Століття принижень і жага реваншу. Чого хоче Китай? – Віталій Ляска, Андрій Козицький

Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету, на Radio NV про 24 серпня 1991 року та наслідки проголошення незалежності України. Обговорили, чому Україна запізнилась із незалежністю порівняно з Литвою та Грузією, яку роль відіграли донецькі шахтарі, що змусило компартійну більшість голосувати за незалежність, чи змирилась Росія з існуванням України, як олігархія і гнилі компроміси утримували країну від розпаду та що означають 35 років державності з точки зору історії.

Ведучий – Віталій Ляска

Євген Коновалець у нашому сприйнятті здебільшого залишається в тіні Степана Бандери. Чому так склалося? Що сформувало раннього Коновальця і як на нього вплинув російський полон? Яку роль він відіграв у часі Української революції, чому виступив проти Скоропадського і чому пізніше розчарувався в Петлюрі? Чому УВО, організація Коновальця, обрала шлях терактів? І як йому — через компроміси та за кошти діаспори — вдалося розвинути ОУН? Про постать Євгена Коновальця, якого нещодавно перепоховали в Україні, говорили історик Віталій Ляска та Іван Хома, доктор історичних наук зі Львівської політехніки.

У серпні 2026 року минає 65 років відтоді, як у Берліні звели мур — символ найглибшої фази Холодної війни, а згодом, після падіння в листопаді 1989-го, символ її завершення. Тоді здавалося, що ліберальна демократія остаточно перемогла тоталітаризм, і навіть заговорили про "кінець історії". Але чому мур посеред Берліна набув такого значення в суспільній пам'яті? Наскільки самі східні німці прагнули зникнення НДР і чи справді розуміли, яким буде для них нове життя в демократичній країні? Чи були помилки в процесі об'єднання Німеччини? Наскільки болісним і нерівним виявився для східних німців перехід до ринкової економіки і чи справдилися обіцянки західнонімецьких політиків? Чому у Східній Німеччині дедалі сильнішими стають популісти й праворадикали, зокрема партія "Альтернатива для Німеччини", яка виступає проти демократичного устрою ФРН і активно грає на ностальгічних почуттях східних німців. Наскільки "остальгія" — туга за НДР — досі формує політичну свідомість сучасних східних німців? І як це може вплинути на Україну? Про мур у головах східних німців і його вплив на майбутнє говорили історик Віталій Ляска та Сергій Стельмах, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту  всесвітньої історії НАН України.

Путч 1991-го, дефолт 1998-го, початок другої чеченської війни, загибель «Курська», війна проти Грузії. Надто багато переломних подій для Росії припало саме на цей місяць, аби вони не склалися в міф про «чорний серпень». Чи справді серпень є найнебезпечнішим місяцем для Кремля? 19 серпня 1991 року ГКЧП оголосив надзвичайний стан, Михайла Горбачова ізолювали у Форосі, але путч провалився. Чому? Як у серпні 1996 року чеченцям вдалося повернути Грозний і фактично завершити російсько-чеченську війну? Як серпневий дефолт 1997 року  вплинув на Росію? 7 серпня 1999 року загони Басаєва і Хаттаба увійшли до Дагестану, а вже 9 серпня Єльцин призначив Володимира Путіна прем’єр-міністром і назвав своїм наступником. Ким був Путін до цього призначення і чому Єльцин обрав саме його?  Що відомо про причини катастрофи атомного підводного човна «Курськ» та чому Путін не врятував своїх моряків? І що чекає на Росію у серпні 2026 року? Про серпень у новітній історії Росії говорили історик Віталій Ляска та Павло Артимишин, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.