні. Російський імперіалізм: фокус на знищенні ідентичності. 38:58 - Майбутні кроки України для визнання геноциду: доктринальний підхід, збір доказів та системна правова робота.