Всі епізоди "Коли все має значення"

Ти використовуєш ядерну зброю, коли ти як щур у кутку. Путін думає, що перемагає, — Майкл Макфол

  • Суспільство
  • 49 хвилин
  • 12 червня 2024

Слухати

Майкл Макфол – професор Стенфордського університету, американський дипломат. П’ять років він працював в адміністрації Барака Обами. Спочатку помічником президента з питань національної безпеки, а потім у 2012-2014 роках послом США в Росії. За збігом обставин у лютому 2014 року він завершив свою роботу послом. День, коли Путін увійшов до Криму, був днем, коли він виїхав з Москви. Майкл Макфол вважає правильними діями США, коли ті протягом багатьох років намагалися взаємодіяти з Росією, щоб та стала цивілізованої  державою і поважала міжнародні правила та закони. «Нашою помилкою була не ця гра. Наша помилка полягала в тому, що ми не застрахували свої ставки на випадок невдачі. Що ми повинні були зробити — так це застрахувати наші ставки. Що ми повинні були зробити — це розширити НАТО так швидко і так далеко, як це було можливо, коли у нас була можливість це зробити в 90-х роках, і Росія тоді нічого не могла вдіяти», — впевнений він.

Один із напрямків його роботи зараз — це зменшити кількість грошей Путіна на ведення війни в Україні. Він є координатором міжнародної групи незалежних експертів, які пропонують різні види санкцій щодо Росії. Часто її називають «групою Єрмака-Макфола». Її роботу він оцінює як чудову. Однак основною проблема є те, що уряди інших країн не прийняли всі їхні ідеї. Якби вони це зробили, то зараз Росія була б у набагато слабшій позиції, переконаний Макфол.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить з Майклом Макфолом про адміністрацію Джо Байдена та її роботу з Україною, американські вибори, що змінилося в його ставленні до росіян, як санкції зменшують кількість грошей Путіна та чому не чутно голосу Барака Обами зараз.



Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 39 хвилин
  • 24 червня 2026
Коли все має значення

Довгий час сексуальне насильство під час війни було поховано у мовчанні | Аліса Коваленко

Українська прем’єра фільму «Сліди» відбулася на міжнародному фестивалі документального кіно проправа людини «Докудейз» у червні. В центрі історії жінок, які пережили сексуальне насильство під час війни. Режисерка стрічки Аліса Коваленко пережила подібний досвід. У 2014 році під час роботи з іноземними журналістами на Донбасі вона потрапила в полон, де зазнала сексуального насильства від російського військового. Про те, що відбулося із нею під час її незаконного утримання, жінка наважилася розказати лише через два роки.

Коваленко дуже довго не відчувала внутрішньої відваги почати роботу над фільмом про подібні воєннізлочини. Режисерка усвідомлювала, що торкатиметься болю інших людей та свого власного, що може ретравматизувати її. Однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість таких злочинів з боку РФ значно виросла. У2026 році ООН внесла в так званий «список ганьби» російську армію як таку, що систематично вчиняє злочини сексуального насильства. Аліса Коваленко підкреслює, що фільм «Сліди» не про злочинців чи судові справи. В центрі — постраждалі. Однак  він не може бути лишепро біль та травму. Одна з головних тем — вихід жінки із ролі жертви та як ті допомагають іншим пройти через досвід сексуального насильства, яке використовується як зброя війни.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Алісою Коваленко про фільм «Сліди» та чому вона не сталагероїнею цієї стрічки, ставлення українського суспільства до сексуального насильства під час війни та які упередження фіксують правозахисники, вихід ізтіні злочинця та чому про це необхідно говорити.


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 77 хвилин
  • 17 червня 2026
Коли все має значення

Бути елітою — це вже на пенсії. Я продовжую працювати як звичайний художник | Жанна Кадирова

У 2026 році на Венеційській бієнале Україну представляла художниця Жанна Кадирова.  Центральним об’єктом національного проєкту «Гарантії безпеки» стала її скульптура «Оригамі Олень». До початку повномасштабного вторгнення вона стояла у парку «Ювілейний» у Покровську на постаменті, де раніше був радянський реактивний літак. Коли російські військанаближалися до міста, ініціативна група разом із Жанною Кадировою евакуювала оленя у безпечне місце.  Сам Покровськ дуже пошкоджений бойовими діями і вже практично окупований російською армією.


Через скандал із появою російського павільйону на бієнале цього року Україні запропонували гарні місця для експозиції скульптури Кадирової, зокрема, білявходу в сади Джардіні. Художниця пригадує, що будь-яке інтерв’ю у Венеції починалося з питання, що вона думає з приводу появи Росії на мистецькому форумі. Однак ще перед початком бієнале творча команда вирішила, щоне виступатиме проти участі країни-агресорки, а зосередиться на власному посланні. Покровський олень розповідає історію невиконаних міжнародних гарантійбезпеки. Скульптура зрізана зі свого постаменту, вона у підвішеному стані. У подібному стані перебувають мільйони українців, які вимушені були покинути свійдім через війну і не знають де вони опиняться завтра у пошуках нового прихистку.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Жанною Кадировою про її творчість під час великоївійни, чому вона обирає виставки замість регалій, про Шевченківську премію та як вона ставиться до митців, що виїхали з України, про необхідність повернутиукраїнському мистецтву імена митців радянської доби та як Україна може подолати російські пропагандистські меседжі за допомогою культури.


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 62 хвилини
  • 10 червня 2026
Коли все має значення

Деніел Курц-Фелан — про поступки Трампа Китаю та яке місце Пекін відводить Росії

Деніел Курц-Фелан є головним редактором журналу «Foreign Affairs» п’ять років. Він спеціалізується на зовнішній політиці США та Китаї. Попри непослідовність та суперечливість політики Дональда Трампавін під час свого другого терміну змінив риторику й загальний підхід до Китаю. На думку Курца-Фелана, американський президент  набагато більше зацікавлений у підтриманні стабільних, а подекуди навіть досить теплих відносин із очільником Китаю Сі Цзіньпіном.  Для цього він пішов на певні поступки стосовно Тайваню, який є однієї з найконфліктніших тем у американо-китайськихвідносинах. Зараз керівництво Китаю відчуває, що події навколо Тайваню розвиваються на його користь. Наразі військового вторгнення з боку Китаю на острів можна не очікувати. Однак ризики можуть зрости за кілька років.Головний редактор «Foreign Affairs» називає 2028 рік як можливу дату ескалації. Саме тоді відбуватимуться президентські вибори як на Тайвані, так у США. «Взаємодія між цими двома політичними процесами може виявитися дестабілізуючою й змінити підхід Китаю», стверджує Курц-Фелан.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із головним редактором «Foreign Affairs» про протистояння США та Китаю та зміну підходу Трампа,  відносини Пекіна та Москви та слід, що залишило радянське минуле на них, як сприймають російську війну в Україні у Білому домі і хибне уявлення про Трампа як ізоляціоніста.

 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 60 хвилин
  • 10 червня 2026
Коли все має значення

Daniel Kurtz-Phelan on Trump's Concessions to China and Where Beijing Sees Russia in the Global Order

Daniel Kurtz-Phelan has served as Editor of Foreign Affairs for the past five years. He specializes in U.S. foreign policy and China. Despite the inconsistency and contradictions that often characterize Donald Trump’s policies, during his second term Trump has shifted both his rhetoric and his overall approach toward China.

According to Kurtz-Phelan, the U.S. president is far more interested in maintaining stable—and at times even relativelywarm—relations with Chinese leader Xi Jinping. To achieve this, he has made certain concessions regarding Taiwan, one of the most contentious issues in U.S.-China relations. China’s leadership now feels that developments surrounding Taiwan are moving in its favor.

For the time being, a Chinese military invasion of the island appears unlikely. However, the risks could increase within the next few years. The Editor of Foreign Affairs points to2028 as a potential year of escalation. Presidential elections will take place both in Taiwan and in the United States that year. “The interaction between these two political processes could prove destabilizing and alter China’sapproach,” Kurtz-Phelan argues.

Journalist Natalia Gumenyuk speaks with the Editor of Foreign Affairs about the U.S.-China rivalry and Trump’schanging approach toward Beijing, the relationship between Beijing and Moscow and the legacy of their Soviet past, how Russia’s war against Ukraine is viewed in the White House, and the misconception of Trump as an isolationist.


Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

Популярне цього тижня