Всі епізоди "Коли все має значення"

How to Make a Museum About Genocides Popular? Lessons from South Africa

  • Суспільство
  • 57 хвилин
  • 29 жовтня 2025

Слухати

A typical feature of Johannesburg, South Africa, is the abundance of places surrounded by barbed wire for securityreasons. One of the few exceptions is the Johannesburg Holocaust and Genocide Centre. This museum, locatedon a busy street in the heart of South Africa’s largest city, is an open and welcoming space without barbed wire. Anyone can come in to relax, have a coffee, and, if they wish, visit the exhibition itself.

At its core, the Centre explores the history of 20th-century genocides, with a particular focus on the Holocaust andthe 1994 genocide in Rwanda. For its founder and director, Tali Nates, these subjects are deeply personal. She is a historian, and her father and uncle survived the Holocaustthanks to the German industrialist Oskar Schindler.

Tali Nates emphasizes that patience is one of the essentialqualities needed to build a museum like this. The Johannesburg Holocaust and Genocide Centre was founded in 2008, but it opened its doors to visitors only in 2019. During that long period, Nates and her team workedmeticulously on many aspects of what the museum should represent—both as a historical institution and as a space for dialogue.

Many similar museums tell the story of mass killings through the moment of death — focusing on the sites of atrocities, gas chambers, torture rooms, and the methods of killing. By contrast, the Johannesburg Holocaust and Genocide Centre tells the story of genocides through the lives of the victims, so that they are remembered first and foremost as people, not only as victims whose deaths provoke horror.

What should be considered when creating genocide museums, what makes the Johannesburg Holocaust and Genocide Centre unique, and how has it responded to the Israel–Gaza war? How are cultural institutions in South Africafunded—sometimes even through casino revenues—and why are personal human stories so vital? All this and more in journalist Natalya Gumenyuk`s conversation with Tali Nates.

This publication has been produced with the support of the ‘Partnership Fund for a Resilient Ukraine’. The content of this publication is the sole responsibility of Public Interest Journalism Lab and does not necessarily reflect the viewsof the Fund and/or of its Financing Partners. 


Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 70 хвилин
  • 18 вересня 2026
Коли все має значення

Якщо Україна не чинитиме опору, ви опинитеся у світі, де буде більше війни | Тімоті Снайдер

Американський історик Тімоті Снайдер відомий своєю підтримкою України. Частково він це пояснює тим, що знає українців та розуміє, що тут відбувається. Зокрема, він спеціалізується на історії Східної та Центральної Європи. Кілька років тому він очолив академічну раду проєкту «Українська історія: глобальна ініціатива», де майже 200 науковців доводять, чому історію України не слід вважати локальною, а треба сприймати її у ширшомусвітовому контексті. Підтримку України Снайдер також пояснює своїми принципами та ідеями свободи, прояв яких він бачить в українцях і про які він багато чогонавчився саме від них. Однак на одному семінарі із українськими військовими історику поставили запитання, над яким він замислився. Один із офіцерів цікавився тим, за яких умов Снайдер припинив би підтримувати Україну або принаймні пошкодував би про це.


Що на це відповів історик, що він побачив в Україні 2026року та як сприймає взаємодію української влади із MAGA, про уроки попередніх війн, напругу між Києвом та Варшавою і пам’ять як розкіш, іноземців в українському війську, новий погляд на історію України та взаємозв’язок між можливістю пити каву у Берліні та лінією фронту у Запоріжжі – в розмові журналістки Наталі Гуменюк із Тімоті Снайдером.


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 71 хвилина
  • 18 вересня 2026
Коли все має значення

If Ukraine doesn’t resist, you end up in a world with more war | Timothy Snyder

American historian Timothy Snyder is well known for his support of Ukraine. He partly explains this by saying thathe knows Ukrainians and understands what is happening here. He specializes in the history of Eastern and Central Europe. Several years ago, he became chair of the Academic Council of the “Ukrainian History: Global Initiative” project,in which nearly 200 scholars make the case for why Ukrainian history should not be viewed as a local story, but rather understood in a broader global context.

Snyder also explains his support for Ukraine through his principles and his ideas about freedom, whose expression hesees in Ukrainians and from whom he says he has learned a great deal. However, at one seminar with Ukrainian military personnel, Snyder was asked a question that made him stop and think. One of the officers asked under what circumstances he would stop supporting Ukraine, or at least regret having done so.

What did the historian answer? What did he see in Ukraine in 2026, and how does he view the interaction between theUkrainian government and MAGA? What does he think about the lessons of previous wars, tensions between Kyiv and Warsaw, and memory as a luxury? What does hemake of foreigners serving in the Ukrainian military, the new perspective on Ukrainian history, and the connection between being able to have a cup of coffee in Berlin and the frontline in Zaporizhzhia?

All this is discussed in journalist Nataliya Gumenyuk’s conversation with Timothy Snyder.


Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

  • 65 хвилин
  • 11 вересня 2026
Коли все має значення

Українці не люблять владу. Це наш плюс, але зараз він перетворюється на мінус | Володимир Єрмоленко

Втома  від війни не турбує українського філософа таписьменника Володимира Єрмоленка. Він більше переймається внутрішніми розколами всередині суспільства, які він помічає все більше. Ненависть до системи як такої настільки виросла, що українці починають тонути у ній. Останні корупційні скандали у верхівці влади сприяють зростанню невдоволення та тріщинам всоціумі. Реальну небезпеку Єрмоленко вбачає в тому, що велика кількість українців може вважати українську владу більшим ворогом, ніж Росію, і саме її називати винною у війні, що триває. «Ми себе відчували всі ці 35 років молодим організмом з дуже сильними давніми коріннями, але в якого є майбутнє. Коли ми будемо втрачати відчуття, що в нас є майбутнє, тоді ми будемо ще більше розпадатися», застерігає письменник.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Володимиром Єрмоленком про нинішній стан українськогосуспільства, ризик колапсу влади, сприйняття держави як спільної справи, а не як масажного салону, якими словами можна достукатися до європейців та порятунок у дії.  

 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 87 хвилин
  • 4 вересня 2026
Коли все має значення

Боян Панчевський — про підрив «Північних потоків», суд у Гамбурзі та мовчання української влади

З моменту підриву у Балтійському морі російських газогонів «Північний поток-1» та «Північний потік-2» минає чотири роки. Журналіст The Wall Street Journal  Боян Панчевський протягом трьох років працював над своєюкнижкою «Змова навколо «Північного потоку»: внутрішня історія вибухів, що сколихнули світ», яку опублікували навесні 2026. В ній він провів реконструкцію підриву трубопроводів, описав роботу німецьких слідчих, яким допомогли у розслідуванні світлини з камер автоматичного контролю швидкості, а також розповів про склад диверсійної команди, частина якої були цивільними людьми.

Вже восени у Гамбурзі розпочнеться судовий процес над українським ветераном Сергієм Кузнєцовим, якого затримали торік в Італії. Саме його німецькі слідчівважають координатором команди підривників.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Бояном Панчевським про головний геополітичний проєкт Володимира Путіна в Європі, як «Північний потік» відкрившлях до великої війни, розслідування підриву газогонів німецькими слідчими та обвинувачення у воєнному злочині українців, а також хто може стояти за знищенням російського трубопроводу.



Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Нові подкасти

Популярне цього тижня