Тепер новини за гроші. Для чого медіа вводять пейвол?

19 липня закінчився Чемпіонат світу з футболу, перемогу у якому здобула збірна Іспанії. Цей турнір, який приймали США, Канада та Мексика, побив чимало рекордів та став найприбутковішим для FIFA.

Спорт, який об'єднує сотні мільйонів фанатів по всьому світу, вже давно перетворився на прагматичний бізнес із багатомільярдними потоками та корупцією. На чому саме заробляють спортсмени та футбольні команди? Кому належать національні збірні та хто отримує прибутки за їхні перемоги? І чому країни змагаються за право приймати чемпіонати попри їхню збитковість?

Про економіку футболу ми говорили із заступником головного редактора “Української правди” Євгеном Будерацьким.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Коли почалася війна в Ірані, її наслідки майже миттєво позначилися на цінах на пальне. Проте на падіння цін на нафту цінник на АЗС реагує із набагато меншим ентузіазмом.

Частково, причина цього явища у логістиці та сформованим залишкам, пояснив Віцепрезидент з маркетингу та розвитку мережі АЗК “ОККО” Василь Дмитрів. Багато великих мереж закупили пального в той час, коли світові ціни на нього були на максимумі. Наразі ж у деяких випадках вони взагалі працюють “в нуль”.

У цьому подкасті ми запитали у Дмитріва про те, з чого складається собівартість літра пального, як паливна криза вплинула на обсяги продажів, а також наскільки успішно держава бореться із “тінню” на ринку.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

На початку цього року українські та міжнародні аналітики, які досліджують стан російської економіки, були сповнені оптимізму: бюджет РФ перевиконував плани щодо дефіциту, що віщувало великі проблеми із фінансуванням війни. Однак після початку кризи в Ормузькій протоці цей оптимізм швидко вивітрився.

На допомогу прийшли українські санкції проти російських нафтопереробних заводів. Завдяки ударам українських безпілотників та ракет Росія не лише зупинила експорт нафтопродуктів, але й почала відчувати реальний дефіцит: з кілометровими чергами та обмеженнями на продаж бензину в одні руки.

Наскільки серйозна паливна криза у Росії? Як місцева влада намагається з нею боротися? і як дефіцит пального впливає на економіку агресора та його здатність вести війну проти України? Про все це ми говорили з керівницею санкційного напрямку у KSE Institute Юлією Павицькою.

Також про паливну кризу в РФ можете прочитати на сторінках ЕП.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Якщо в останні декілька місяців ви користувалися соціальними мережами, то не могли не помітити справжньої істерії, яка розгорілася навколо теми трудової міграції в Україну. При цьому, самих мігрантів як не було, так і немає.

Потреба у робочих місцях в Україні дійсно є. За різними оцінками, економіка потребує від 4,5 мільйона до 8,6 мільйона працівників. Частину реально знайти всередині країни, залучаючи до праці тих людей, які наразі з тих чи інших причин не працюють. Однак, ймовірно, що частину робітників доведеться шукати на міжнародному ринку.

• Чи поїдуть в Україну трудові мігранти з інших країн?
• Чи повернуться українські біженці для життя та роботи в Україні?
• І як Україні конкурувати за людей у світі, де більшість країн мають власні демографічні проблеми?

Про це ми говорили із головою ГО "Офіс міграційної політики" Василем Воскобойником.