Всі епізоди "Коли все має значення"

Чого бояться та на що сподіваються українці щодо військової служби? Пояснює соціолог

  • Суспільство
  • 53 хвилини
  • 17 липня 2024

Слухати

В Україні мобілізація вважається необхідною, але несправедливою.  Такими є дані дослідження, яке проводилося у березні-квітні 2024 року під керівництвом Лабораторії журналістики суспільного інтересу у співпраці з Харківським інститутом соціологічних досліджень. Найчастіше таке відчуття виникає через нерівність між заможними і незаможними, коли багатші українці мають більше шансів уникнути мобілізації.  Серед інших форм несправедливості респонденти називали непропорційну орієнтацію працівників ТЦК на сільську місцевість, непритягнення їх до відповідальності за «бусифікацію» чоловіків, мобілізацію людей з проблемами зі здоров’ям або інвалідністю та відправлення на фронт військовозобов’язаних без урахування їхніх навичок. Директор Харківського інституту соціологічних досліджень, соціолог Денис Кобзін стверджує, що ця ситуація не є унікальною. Приміром, більшість сучасних президентів США не служили, хоча підлягали призову під час війни у В’єтнамі. «З’ясувалося, що у них у всіх є певні діагнози, які дозволили їм не служити, але вони дозволили їм потім спокійно жити і виконувати свої функції»,  — зазначає Кобзін.  І в США, і у Великій Британії виникали проблеми з мобілізацією під час великих війн у ХХ столітті. Вже тоді діяли різні схеми, щоб уникнути призову. Серед них — наявність дітей, освіта та хвороби. Щоб залучати більше людей до армії, треба з ними правильно комунікувати про це, каже соціолог.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Денисом Кобзіним про те, хто може вплинути на мобілізацію, чи розколює тема мобілізації українське суспільство,  якою є армія цивільних та необхідність готуватися до майбутньої війни з Росією, що може призвести до часткової мілітаризації України.



Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 79 хвилин
  • 22 листопада 2026
Коли все має значення

Віра і досвід разом перемагати — те, що є в українців — Алевтина Кахідзе

Майдан став для українців досвідом спільної дії та перемоги. Але як зберегти цю здатність діяти разом і що робити зі свободою, яку вдалося вибороти?

У новому епізоді подкасту «Коли все має значення» Наталія Гуменюк говорить з Алевтиною Кахідзе — українською художницею, перформеркою та директоркою Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка про російський колоніалізм, українську ідентичність. війну і родинну пам’ять.

Як змінюється людина, яка роками критикувала державні інституції і отримує можливість їх змінювати? Як керувати мистецьким ліцеєм під час повномасштабної війни, знаходити спільну мову з дітьми, батьками, колегами та створювати простір для майбутньої мистецької спільноти?

Ця розмова про відповідальність, свободу, особисту історію та здатність діяти разом — досвід, який українцям важливо не втратити.

Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


  • 65 хвилин
  • 15 листопада 2026
Коли все має значення

Пам’ять потрібна тут і зараз. Як в Україні зберігають історії загиблих | Гаяне Авакян

Гаяне Авакян — журналістка з Бахмута, дослідниця та співзасновниця платформи «Меморіал», яка збирає і зберігає історії загиблих українських військових і цивільних.

У новому епізоді подкасту «Коли все має значення» журналістка Ангеліна Карякіна та Гаяне Авакян говорять про те, як пам’ятати кожного, коли кількість загиблих обчислюється тисячами. Як розповідати про людей, які віддали життя за Україну, не перетворюючи їхні історії на статистику. Як знаходити спільну мову з рідними загиблих, коли їхні уявлення про пам’ять не збігаються. А також якими мають бути місця вшанування — офіційними й впорядкованими чи живими, створеними самими людьми.

Про стихійні меморіали, альтернативні практики вшанування, пам’ять про міста, до яких неможливо повернутися, і про Бахмут — рідне місто Гаяне. А ще про її особистий досвід війни, вимушений від’їзд із дому та родинну історію, пов’язану з війною в Нагірному Карабаху.

«Пам’ять — це дія», — каже Гаяне. І ця розмова про те, що ми можемо робити вже сьогодні, аби зберегти імена, історії та пам’ять про людей.

Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


  • 69 хвилин
  • 8 листопада 2026
Коли все має значення

Олешки — не єдина трагедія. Як живуть люди на окупованому лівобережжі Херсонщини | Олег Батурин

Олешки — окуповане Росією місто на лівобережжі Херсонщини, звідки люди намагаються виїхати попри постійну небезпеку. 27 жовтня 2026 року в Олешках та інших населених пунктах області розпочався режим припинення вогню, який дозволив розмінувати шляхи та доставити гуманітарну допомогу. А 30 жовтня стартувала евакуація населення. Щоб дістатися підконтрольної Україні території, мешканцям Олешок довелося подолати складний маршрут через Росію та Білорусь.

У новому випуску подкасту «Коли все має значення» журналіст Олег Батурин говорить із Наталею Гуменюк про евакуацію з Олешок, життя в російській окупації та що відбувається в  інших громадах лівобережної Херсонщини.

Чому жителі Олешок та інших окупованих громад не можуть або бояться виїжджати?

Як вдалося організувати евакуацію людей з Олешок і що відбувалося під час цієї операції?

Чому дорога на підконтрольну Україні територію може бути смертельно небезпечною?

Як змінилося життя на окупованому лівобережжі Херсонщини — чи вистачає людям їжі, ліків і доступу до медичної допомоги?

Що відбувається з чоловіками, яких окупаційна влада змушує підписувати контракти з російською армією?

Чому люди продовжують залишатися в окупації, навіть коли мають можливість виїхати?

Які інші громади Херсонщини опинилися в подібній ситуації та чому важливо не забувати про них?

Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


  • 60 хвилин
  • 31 жовтня 2026
Коли все має значення

Економіка вже стає політичною проблемою для Путіна. Чому? | Кирило Рогов

Гість епізоду – російський політолог, засновник та директор аналітичного центру Re:Russia Кирило Рогов. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із ним про стан російської економіки, скільки заробить Росія на дизельній угоді з США, вартість війни для Москви та три періоди воєнного путінізму.

Чому війна Росії проти України виявилася набагато дорожчою, ніж розраховував Путін на початку повномасштабного вторгнення?

Як зростання військового сектору в РФ закладає великі проблеми для російської економіки в майбутньому?

Скільки російський бюджет витрачає на так звані «гробові» — виплати за загиблих на війні?

Чому аналітики використовують визначення «біполярний розлад військової економіки» щодо Росії?

Чому дизельна угода РФ із США не зупинить ріст цін на пальне?

Скільки росіян мають родичів, які воюють в Україні, та як це впливає на їхнє ставлення до війни?


Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Нові подкасти

Популярне цього тижня