Скарги і жалість: старість або можливість вирости

Говоримо з Андрієм Доценком і Катею Телер, командою комунікацій PinchukArtCentre, про те, як їхня команда провела «Still Joy — From Ukraine Into the World» через Венеційську бієнале 2026: від народження назви й перекладу поняття радості до боротьби за міжнародний наратив з російським павільйоном, кризових комунікацій, фінансування і буденного хаосу венеційського прес-туру зсередини.

Подкаст «Сноби» про сучасну українську культуру і колекціонування.

У новому епізоді Тетяна Тадай, культурна менеджерка та незалежна кураторка, розмовляє з Олександром Соловйовим і Ігорем Оксаметним — кураторами виставки «Мерехливі зв'язки» в Мистецькому арсеналі.

Виставка вперше зводить в одному просторі український живопис межі 80-х–90-х (від Олега Голосія до дуету Арсена Савадова і Юрія Сенченка) з роботами останнього десятиліття (Нікіта Кадан, Леся Хоменко, Влада Ралко). 19 художників «нової хвилі» і 19 авторів нового покоління, 104 роботи, сім залів — і центральне питання розмови: чи є пряма спадковість між неоекспресіонізмом доби розпаду СРСР і живописом, який створюється під час повномасштабної війни, чи це радше раптові спалахи спільної енергії.

У розмові — про те, як обстріл Мистецького арсеналу цього літа на тиждень відклав відкриття виставки; про повернення живопису як реакцію на цифрову перенасиченість і втому від відео та інсталяцій; про «стрімкий живопис», який народжується за один сеанс; про цитати з Веласкеса і Делакруа в роботах молодих художників; і про те, кого куратори вважають головними відкриттями нового покоління — включно з Маргаритою Половинкою, молодою художницею, яка загинула на фронті торік.

Ленд-арт симпозіум «Простір покордоння» у селі Могриця на Сумщині роками був точкою збору для митців, які працювали з ландшафтом, крейдою, часом та стихіями. Сьогодні це слово - «покордоння» - звучить зовсім інакше, набуваючи оборонного та гострого воєнного контексту.

Разом із гостями випуску — Стасом Турбіною та Наталією Маценко — говоримо про пам'ять, крихкість і силу нашої землі

Обидва вони є частиною кураторської команди легендарного ленд-арт симпозіуму «Могриця. Простір покордоння» (разом із художниками Костянтином Зоркіним та Віталієм Коханом), який очолює засновниця проєкту Анна Гідора. Останні роки вони активно займаються переосмисленням, архівацією та презентацією спадщини Могриці в сучасних, зокрема воєнних, реаліях (як-от проєкт «Простір покордоння. Внутрішньо переміщений ландшафт»).

Якщо вам подобається подкаст, поставте нам зірки у Spotify та поділіться цим випуском в Instagram, вдячні

У новому епізоді подкасту ми говоримо про феномен бойчукізму через призму колекціонування.

Сергій Комберянов ділиться власним досвідом: як обрати вектор розвитку збірки та чому фокус на одній школі чи напрямку (моноколекція) є виграшною стратегією сьогодні.

Сергій - президент Lean Institute Ukraine, найбільшою та найвпливовішою організацією України з оптимізації бізнес-процесів. Та засновник Lean Art Foundation

https://leanartfoundation.com.ua/en

Сайт, створений командою Сергія, про бойчукізм https://boychukists.com

Ви дізнаєтесь:

• Що таке стратегія колекціонування і навіщо вона потрібна.

• Чому моноколекція бойчукістів є прикладом інтелектуального збирання.

• Як відрізнити стратегічне придбання від емоційної покупки.

• Роль Сергія Комберянова у популяризації українського мистецтва.

Долучайтеся до обговорення в коментарях: чи важливо, на вашу думку, мати чітку тему для колекції, чи краще купувати те, що просто подобається?

Ведучі епізоду: Тетяна Тадай та Едуард Трегубов