На старт. Увага. Медіа!

Спочатку людина дивиться певний телеканал: передачі, новини, шоу. Канал викликає довіру, контент приносить задоволення. На каналі періодично, але в міру, показують політика, який нібито робить багато хорошого, сяє ідеями, допомагає людям. Через деякий час відбуваються вибори, глядач йде і голосує за політика з екранів. Без аналізу, без сумніву, з довірою. 

Але якщо ця людина - корупціонер? Якщо він “герой” скандалів? Колишній кримінальний авторитет? Глядач цього не дізнається, бо дивиться лише цей канал і довіряє йому. А канал просуває політика. 

Саме тому так важливо бути медіаграмотним. Відділяти мух від котлет, підходити до інформації з підозрою і сумнівом. Перевірити новину ще десь. Валерія Ковтун займається цим на державному рівні. Вона — менеджерка національного проєкту з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики. 

Вона людською мовою розповіла нам основне про медіаграмотність, про її стан в Україні, про людську природу у стосунках з медіа. А головне — як з цим бути звичайним людям і професіоналам у сфері медіа.

Виготовлення подкастів стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст подкастів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Кожен хоче захищати свою честь, гідність і репутацію. Особливо про це знають журналісти, які порпаються у роботі посадовців, бізнесменів, публічних людей. Але ось проблема — буває порушення своєї честі і гідності ці люди бачать в нейтральних словах або простій оцінці ситуації. 

Як ніхто в цьому розбирається Олександр Бурмагін, юрист і адвокат. 

Він нам розповів про те, як голова стає квадратною при спробі відрізнити оціночне судження від реальної образи чи наклепу, визначити, кого можна жорстко розкритикувати, а кого — зась. 

За захистом своєї гідності постійно йдуть до суду депутати, генпрокурори, навіть президенти (Порошенко позивався проти Бі-Бі-Сі). Але чи все так просто з посадовцями такого рівня?

Слухайте про це та багато іншого в подкасті. 

Виготовлення подкастів стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст подкастів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

У цьому подкасті ми поговорили з Тарасом Шевченком. Уявляєте? Атож. Тарас — заступник міністра культури та інформаційної політики. Він один із засновників громадської організації Центр демократії і верховенства права, співпрацював над розробкою більшості законів, пов’язаних із медіа. 

Нам він розповів, як воно — йти з громадського сектору на державну посаду, які перепони трапляються на цій службі, та чому державна служба є надзвичайно корисним досвідом. 

А якщо вам цікава ще й експертна думка про наші медіа, безпеку журналістів і навіть значення емоцій у роботі — двічі запрошуємо до прослуховування.

Виготовлення подкастів стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст подкастів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Напевне, багато з вас знають програму Bihus.info, відому за топовими журналістськими розслідуваннями. Якби не Євген Воробйов, який працював з програмою юристом і адвокатом, то багато розслідувань ми могли б не побачити. 

Бо якщо ви беретеся за серйозні викриття, то будьте певні на 99,9%, що отримуватимете позови, тиск, погрози, вимоги видалити інформацію і подібне. До того ж, і самі розслідувачі добиваються притягнення до відповідальності “героїв” своїх програм.  

Євген розповів нам про те, як добивалися відповідальності для посадовців, як відбивалися від позовів, як використовували приховану зйомку, і чи не порушення це. 

Виготовлення подкастів стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст подкастів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Знаєте, скільки вартує слово? Часом нічого, а часом — воно вартує мільйонів людських життів. Звичайні радіопередачі стали одним із чинників геноциду в Руанді, про Геббельса і його пропаганду годі й казати. 

А от в Південній Африці, навпаки, “слово” безкровно перемогло дискримінацію й апартеїд. 

Щоб у світі було більше таких випадків, як в ПАР, а не в Руанді чи Третьому Рейху, такі люди, як Антоніна Черевко, роблять усе, що від них залежить. Вона розповіла нам у подкасті про свою боротьбу за свободу вираження думки, проти мови ворожнечі і дискримінації. 

Антоніна працює у міжнародній організації Article 19, з Радою Європи, а також Незалежною Медійною Радою в Україні. Їхня робота — це наша свобода думки і поглядів. 

Виготовлення подкастів стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст подкастів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Журналістів часто називають вартовими демократії. Звучить дещо пафосно, а хтось взагалі сумнівається в такій дієвості медіа. 

Але ці “хтось” помиляються!

Низка гучних корупційних розслідувань (“Укроборонпром”, Микитась і “Укрбуд”, син Авакова) почалися із журналістських матеріалів. Деякі, звісно, провалилися (але хто зна, що тому причина), а деякі вже пішли до суду. 

Шефредакторка творчого об’єднання розслідувань на “Суспільному” Інна Білецька розповіла нам про не менш серйозні рощслідування — соціальні. Про лікарні для психічно хворих, канабіс, інвалідність. 

Журналістам, зокрема і Білецькій, перешкоджають, погрожують, вони часто позбавлені захисту. Про все це слухайте у нашому подкасті. 

Виготовлення подкастів стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст подкастів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Коли ми чуємо терміни, на кшталт, публічної інформації чи розпорядника — хочеться одразу припинити про це думати. 

Але коли нас, наприклад, вже доконала яма після ремонту труб у дворі і ви хочете дізнатися, коли її засиплять, або бентежить сумнівне будівництво поблизу і треба дізнатися, наскільки воно законне і що це взагалі таке? А комусь, можливо, вже набридло дихати газами з підприємства і закортіло дізнатися, а чи дотримуються там екологічних норм? 

Усе це можна довідатися завдяки доступу до публічної інформації. Уявіть, ми маємо право знати про більшість того, що робить держава. Можемо просити пред’явити документи, пояснити рішення тощо. Це може робити кожен.

Але треба знати — як! Щоб досягти бажаного. 

Про  це нам у подкасті розповіла Олександра Щербина, яка відповідає за доступ до публічної інформації в Київській міській держадміністрації. Тож дивіться (слухайте) і використовуйте свої права.

Виготовлення подкастів стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст подкастів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Ось як на радіо “Культура” описують своїх середньостатистичних слухачів: переважно вища освіта, переважно живуть у містах, мають яскраву життєву позицію, час на дозвілля. А щодо самого радіо, то на деякі його програми можна залипнути більше, ніж на серіали Netflix. Це як подкасти, які дедалі більше захоплюють користувачів Інтернету. 

Про це Ігорю Розкладаю, заступнику директора, головному експерту з медійного права Центру демократії та верховенства права розповіла журналістка, літературознавиця, викладачка, перекладачка, керівниця редакційної ради “Суспільне. Культура”, феміністка Ірина Славінська. Хоча про неї можна сказати і більше. 

Думали, що радіо — це нудно? Аж ніяк. Просто треба знати, що слухати. 

Тож слухайте подкаст з Іриною Славінською і відкривайте для себе радіо по-новому.   

Виготовлення подкастів стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст подкастів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Як би ви назвали ситуацію, коли людина кладе під куртку палку ковбаси в магазині і йде, не розрахувавшись? Правильно, крадіжка. А чи знаєте ви, що такою крадіжкою найімовірніше щодня займаються тисячі користувачів в Інтернеті, коли беруть перше ліпше фото в Google для свого сайту. Або ж копіюють чужий текст для свого блогу. 

Між ковбасою в магазині і авторським правом спільного більше, ніж ви думали. Ігор Розкладай, заступник директора, головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права поговорив з менеджером “Суспільного” з інтелектуальної власності Дмитром Гузієм про таке:
як в Україні з дотриманням авторських прав;
чи є добудований балкон порушенням інтелектуальних прав архітектора будинку;
як чесно використовувати чужі твори. 

Слухайте і дізнавайтеся про те, що нас оточує, але чого ми не помічаємо.

Виготовлення подкастів стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст подкастів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

“Шок! Неймовірне! Ми всі в небезпеці!” 

Часто бачили подібні заголовки? Може, навіть клікали на них? А коли послухаєте цей подкаст, то довідаєтеся, що переважна більшість таких заголовків свідчить про фейк чи маніпуляцію. Але найгірше навіть не це. Адже звичайні, нейтральні новини по телевізору чи в Інтернеті можуть бути брехнею, в яку неможливо не повірити.

Фактчекерка Альона Романюк розповіла нам, як працюють фейки:
як можна обдурити топ-медіа нашестям кульових блискавок;
як запевнити людей, що коронавірус можна діагностувати диханням;
як змусити повірити у гелікоптер-розпилювач з дезінфектором і багато іншого.

Але головне — як фейки розрізняти та як їм протидіяти. Бо це може бути реально питанням нацбезпеки. Тож слухайте з користю.