Ріж вірьовку

Андрій Паславський – майстер традиційних інструментів. На його рахунку їх із десяток: від класичної кобзи до екзотичного половецького гудка. Андрій працює з цільним деревом і прирівнює цей процес до мистецтва.

«Мені подобається довбаний інструмент, з ним я реалізуюся як скульптор. Подобається організовувати простір, матерію, шукати гармонію. Тільки це дерево – і ти малюєш текстурою, обробляєш її так, щоб вона грала з формою. І разом з тим, це механізм, він видає вібрації, які повинні бути приємні для вуха. Виробництво інструментів – комплексний підхід, і мене ця справа заворожує».

Андрій також розповідає:

- хто такі третинні виконавці й чому вони ближчі до первинних

- яка мрія Андрія пов’язана з супермаркетом АТБ?

- як майже випадково вступив у Київський університет на фольклористику і залишився у цій справі

- як фейсбук допоміг йому зробити першу в житті кобзу

- як реконструював кобзу-мамаївку з народних картин і що йому за це було

- скільки часу потрібно, щоб виготовити один інструмент і чи можна зробити щось із бракованої сировини

- чому майстри не продають свої інструменти одразу, а на якийсь час лишають собі

Наш гість ставить один з найдавніших записів з воскового валика з колекції Філарета Колеси
Запис: Остап Калний, дума «Про удову». Записав Опанас Сластьон у 1908 році.
Джерело

Автор подкасту — Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом.

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Чи знали ви, що дослідження традиційної музики – це не лише експедиції, каталогізація та архівування? О ні, етномузикологія може бути справжньою hard science, коли за неї беруться такі люди, як Анастасія Мазуренко – гостя нового випуску подкасту «Ріж вірьовку». У попередніх випусках ми говорили з різними людьми про речі, які складно виміряти або вичерпно описати. Наприклад, чому українська традиційна музика так зачаровує. Анастасія знає цілком доказове, фізичне пояснення цього феномену. У подкасті ви почуєте:

- для чого етномузикологи об’єднуються з ученими-фізиками?

- яка акустична особливість відрізняє традиційну музику від академічної?

- про калькулятор як один з головних інструментів етномузиколога

- про те, чому всі етномузикологи – романтики

- про речі, яких бракує українській науці

-  чи справді у селах Центральної та Західної Європи нема чого записувати?

- що знають про нашу музику та науку закордонні науковці?

- чому краще не згадувати про йодлі у присутності австрійських дослідників традиційної музики?

- про тата, який усе життя співає

Колекція фоноваликів Філарета Колесси

Стаття Revival Reconsidered

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Не так давно традиційномузичні події відбувалися лише в кількох великих містах, переважно тих, де є навчальні заклади з курсами співу. Але протягом останніх 2-3 років виникла небачена досі і дуже втішна тенденція — завдяки великим подіям на кшталт літніх шкіл, де люди з різних міст і з різним досвідом можуть зустрітися, познайомитись, поділитися досвідом і дізнатися більше про традиційну музику, у менших містах починають виникати нові осередки. Віра Ібрямова з Чернігова та її «Співоча майстерня» — це історія успіху, яка доводить: навіть якщо ти єдина на все місто «божевільна», закохана у традиційний спів, за кілька років можна знайти людей, які розділять цю пристрасть. Слухайте у випуску:

- Чому традиційний спів — це психотерапія

- Чи відчувають люди з інших міст приналежність до глобальної «традиційномузичні секти»

- Як маленька дівчинка, навчаючись у «музичній школі», де навіть не викладали сольфеджіо, згодом вступила до Консерваторії і почала писати мінімалістичну музику

- Як її переманив традиційний спів

- Скільки касет з експедиційними записами одна людина може оцифрувати на дозвіллі за 4 роки  

- Як традиційний спів надалі житиме у містах і чи стане він частиною щоденного життя

- Як викладачі можуть змінити ваш світогляд і у чому складність роботи із початківцями

Харківський архів пісень та інструментальної музики, про який ідеться у подкасті тут.

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Хто «має право» викладати традиційну музику і у кого краще вчитися новачкам? Що робити, якщо ви вже співаєте, але соромитесь критики? Чи можна кайфувати від співу разом з менш досвідченими виконавцями? Чи є шанси заробляти на життя традиційною музикою? І взагалі — чи легко бути співачкою традиційних пісень з молодого покоління? У пошуках відповідей на ці питання ми запросили до студії Таню Осінь — учасницю гуртів «Володар» і «Многая літа», а віднедавна ще й викладачку традиційного співу, випускницю Національного університету культури. 

Таня розповіла нам, як прийшла у традиційну музику через інші жанри, в які були вплетені фольклорні мотиви, і як її друзі у Миколаєві, послухавши «ДахуБраху», відкривають для себе автентику. А також про те, як на першому курсі університету намагалася відтворити професійний спів, повтроюючи міміку викладачки (але з цього нічого не вийшло). Таня ділиться власним секретом гарного співу і підказує, на чому будується унікальність традиційномузичних гуртів.

У кожному випуску наші гості ставлять важливі для себе композиції. Таня ділиться одним з найдавніших записів зі своєї рідної Миколаївщини — місцевості з дуже неоднорідним музичним ландшафтом. Дослухайте до кінця, щоб почути ліричну пісню «Ой з-за гори кам'яної» з с. Улянівка Миколаївської обл., Новоодеського р-ну, записану у 1994 році. Запис з архівів Миколаївського ОЦНТ, наданий Надією Жадик.

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.