Всі епізоди "Коли все має значення"

Україна може навчити бути готовими до нового типу героїзму | Карл Генрік Фредрікссон

  • Суспільство
  • 53 хвилини
  • 9 жовтня 2024

Слухати

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вже навесні 2022 року Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ до НАТО. За рік Фінляндія офіційно стала членом Північноатлантичного альянсу, у 2024 такий статус отримала і Швеція. Шведський письменник і журналіст Карл Генрік Фредрікссон каже, що історично Фінляндія та Швеція тісно пов'язані між собою, зокрема в оборонних питань. Країни Скандинавії — це малі держави, а подібні країни залежать від світового порядку, який мав би захищати і гарантувати свободу і цілісність таких держав. Однак після 2014 року, анексії Криму та початку війни в Україні,  світового порядку, який встановився після Холодної війни, більше не існує. Повномасштабна агресія Росії в Україні стала остаточним каталізатором. На думку Фредрікссона, Фінляндія набагато швидше пройшла внутрішню трансформацію щодо рішення про вступ до НАТО. «Коли Фінляндія так робить, то Швеція не має вибору, вона більше не може залишатися нейтральною, хоче вона цього чи ні. Те, що Швеція стала членом НАТО, має менше спільного з самою Швецією, аніж з Фінляндією»,  — каже програмний директор проєкту «Дебати про Європу» Фредрікссон. Він нагадує, що це країни, суспільства яких понад 10 років тому дуже кволо відреагували на оцінку військових про власну нездатність вести війну навіть один тиждень в разі нападу на них.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Карлом Генріком Фредрікссоном про те, чому скандинавські країни стали одними з найбільших союзників України, про український героїзм та його сприйняття в мирній Європі, скепсис Північної Європи до країн колишнього Східного блоку, шведський нейтралітет та місце утопії в сучасному світі.  



Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 67 хвилин
  • 23 жовтня 2026
Коли все має значення

Удари по цивільним продиктовані відчаєм путінського режиму | Елліот Акерман

Американський письменник, журналіст та ветеран Елліот Акерман розповідає про армію США та сектороборони, принципи роботи  військової індустрії та залежність від технологій, місце політики і цинізму у війнах та удари Росії по цивільним як доказ її слабкості.

В чому американський підхід до оборони та роботи військового сектора програє українському?

Чи здатні Європа та США швидко нарощувати власні спроможності по виготовленню необхідного озброєння?

Як люди помиляються щодо природи війни?

Якою є спільна риса адміністрації Байдена і Трампа упідході до України?

Які питання має ставити перед собою людство та СШАзокрема через приватизацію військової сфери та оборонних технологій?

Чому Акерман дивиться оптимістично на майбутнєукраїнських ветеранів?


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 61 хвилина
  • 23 жовтня 2026
Коли все має значення

Attacks on civilians born out of the desperation of Putin's regime | Elliot Ackerman

American writer, journalist, and veteran Elliot Ackerman discusses the U.S. military and defense sector, how the defense industry operates, its reliance on technology, the role of politics and cynicism in war, and how Russia’s strikes on civilians reveal its weakness.

    In what ways does the American approach to defense and the organization of the defense sector fall short of the Ukrainianapproach? Can Europe and the United States rapidly scaleup their capacity to produce the weapons they need?How do people misunderstand the nature of war?What do the Biden and Trump administrations havein common in their approaches to Ukraine?What questions should humanity, and the UnitedStates in particular, be asking about the privatization of the military sector and defense technologies?Why is Ackerman optimistic about the future ofUkrainian veterans?


Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

  • 36 хвилин
  • 16 жовтня 2026
Коли все має значення

Поляризація стара як світ. Чому ж вона стає небезпечнішою?

Експерт із поляризації Барт Брандсма розповідає пропротистояння та розколи у суспільстві, що треба для зменшення напругу всередині соціума та що може об’єднувати людей, які займають протилежні позиції.


Чому поляризація стара, як світ?

Якою може бути здорова доза поляризації?

Чиї історії треба розповідати журналістам, аби «зшити»суспільство?

В чому автократії краще демократій?

 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 42 хвилини
  • 16 жовтня 2026
Коли все має значення

Polarization Is as Old as Time. So Why Is It Becoming More Dangerous?

Polarization expert Bart Brandsma discusses social divisions and confrontation, what it takes to ease tensionswithin society, and what can bring together people with opposing views.

Why is polarization as old as theworld?
What is a healthy dose of polarization?
Whose stories should journalists tell to help bridge social divides?
What are autocracies better at than democracies?



Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

Нові подкасти

Популярне цього тижня