Буде тобі наука

Ми звикли бачити подвійну спіраль ДНК у підручниках, журналах, рекламі та наукових ілюстраціях. Але навіть там її часто зображають із помилками. Розбираємося, як насправді влаштована ДНК і чому точність її зображення важлива.

Епізод начитав бізнес-аналітик, автор подкасту про осмислені інвестиції «Запали цілі» Роман Кошовський. 

Читати статтю про те, чому ми часто бачимо неправильну ДНК

Підтримати Куншт

Читати блог Романа «Креатив. Розвиток. Пошук»

Дивитися випуски подкасту Романа «Запали цілі» на Ютубі.

Слова «любов» у популярних піснях стало майже вдвічі менше, а «ненависть» з’являється дедалі частіше. То чи справді попмузика стає сумнішою? Розповідаємо, що показав аналіз текстів понад 150 тисяч пісень і чому сучасні хіти можуть бути похмурішими за пісні минулого.

Епізод начитав музикант гурту Kalush Orchestra Денис Родін.

Читати статтю про те, чому сучасні хіти стають дедалі сумнішими

Підтримати «Куншт»

Слухати Kalush Orchestra

Росія давно використовує історію як інструмент впливу — від міфу про «один народ» до привласнення історії Київської Русі. Сьогодні ці наративи поширюються не лише через медіа й соцмережі: Росія працює із західними академічними середовищами, Вікіпедією та навіть великими мовними моделями.

Розбираємося, як Росія переконує світ у своїх версіях минулого, як російські наративи потрапляють у відповіді ChatGPT та інших ШІ-моделей і як їм протидіяти.

Епізод начитала докторка філософії, дослідниця Центру міжнародних досліджень Массачусетського інституту технологій, стипендіатка програми Fulbright Галина Падалко.

Читати статтю про те, як Росія конструює псевдоісторію

Переглянути курс УШПС «Історія і політика» 

Підтримати «Куншт» 

Першими українськими послами ставали не лише кадрові дипломати. Серед них були біологи, медики, фізики, економісти та історики. Як Сергій Комісаренко допоміг отримати для України антарктичну станцію «Фарадей»? Чому фізик Павло Клімкін став міністром закордонних справ? І яку роль науковці відіграли у формуванні міжнародних зв’язків молодої держави? Розповідаємо, як науковий досвід виявився потрібним молодій українській дипломатії.

Начитала епізод кінорежисерка і письменниця Ірина Цілик. 

Читати статтю про роль науковців у перші роки незалежності

Підтримати «Куншт» 

Чому після перельоту ми почуваємося виснаженими, не можемо заснути або прокидаємося посеред ночі? Розповідаємо, що відбувається з біологічним годинником під час зміни часових поясів, чому виникає джетлаг і чому подорожі на схід переносяться важче, ніж на захід.

Озвучила епізод бортпровідниця та блогерка ZAHMARNA (Катерина Кудлач)

Читати статтю про джетлаг

Підтримати «Куншт» 

Дізнатися більше про авіацію у блозі @zahmarna.kate

Уже 12–13 серпня в небі можна буде побачити пік персеїд. Чи варто їхати за місто, коли краще дивитися в небо та як не сплутати метеор із метеоритом? Розповідаємо, як і де ловити персеїди.

Озвучила епізод письменниця, співзасновниця видавництва «Creative Women Publishing» Слава Світова. 

Читати статтю про персеїди

Підтримати «Куншт» 

Колись люди були переконані, що романи розбещують молодь, велосипеди шкодять здоров'ю, радіо викликає залежність, а комікси роблять дітей злочинцями. Сьогодні на їхньому місці TikTok, ChatGPT та штучний інтелект.  

У цьому епізоді розбираємося, як суспільство століттями реагувало на нові медіа, що насправді каже наука про вплив соцмереж на психічне здоров'я та чому гучні заголовки не завжди означають переконливі докази. І головне — чи відрізняються сьогоднішні страхи навколо соціальних мереж і штучного інтелекту від моральних панік минулого?  

Озвучила епізод письменниця Євгенія Кузнєцова.

Читати статтю про моральні паніки

Підтримати «Куншт» 

Як безлад впливає на нашу психіку і чи робить чистота нас щасливішими? Розбираємося, що наукові дослідження говорять про зв'язок між прибиранням, стресом, добробутом, креативністю та відчуттям дому. Чи варто викидати речі за методом Марі Кондо? Чи комфорт залежить не від порядку, а від нашого сприйняття?

Читати статтю про зв'язок безладу і щастя

Підтримати «Куншт» 

Як одна жінка змогла змінити освіту в Україні? Розповідаємо про життя Христини Алчевської, її недільні школи і вплив на розвиток української педагогіки.

Читати статтю про Христину Алчевську

Підтримати «Куншт» 

Колись морозиво було розкішшю, яку могли собі дозволити лише королі. Навіщо до нього додавали амбру? І що спільного між морозивом та вином? Розповідаємо, як з'явився один із наших улюблених літніх десертів, як протягом століть змінювалися його рецепти та коли морозиво стало доступним майже кожному. А наприкінці на вас чекає бонус — старовинний рецепт морозива з приватної кулінарної книги XVII століття, який ви можете відтворити.

Читати статтю про історію морозива.

Підтримати «Куншт»