Всі епізоди "Коли все має значення"

Ukraine Can Teach Us that We Need to Be Prepared for New Type of Heroism | Carl Henrik Fredriksson

  • Суспільство
  • 61 хвилина
  • 9 жовтня 2024

Слухати

After Russia’s full-scale invasion of Ukraine, in the spring of 2022 Finland and Sweden applied for NATO membership. A year later, Finland officially became a member of the North Atlantic Alliance, and in 2024, Sweden obtained the same status. Swedish writer and journalist Carl Henrik Fredriksson notes that Finland and Sweden have historically been closely linked, particularly on defense matters. As small states, Scandinavian countries rely on a global order meant to protect and guarantee their freedom and integrity. However, since 2014—following the annexation of Crimea and the start of the war in Ukraine—the post-Cold War global order no longer exists. Russia's full-scale aggression against Ukraine was the final catalyst for this shift. According to Fredriksson, Finland went through an internal transformation regarding NATO membership much faster than Sweden.

“When Finland makes this move, Sweden has no choice; it can no longer remain neutral, whether it wants to or not. Sweden’s decision to join NATO has less to do with Sweden itself and more to do with Finland,” says Fredriksson, Programme director of Debates on Europe. He recalls that over ten years ago, both countries and their societies responded weakly to military assessments, which revealed their inability to defend themselves for even a week in case of an attack.

Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Carl Henrik Fredriksson about why Scandinavian countries have become some of Ukraine's strongest allies, how Ukrainian heroism is perceived in peaceful Europe, the skepticism in Northern Europe toward former Eastern Bloc countries, Swedish neutrality, and the role of utopia in the modern world.


Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 65 хвилин
  • 11 вересня 2026
Коли все має значення

Українці не люблять владу. Це наш плюс, але зараз він перетворюється на мінус | Володимир Єрмоленко

Втома  від війни не турбує українського філософа таписьменника Володимира Єрмоленка. Він більше переймається внутрішніми розколами всередині суспільства, які він помічає все більше. Ненависть до системи як такої настільки виросла, що українці починають тонути у ній. Останні корупційні скандали у верхівці влади сприяють зростанню невдоволення та тріщинам всоціумі. Реальну небезпеку Єрмоленко вбачає в тому, що велика кількість українців може вважати українську владу більшим ворогом, ніж Росію, і саме її називати винною у війні, що триває. «Ми себе відчували всі ці 35 років молодим організмом з дуже сильними давніми коріннями, але в якого є майбутнє. Коли ми будемо втрачати відчуття, що в нас є майбутнє, тоді ми будемо ще більше розпадатися», застерігає письменник.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Володимиром Єрмоленком про нинішній стан українськогосуспільства, ризик колапсу влади, сприйняття держави як спільної справи, а не як масажного салону, якими словами можна достукатися до європейців та порятунок у дії.  

 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 87 хвилин
  • 4 вересня 2026
Коли все має значення

Боян Панчевський — про підрив «Північних потоків», суд у Гамбурзі та мовчання української влади

З моменту підриву у Балтійському морі російських газогонів «Північний поток-1» та «Північний потік-2» минає чотири роки. Журналіст The Wall Street Journal  Боян Панчевський протягом трьох років працював над своєюкнижкою «Змова навколо «Північного потоку»: внутрішня історія вибухів, що сколихнули світ», яку опублікували навесні 2026. В ній він провів реконструкцію підриву трубопроводів, описав роботу німецьких слідчих, яким допомогли у розслідуванні світлини з камер автоматичного контролю швидкості, а також розповів про склад диверсійної команди, частина якої були цивільними людьми.

Вже восени у Гамбурзі розпочнеться судовий процес над українським ветераном Сергієм Кузнєцовим, якого затримали торік в Італії. Саме його німецькі слідчівважають координатором команди підривників.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Бояном Панчевським про головний геополітичний проєкт Володимира Путіна в Європі, як «Північний потік» відкрившлях до великої війни, розслідування підриву газогонів німецькими слідчими та обвинувачення у воєнному злочині українців, а також хто може стояти за знищенням російського трубопроводу.



Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 87 хвилин
  • 4 вересня 2026
Коли все має значення

Bojan Pancevski on the Nord Stream Blasts, the Hamburg Trial, and the Ukrainian Government’s Silence

It has been four years since the Russian Nord Stream 1 and Nord Stream 2 gas pipelines were blown up in the Baltic Sea. Bojan Pancevski, a journalist with The Wall Street Journal, spent three years working on his book, The Nord StreamConspiracy: The Inside Story of the Explosions That Shook the World, published in spring 2026. In the book, he reconstructs the sabotage of the pipelines, describes the work of German investigators, who were aided in their investigation by images captured by speed cameras, and reveals the makeup ofthe sabotage team, some of whose members were civilians.


This autumn, a trial will begin in Hamburg against Ukrainian veteran Serhii Kuznietsov, who was arrested in Italy last year. German investigators believe he was the coordinator of the team behind the sabotage.


Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Bojan Pancevski about Vladimir Putin’s major geopolitical project in Europe; how Nord Stream helped pave the way for a full-scale war; the German investigation into the pipeline explosions and allegations that Ukrainians committed a war crime; and who may have been behind the destruction of the Russian pipeline.


Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

  • 60 хвилин
  • 28 серпня 2026
Коли все має значення

Це робота на десятиліття. Катерина Ротаренко – про свою місію пошуковиці загиблих військових

Військовослужбовиця Катерина Ротаренко займається пошуком тіл та решток загиблих військових. Свою роботу пошуковицею вона почала у 2022 році як волонтер, згодом мобілізувалася до Збройних Сил України і проводить весь час у пошукових та евакуаційних місіях. У Ротаренко було багато шансів змінити діяльність, але жінка вже не може займатися іншим. Для неї важливим у її роботі є шанс остаточно дати можливість померти загиблій наполі бою людині і зняти з паузи як її життя, так і життя її рідних. Ротаренко свідома того, що залишиться певна кількість безвісти зниклих, яких неможливо буде повернути та ідентифікувати. Сучасна зброя здатна буквально стерти людину з лиця землі. Навіть попри це роботи з пошуку тіл та решток загиблих буде на багато десятків років, запевняє військовослужбовиця.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Катериною Ротаренко про її місію пошуковця, чого вона їїнавчила, Олексія Юкова, форми пам’яті загиблих та безвісти зниклих та що означає для неї жити за мертвих.


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Нові подкасти

Популярне цього тижня