Поміж

Ми довго думали про те, щоб розповісти про створення ПОМІЖ, наші стосунки з Дніпром та бажання досліджувати рідне місто. І нарешті втілили це у редакційному епізоді подкасту. 

Тут ми говоримо про те, як це — робити локальне медіа, про контексти, міфи й улюблені місця Дніпра, бажання залишатися у рідному місті та змінювати його. Також відповідаємо на частину запитань, які ви нам колись ставили. 

Ми — це співзасновниці ПОМІЖ: Аліна Стаменова, Дінара Халілова та Оля Василець. 

Записували цей епізод доволі давно, тому деякі речі, які обговорювали, вже встигли зробити, як то другий номеру друкованого журналу. Та все ж він й досі залишається актуальним — слухайте та коментуйте.

На зображенні використано фото Володимира Рязанова.

Соцмережі ПОМІЖ

https://www.instagram.com/pomizh.media/

https://www.facebook.com/pomizh.media

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.

Про життя на фронтирі, степ, мультикультурність Одеси та Дніпра говоримо у четвертому, завершальному, епізоді циклу «Де твоя лінія?».

Гості випуску:

Оксана Довгополова — кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторка філософських наук, професорка Київської школи економіки; 

Вікторія Наржіна — перекладачка, культурна менеджерка, співзасновниця книжкового фестивалю Book Space, головна редакторка видавництва Kovyla Publishing.

У цьому епізоді ви почуєте про таке:

— чим для нас є фронтир та чому це не лише про конфлікт, а й про співпрацю та народження чогось нового на помежів'ї;

— як ми живемо у містах, що існують на межі зіткнення культур та світів, зокрема ворожих;

— чому присутність інших дозволяє нам краще побачити себе;

— спроби радянщини стерти пам'ять про освоєння Дикого поля як простору свободи;

— чому для України мультикультурність є традицією, а не чимось новим та набутим;

— відчуття степу в Одесі й Дніпрі та його вплив на те, ким ми є;

— чому Дніпру потрібно позбутися наративів про індустріальне та закрите місто, аби віднайти власну ідентичність та зрозуміти, що робить дніпрян дніпрянами.

Слухайте на Apple Podcasts, Spotify та YouTube.

Соцмережі ПОМІЖ

https://www.instagram.com/pomizh.media/ 

https://www.facebook.com/pomizh.media 

Цикл розмов «Де твоя лінія?» створено у співпраці медіа про Дніпро та навколо ПОМІЖ і платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.

На зображенні: фото балки з книги «Дніпропетровщина — Природа та економіка» (1959) / джерело — Олександр Волок (Flickr).

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.

У третьому епізоді циклу «Де твоя лінія?» говоримо про трансформацію культурних ландшафтів та міської ідентичності Одеси й Дніпра. 

У розмові беруть участь:

— історикиня, старша наукова співробітниця Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького Катерина Грищенко; 

— журналістка, філологиня, завідувачка літературно-драматичною частиною Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені В. Василька Світлана Бондар.

Цього разу говоримо про таке:

— як культурні ініціативи Одеси та Дніпра реагували на початок повномасштабного вторгнення;

— які зміни відбулися у свідомості українців з 2022 року та як музей може стати простором, що надає відповіді на складні питання;

— чому нам потрібно переглянути бачення історії Другої світової війни;

— як деколонізація й дерадянізація подекуди стають штучними процесами, що стирають частину спільної пам'яті;

— що зближує Одесу та Дніпро і як ми можемо співпрацювати у сфері культури.

Слухайте на Apple Podcasts, Spotify та YouTube.

Соцмережі ПОМІЖ

https://www.instagram.com/pomizh.media/ 

https://www.facebook.com/pomizh.media 

Цикл розмов «Де твоя лінія?» створено у співпраці медіа про Дніпро та навколо ПОМІЖ і платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.

На зображенні: фото Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького початку ХХ ст / джерело — архів музею; фото церкви в українському селі Бессарабії, Ю. Сіцінський, початок ХХ ст / джерело — Олександр Волок (Flickr).

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.

Слухайте першу розмову циклу «Де твоя лінія?» про перезавантаження локальних ідентичностей в Україні під час війни. 

У фокусі проєкту — Харків, Одеса та Дніпро, великі міста, що опинилися «на лінії» та вимушені переосмислювати власну тожсамість. Ці розмови — спроба говорити різним містам напряму, бачити спільні досвіди та ділитися відмінними, шукати сили та опору одне в одному.

У першому епізоді говоримо про Одесу та Харків разом з кураторкою платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторкою філософських наук, професоркою Київської школи економіки Оксаною Довгополовою та культурною менеджеркою, літературознавицею, директоркою Харківського літературного музею Тетяною Пилипчук. 

Розмова сезону присвячена тому, як ми усвідомлюємо самих себе, як бачимо одне одного, та що на це впливає. Зокрема говорили про:

— те, чи не потребуємо ми переосмислення поняття історичної спадщини;

— чи можна визнати спадщиною щось, чого б ми зовсім не хотіли бачити в своїй історії;

— що таке сучасний музей та чому він має створювати простір критичного бачення; 

— як дослідження імперської спадщини може допомогти нам звільнитися від імперії; 

— множинні міські ідентичності Харкова й Одеси; 

— те, чому важливо не боятися бачити нашу історію складною. 

Слухайте на Apple Podcasts, Spotify та YouTube.

Соцмережі ПОМІЖ

https://www.instagram.com/pomizh.media/ 

https://www.facebook.com/pomizh.media 

Цикл розмов «Де твоя лінія?» створено у співпраці медіа про Дніпро та навколо ПОМІЖ і платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.

На зображенні: фото будинку «Слово» в газеті «Українські вісті» від 19.09.1927 / джерело — proslovo.com; фото хреста 1824 року на Куяльницькому цвинтарі в Одесі / джерело — pixelated realities.org.

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.

ПОМІЖ спільно з платформою культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво запускає новий сезон подкасту під назвою «Де твоя лінія?».

«Де твоя лінія?» — це цикл розмов про перезавантаження локальних ідентичностей в Україні під час повномасштабного вторгнення. У фокусі проєкту — Харків, Одеса та Дніпро, великі міста, що опинилися «на лінії» та вимушені переосмислювати власну тожсамість.

Ми поговоримо про те, як трансформується міська міфологія, про критичний погляд на старі міфологеми й те, як виникають та сприймаються нові. Поміркуємо про уявні лінії, які проводимо в розумінні себе, про спільні ландшафти пам’яті та зв’язки між містами. Як нам бачити одне одного та шукати сили в тому досвіді, якого ми набуваємо? 

За «лінією» для Дніпра, Одеси та Харкова — простір Зла. І ця лінія для кожного міста проходить у власний спосіб. Не встигнувши позбутись старих стереотипів, наші міста обростають новими міфами. Маючи спільний, але подекуди різний досвід війни, ми маємо побачити унікальність одне одного та стати одне одному додатковою опорою. 

У циклі «Де твоя лінія?» ми спробуємо оприявнити внутрішні, часто непомітні зв’язки між містами та зафіксувати, як пишеться нова міфологія українських територій. 

Чекайте вже незабаром 🌾

На зображенні використано фото вітряка у селі Василівка Межівського району, з архіву Володимира Єфимова, джерело — Олександр Волок / Flikr.

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.

Ким були козаки та що таке козацький міф? Яким є козацький слід в історії Дніпра та чому варто забути про 1776 рік як дату заснування міста?

Про це у новому епізоді подкасту ПОМІЖ говоримо з істориком та дослідником козацтва Олегом Репаном.

Також ви почуєте про таке:

— чому нам не варто боятися романтизації та ідеалізації козацтва;

— як козацьке минуле відбивається в українському сьогоденні;

— яким було повсякдення козаків та що вони робили, коли не воювали;

— Дмитро Яворницький та дослідження історії козацтва;

— як російська пропаганда спотворювала образ козака;

— Дніпро як місто, що виникає на цілій мережі козацьких поселень;

— які цікаві місця Дніпровщини, пов'язані з козацтвом, варто відвідати.

Олег Репан — історик, науковий співробітник Музею історії Дніпра, доцент Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, майор ЗСУ. Спеціалізується на історії міста Дніпро XVI-XVIII століть. Серед наукових інтересів: історія лівобережного та запорозького козацтва у XVIII ст.; історичне краєзнавство.

Слухайте епізод на Apple Podcasts, Spotify та YouTube.

Соцмережі ПОМІЖ

https://www.instagram.com/pomizh.media/ 

https://www.facebook.com/pomizh.media 

На зображенні: обкладинка книги Дмитра Яворницького «Історія Запорізьких козаків. Том перший»; зображення могили Івана Сірка у Капулівці; Миколаївська церква в Кодаках, фото з колекції Н.Д.Бусигіної.

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.

Як пов'язані Дніпро та філософія? Які ідеї та явища визначають місто? Як ми можемо дивитися на себе з філософських позицій? 

Про це — у 12 епізоді другого сезону подкасту ПОМІЖ, присвяченого локальній ідентичності та контекстам Придніпров'я. Гість епізоду — філософ Олександр Кулик. 

З ним журналістка та співзасновниця ПОМІЖ Дінара Халілова говорила про таке: 

— які ідеї дала світу українська філософія та як вона вписується в загальноєвропейський контекст;

— як козацьке минуле впливає на сьогодення Дніпра;

— де шукати ідентичність міста та які історії варті того, аби про них розповідати гучніше;

— чим особлива дніпровська філософська школа та хто її сформував;

— як історичні епохи в Україні перекреслюють одна одну;

— осмислення війни сучасними українськими філософами;

— потребу у платформах для розвитку локальних діячів та чому «пророків» варто шукати серед своїх.

Олександр Кулик — філософ, доктор філософських наук, професор кафедри філософії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, запрошений професор кафедри філософії у Національному університеті Ірландії у Корку. Досліджує історію філософії, торкаючись питань епістемології, соціальної філософії, логіки та філософії освіти. Восени 2022 року викладав курс Current Ukrainian Thought («Сучасна українська думка») в Університеті Мейнута.

Слухайте епізод на Apple Podcasts, Spotify та YouTube.

Підписуйтесь на соцмережі ПОМІЖ:

Instagram

Facebook

YouTube

На зображенні: фото наукової бібліотеки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара / джерело: esu.com.ua (Eнциклопеція сучасної України); ілюстрація до книги Григорій Сковорода «Байки Харківські. Афоризми» / джерело: old.libr.dp.ua (Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека).

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.

У новому епізоді подкасту ПОМІЖ Оля Василець говорить з екологом Вадимом Манюком про ландшафти, екологічний стан регіону та те, як повномасштабне вторгнення росії впливає на природу. 

Зокрема ви почуєте про таке:

— особливості ландшафту регіону та знищені урбанізацією степи;

— побудову каскаду ГЕС, дніпрові пороги та те, чи можливо їх відновити;

— як будівництво яхт-клубу Січ на ж/м Перемога вплинуло на течії Дніпра й навколишню екосистему;

— знищення росіянами Каховської ГЕС та повернення Великого Лугу.

Слухайте на Apple Podcasts, Spotify та YouTube.

На візуалі використано такі матеріали:

Село Вовінги перед затопленням у 1931 році. Фото Марка Залізняка з фондів Національного заповідника «Хортиця».

Лоцмани, початок ХХ століття. фото з архіву Миколи Чабана. «Локальна Історія», Лоцмани. Підкорювачі дніпровських порогів. https://localhistory.org.ua/texts/statti/zhadoba-rukhu-i-vichna-nepokora/ 

Фото Самарського лісу. Портал «ДніпроКультура». https://www.dnipro.libr.dp.ua/Samarskiy_lis 

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.

Як індустріалізація змінила Дніпро? Про це — у 10 епізоді ПОМІЖ.

Цього разу Дінара Халілова спілкувалася з Ігорем Кочергіним — доктором історичних наук, професором кафедри історії та політичної теорії НТУ «Дніпровська політехніка» та офіцером ЗСУ.

У новому випуску ви почуєте про таке:

— як невелике місто стало індустріальним центром та яку роль у цьому зіграв Олександр Поль;

— вплив іноземного капіталу на Дніпро та те, чому локальні підприємці боялися вкладати кошти в масштабні проєкти;

— як індустрія дала поштовх розвитку культури, створенню нових музеїв та театрів;

— чому українці не хотіли працювати на фабриках та як індустріалізація змінила етнічний склад міст;

— формування нової міської культури, повсякденність та те, як Новий рік замінив Різдво;

— як поява заводів вплинула на ландшафт Дніпра та те, що нам робити з покинутими промисловими об'єктами.

Слухайте на Apple Podcasts, Spotify та YouTube.

Соцмережі ПОМІЖ

https://www.facebook.com/pomizh.media 

https://www.instagram.com/pomizh.media/ 

На зображення використані фото: Млин братів Гезе, 1892 / портал ДніпроКультура; Дніпровський коксохімічний завод та Дніпровський металургійний завод (прокатний та бесемерівський цех, 1931, колекція Віктора Хохолева) / архів Олександра Волока.

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.

У 9 епізоді другого сезону Оля Василець говорить з Катериною Грищенко — кандидаткою історичних наук, старшою науковою співробітницею Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького. 

Зокрема спілкувалися про таке:

— чим цікава історія повсякдення та коли з'являється інтерес до життя звичайної людини;

— як жилося у Дніпрі раніше та чому на початку 20 століття в місті зникли всі парки;

— чому в нас немає сталості поколінь та як це пов'язано зі збереженням пам'яті про міське повсякдення;

— навіщо досліджувати сімейні архіви та реконструювати історію свого роду; 

— чому цікаве й цінне іноді ближче, ніж здається.

Підписуйтесь на соцмережі ПОМІЖ:

Instagram

Facebook

YouTube

На зображенні: типова хата-мазанка Царичанської громади, національний музей народної архітектури та побуту України (з freepik.com); житловий будинок для робітинків заводу ім. Карла Лібкнехта (поштова картка 1958 року, автор Угрінович Г.).

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.