Всі епізоди "Коли все має значення"

Чому в Латинській Америці слабка підтримка України і до чого тут США? Пояснює Деніз Дрессер

  • Суспільство
  • 59 хвилин
  • 1 травня 2024

Слухати

Деніз Дрессер — політична аналітикиня, публіцистка та професорка з Мексики, яка є дуже відомою у своїй країні. Нинішній президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор понад 100 разів атакував її у своїх щоденних ранкових промовах за її критику дій влади. Він також залишився дуже розчарованим її візитом у 2023 році до України. Дрессер каже, що багато латиноамериканських президентів грають у геополітичні ігри або намагаються з’ясувати, що вони можуть отримати від підтримки України чи збереження нібито нейтралітету. Проте латиноамериканські суспільства не є проросійськими, незважаючи на російську пропаганду та збільшення кількості російських дипломатів в цих країнах. На її думку, якщо Мексика, де зараз можна спостерігати демократичний відкат,  повернеться до авторитаризму, то чи не найбільшим геостратегічним бенефіціаром цього стане Росія. «Це в їхніх інтересах бачити більш авторитарну Мексику, яка б уособлювало собою наркодержаву з великою кількістю злочинців. Це змусило б американців мати справу з ще одним відкритим фронтом і ще одним міжнародним конфліктом і конфліктом вже на їхніх кордонах», — каже gрофесорка.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Деніз Дрессер про збільшення російського впливу в Мексиці, ставлення до України, насильство з боку наркокартелів, як Мексика перетворилася на політичну піньяту в американській політиці та про особисту стратегію трьох «А», яка допомагає їй по життю.

Теги


Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 79 хвилин
  • 22 листопада 2026
Коли все має значення

Віра і досвід разом перемагати — те, що є в українців — Алевтина Кахідзе

Майдан став для українців досвідом спільної дії та перемоги. Але як зберегти цю здатність діяти разом і що робити зі свободою, яку вдалося вибороти?

У новому епізоді подкасту «Коли все має значення» Наталія Гуменюк говорить з Алевтиною Кахідзе — українською художницею, перформеркою та директоркою Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка про російський колоніалізм, українську ідентичність. війну і родинну пам’ять.

Як змінюється людина, яка роками критикувала державні інституції і отримує можливість їх змінювати? Як керувати мистецьким ліцеєм під час повномасштабної війни, знаходити спільну мову з дітьми, батьками, колегами та створювати простір для майбутньої мистецької спільноти?

Ця розмова про відповідальність, свободу, особисту історію та здатність діяти разом — досвід, який українцям важливо не втратити.

Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


  • 65 хвилин
  • 15 листопада 2026
Коли все має значення

Пам’ять потрібна тут і зараз. Як в Україні зберігають історії загиблих | Гаяне Авакян

Гаяне Авакян — журналістка з Бахмута, дослідниця та співзасновниця платформи «Меморіал», яка збирає і зберігає історії загиблих українських військових і цивільних.

У новому епізоді подкасту «Коли все має значення» журналістка Ангеліна Карякіна та Гаяне Авакян говорять про те, як пам’ятати кожного, коли кількість загиблих обчислюється тисячами. Як розповідати про людей, які віддали життя за Україну, не перетворюючи їхні історії на статистику. Як знаходити спільну мову з рідними загиблих, коли їхні уявлення про пам’ять не збігаються. А також якими мають бути місця вшанування — офіційними й впорядкованими чи живими, створеними самими людьми.

Про стихійні меморіали, альтернативні практики вшанування, пам’ять про міста, до яких неможливо повернутися, і про Бахмут — рідне місто Гаяне. А ще про її особистий досвід війни, вимушений від’їзд із дому та родинну історію, пов’язану з війною в Нагірному Карабаху.

«Пам’ять — це дія», — каже Гаяне. І ця розмова про те, що ми можемо робити вже сьогодні, аби зберегти імена, історії та пам’ять про людей.

Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


  • 69 хвилин
  • 8 листопада 2026
Коли все має значення

Олешки — не єдина трагедія. Як живуть люди на окупованому лівобережжі Херсонщини | Олег Батурин

Олешки — окуповане Росією місто на лівобережжі Херсонщини, звідки люди намагаються виїхати попри постійну небезпеку. 27 жовтня 2026 року в Олешках та інших населених пунктах області розпочався режим припинення вогню, який дозволив розмінувати шляхи та доставити гуманітарну допомогу. А 30 жовтня стартувала евакуація населення. Щоб дістатися підконтрольної Україні території, мешканцям Олешок довелося подолати складний маршрут через Росію та Білорусь.

У новому випуску подкасту «Коли все має значення» журналіст Олег Батурин говорить із Наталею Гуменюк про евакуацію з Олешок, життя в російській окупації та що відбувається в  інших громадах лівобережної Херсонщини.

Чому жителі Олешок та інших окупованих громад не можуть або бояться виїжджати?

Як вдалося організувати евакуацію людей з Олешок і що відбувалося під час цієї операції?

Чому дорога на підконтрольну Україні територію може бути смертельно небезпечною?

Як змінилося життя на окупованому лівобережжі Херсонщини — чи вистачає людям їжі, ліків і доступу до медичної допомоги?

Що відбувається з чоловіками, яких окупаційна влада змушує підписувати контракти з російською армією?

Чому люди продовжують залишатися в окупації, навіть коли мають можливість виїхати?

Які інші громади Херсонщини опинилися в подібній ситуації та чому важливо не забувати про них?

Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


  • 60 хвилин
  • 31 жовтня 2026
Коли все має значення

Економіка вже стає політичною проблемою для Путіна. Чому? | Кирило Рогов

Гість епізоду – російський політолог, засновник та директор аналітичного центру Re:Russia Кирило Рогов. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із ним про стан російської економіки, скільки заробить Росія на дизельній угоді з США, вартість війни для Москви та три періоди воєнного путінізму.

Чому війна Росії проти України виявилася набагато дорожчою, ніж розраховував Путін на початку повномасштабного вторгнення?

Як зростання військового сектору в РФ закладає великі проблеми для російської економіки в майбутньому?

Скільки російський бюджет витрачає на так звані «гробові» — виплати за загиблих на війні?

Чому аналітики використовують визначення «біполярний розлад військової економіки» щодо Росії?

Чому дизельна угода РФ із США не зупинить ріст цін на пальне?

Скільки росіян мають родичів, які воюють в Україні, та як це впливає на їхнє ставлення до війни?


Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Нові подкасти

Популярне цього тижня