ЗручноМіськБуд

В 2016 році чилійський архітектор Алехандро Аравена отримав Прицкерівську премію, найважливішу архітектурну нагороду, за проєкт, в якому мешканці власноруч добудовували відсутню половину власного помешкання. В Україні вже десятиліттями мешканці добудовують, склять та реконструюють власні балкони. Чи може український балкон отримати світове визнання спілкувались з Романом Блажаном, режисером документального фільму «Вхід через балкон».

Сучасні технології поступово впроваджуються в містах та впливають на їхній розвиток. Райони розбудовують на основі аналізу даних з різноманітних датчиків, за допомогою камер за вулицями та перехрестями спостерігають в прямому ефірі, а містяни можуть записувати дітей в дитсадки одразу зі смартфону. Як сильно зміняться міста в майбутньому та на що нам очікувати з впровадженням нових технологій, спілкувались з Юрієм Назаровим, головою ініціативи СмартСіті.ЮА.

Зручне місто повинно бути доступним, безпечним та зрозумілим для всіх містян. Зараз в українських містах багато перепон та бар’єрів, але, якщо місто зробити зручним для маломобільних людей, то воно стане комфортним і для всіх інших. Що потрібно зробити, щоб міста справді почали змінюватись і ставати доступними, спілкувались з головою громадської організації «Urban Crew» Владом Самойленком.

Вважається, якщо побудувати достатньо автомобільних мостів, то в містах нарешті зникнуть проблеми з мобільністю. Однак це не так і проблеми залишаться, поки ми перевозитимемо автівки, а не людей. Тому в містах, що хочуть створити ефективну транспортну мережу, починають проєктувати та будувати мости для альтернативних видів мобільності, а саме мости для громадського транспорту, пішоходів та велосипедистів. Як насправді потрібно проєктувати мости, щоб вони приносили користь місту, з'ясовували з інженером та урбаністом Дмитром Макагоном.

Київ регулярно б‘є антирекорди по забрудненню повітря. Не відстають від нього й інші українські міста. Часто забруднення сягає настільки високого рівня, що містянам краще взагалі не виходити на вулицю. Забруднене повітря впливає на здоров’я містян, підвищує ризик респіраторних та інших захворювань. Тому очищення повітря має бути однією з основних цілей в розвитку комфортних міст. Хто забруднює повітря в наших містах, звідки ми це знаємо та як його очистити спілкувались з дослідницею Анною Денисенко, кураторкою проєкту міських досліджень ЛУН.Місто.

Мітинги та протести часто здаються єдиним способом вплинути на розвиток власного міста. Однак зараз у містян є набагато більше варіантів ефективного впливу на те, що відбувається з їхнім районом, вулицею або подвір’ям. Один з них — громадський бюджет, який дає містянам можливість розпоряджатись часткою міського бюджету на реалізацію власних проєктів. Здається, все просто: придумав ідею, знайшов однодумців, які проголосують за проєкт, і втілив його в місті. Але чи насправді це наскільки ефективний інструмент та що з його допомогою можна зробити, спілкувалися з киянином Сергієм Пасютою.

Модернізм в Україні часто сприймають як сірі коробки, в яких неприємно жити та на які навіть не завжди приємно дивитись. Тому нерідко з’являються історії про те, що якусь будівлю реконструюють або взагалі зносять для будівництва нової висотки або торгового центру. Так відбувається, бо не всі розуміють цінність будівель радянського модернізму, особливо коли це підкріплено загальним процесом декомунізації. Чому радянський модернізм достойний збереження спілкувались з Леонідом Марущаком, дослідником та учасником ініціативи «ДЕ НЕ ДЕ».

В Україні відсоток володіння житлом найбільший в Європі. Так сталося, бо ми отримали його безкоштовно під час приватизації у дев‘яностих. Однак з власним житлом не у всіх з’явилась можливість його утримувати. Тому будівлі поступово руйнуються, ламаються та з часом почнуть просто розвалюватись. Щоб це виправити, власники квартир повинні значні кошти вкладати в ремонт будинків. Але де їх взяти і чи це взагалі можливо, розмовляли з Павлом Федорівим, дослідником аналітичного центру «Цедос».

У відповідь на пандемію міста почали швидко адаптовуватись до змін: в Парижі влаштували десятки кілометрів нових велосипедних доріжок, щоб люди могли без перешкод дістатись до роботи, поки немає громадського транспорту, в Боготі 148 км вулиць зробили пішохідними з 6:00 до 19:30 по буднях. В українських містах ввели лише заборони, але жодних ініціатив, щоб уникнути подібних проблем в майбутньому так і не з’явилось. Чому так сталось та чи зміниться щось у майбутньому спілкувались з Романом Вінтонівим, ведучим сатиричного дайджесту новин «#@)₴?$0»

В більшості українських міст громадський транспорт поступово зникає, а той, що лишається, краще б взагалі не існував. Дійшло до того, що питання його розвитку вирішуються не в міській адміністрації в обговоренні з містянами, а в перестрілках між маршрутчиками. Чому громадський транспорт потрібно відроджувати, як це робити і скільки це коштуватиме містянам, обговорювали з експертом з транспортного планування Антоном Гагеном.