Всі епізоди "Політ над буденністю"

Ми можемо використовувати мистецтво значно цікавіше, ніж просто його споглядати

  • Культура
  • 93 хвилини
  • 11 вересня 2025

Слухати

Як навчитися «читати» мистецтво, а не лише милуватися ним? Чому Боттічеллі досі вражає, а Тінторетто називають першим режисером кіно? І що нам можуть розповісти музичні інструменти на картинах XVII століття?

У новому епізоді подкасту «Політ над буденністю» ми говоримо з історикинею і дослідницею мистецтва, лекторкою Маргаритою Стафійчук про таке:

- як мистецтво відображає час, його цінності, моду, політику і навіть жарти, які ми вже не розуміємо;

- чому варто пробувати дивитися на картини без підготовки, підписів і створювати про них власні історії;

- чому Стенлі Кубрик назвав Тінторетто першим в історії режисером кіно;

- як влада використовувала мистецтво, щоб утверджувати свою велич;

- які символи на картинах допомагають «зчитати» приховані меседжі та історії;

- чому вас може не вражати геніальне мистецтво, але з вами все гаразд.

Цей епізод – про те, як мистецтво допомагає зрозуміти минуле, сучасне, вічне і себе.



Слухайте у додатку

Політ над буденністю: інші епізоди

  • 20 листопада 2026
Політ над буденністю

Спадщина — не лише пам'ять про минуле, а й інструмент формування майбутнього

Українська культура досі є для нас територією невідкритого. Коли від спадщини залишається лише зовнішня оболонка, а її вміст вимивається, виникає шароварщина. Як відрізнити живе переосмислення традиції від декоративного використання національних символів? І чому навіть популярні меми, музика та дизайнерські речі можуть стати приводом для глибшої розмови про власну культуру?

У новому епізоді подкасту «Політ над буденністю» разом із Сергієм Руденком — доктором культурології, музеєзнавцем і пам’яткознавцем — говоримо про колоніальний погляд, який досі впливає на наше сприйняття українського мистецтва, про культурну спадщину як ресурс формування ідентичності та про мистецькі проєкти, що випереджали свій час.

Згадуємо театр корифеїв, Леся Курбаса, Анатоля Петрицького й український авангард. З’ясовуємо, чому українське мистецтво так довго сприймали крізь призму побутовості, як повернути йому належне місце у світовому культурному контексті та чому його спадщина важлива не лише для розуміння минулого, а й для формування нашого майбутнього.

  • 49 хвилин
  • 22 жовтня 2026
Політ над буденністю

Видавнича справа дуже консервативна – як театр

Українська й україномовна книжка подолала величезний шлях, аби опинитися на полиці книгарні, бути обраною й купленою, ба більше — перевидаватися, перекладатися й вирушати у світ. Спершу вона конкурувала з величезним російським ринком, а українська література — класична й сучасна — отримувала незаслужено мало уваги й, відповідно, фінансування.

Повномасштабна війна повернула нам інтерес до свого. Наші книжки друкуються й знаходять своїх читачів. Водночас ворог продовжує знищувати наші бібліотеки та книгарні.

Співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна впевнена: на рішення, купувати книжку чи ні, людина витрачає лише кілька секунд. Щоб схилити читача на бік книжки за цей короткий проміжок, працює ціла команда видавництва — від обкладинки, анотації, кольорів, шрифтів та ілюстрацій до значно тонших речей: якості перекладу, редактури й коректури, промокампаній і рецензій відомих людей.

Що сьогодні насправді читають українці та як війна змінила наші читацькі звички? Що перемагає на книжкових полицях — нонфікшн чи художня література? Як видавці обирають рукописи, просувають книжки й виживають в умовах війни? Та чому нам так потрібні книжки для задоволення?

Про це і більше — у новому випуску подкасту «Політ над буденністю» з Ілоною Замоцною.

  • 11 вересня 2026
Політ над буденністю

Коли Україна ще не мала державності, вона вже жила на сцені театру

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України у Києві існує ще від 1923-го року, коли він працював при театрі «Березіль». У новому випуску подкасту «Політ над буденністю» ми поговорили з Тетяною Руденко, головною зберігачкою музею, про те, яким має бути сучасний музей, про сьогоднішній розквіт цікавості до українського театру та про те, що збереглося в музеї за його сторічну історію.

Тетяна говорить про музейну роботу і театр натхненно і глибоко. Сподіваємось, вона передасть цю іскру інтересу і вам. А ще – заохотить відвідати «Open Kurbas: цифрова колекція» – платформу з відкритим доступом до артефактів та пам’яток, пов’язаних із діяльністю Леся Курбаса. А з 19 вересня відвідати нову виставку музею «Анатоль Петрицький: Перевідкриття» з новим прочитанням спадщини видатного сценографа та унікальними творами, які не експонувалися понад 50 років.

Приємного прослуховування!

  • 23 липня 2026
Політ над буденністю

Люди хочуть обирати те, що їх драйвить, а не те, що їм нав'язали

У новому епізоді досліджуємо артринок, мистецьку цінність і культуру колекціонування з Катериною Гонюк — CEO Subjektiv, української платформи, що допомагає відкривати, купувати та колекціонувати сучасне мистецтво.

«Понад п’ятдесят років тому німецько-єврейська філософиня Ганна Арендт писала, що головною причиною виникнення тоталітарних режимів є нездатність людини самостійно формувати власні судження. Вона зазначала, що німці були добре освічені в науках і ґрунтовно обізнані з релігією, однак їм бракувало естетичної освіти.

Мистецтво є невіддільною частиною нашої людяності. Якщо ми не здатні винести естетичне судження — відповісти “так” або “ні” на просте запитання “чи подобається мені це?” — то зрештою не зможемо сформувати жодного іншого судження: ні морального, ні політичного», — пояснює Катерина.

Ми поговорили про таке:

  • чому мистецтво досі здається багатьом «закритим клубом»;
  • чому естетичне виховання є однією з передумов сильного громадянського суспільства;
  • як покоління міленіалів змінює підхід до колекціонування мистецтва;
  • як алгоритми й штучний інтелект впливають на формування смаку;
  • що насправді потрібно українським митцям для розвитку;
  • як почати купувати предмети мистецтва навіть із невеликим бюджетом.

Нові подкасти

Популярне цього тижня