ЗручноМіськБуд

Містяни мало замислюються, куди зникає сміття після того, як його викидають в контейнер під будинком. Погана новина в тому, що воно нікуди не зникає і практично все вивозиться на звалища навколо наших міст. Згодом ці звалища забруднюють ґрунти та воду, що негативно впливає на екологію та здоров’я містян. Як з цим боротися, як сміття сортується та перероблюється і як сміття перетворити на цінний ресурс дізнавались у Євгенії Аратовської, голови громадської організації «Україна без сміття».

Міста поступово втрачають деталі, які роблять їх приємними та комфортними. Старі різьблені двері в під'їзди замінюють на суцільні металеві ворота, з будинків прибирають скульптури та декор, в парках та скверах зникають старі ліхтарі. З часом на вулицях та в публічних просторах не залишиться нічого, на що було б приємно дивитись та що робило простір цікавим і затишним. Чи потрібно захищати старі об'єкти і як створювати нові спілкувались з Семеном Широчиним, дослідником історії архітектури Києва.

За останнє століття міські площі перетворились на паркувальні майданчики або пусті пательні, на яких нічого робити. Однак міські площі повинні бути осередком життя містян. Там повинні проводити час на ігрових та спортивних майданчиках, має бути комфортний простір, щоб спілкуватись та проводити час з друзями, можливість проводити концерти та фестивалі. Про те, як саме повинні змінитись площі та як вони відповідають сучасним потребам, спілкувались з Максимом Коцюбою, ландшафтним архітектором та засновником студії ландшафтної архітектури.

Міста повинні бути комфортними та зручними для всіх містян. В тому числі для бездомних, у яких з різних причин немає житла. Про безхатьків є багато стереотипів: вони завжди напідпитку, часто навіжені, їм не можна довіряти і тим паче допомагати, адже тоді в них не буде стимулу виправити своє становище. Чому про ці стереотипи треба забути та як саме місто повинно допомагати бездомним, спілкувались з Ольгою Макар, координаторкою організації «Молодь за мир».

Щоб пересуватись в містах ставало зручніше, необхідно пересідати з автівок на велосипеди. Однак складно пересісти на велосипед, коли на ньому доводиться їхати поміж машин на дорозі або посеред пішоходів на тротуарі. Тому потрібно створювати розгалужену веломережу, яка буде безпечною та комфортною. І жодні схили посеред міста та вузькі вулиці не стають цьому на заваді.

В містах зникає озеленення: чому потрібно забути про клумби з чорнобривцями, почати рахувати кожне дерево та збирати дощову воду.В містах поступово зникає озеленення: на вулицях лишаються лише квіткові клумби та поодинокі дерева. Так сталось, бо в містах відсутня стратегія озеленення, а до того ж і загалом розуміння того, що озеленення — це інструмент боротьби зі змінами клімату. Треба забути про однорічні чорнобривці, які щороку висаджують навесні, та декоративні дерева. Міста повинні створювати єдину зелену систему, яка вбиратиме в себе воду зі зливів, буде очищувати повітря та зменшуватиме температуру в місті.

Кількість заторів в містах невпинно росте, і з часом ставатиме тільки гірше. Рішенням цієї проблеми є не побудова розв’язок та розширення автострад, а навпаки — зменшення кількості смуг для приватних автівок, виділені смуги для громадського транспорту та розвиток веломережі. Про це ведучий програми Максим Головко говорить з Дмитром Беспаловим, євангелістом транспортного моделювання, директором компанії «А+С Україна», яка розробляє моделі міської мобільності