Хроніки економіки

Щороку українці продукують 9-11 мільйонів тонн твердих побутових відходів. Більшість цього сміття опиняється на звалищах, часто – стихійних. Попри це деякі українські компанії імпортують сміття з-за кордону.

Чому так відбувається? Чи вигідний бізнес на переробці сміття і чому в Україні ним ніхто не займається? І що потрібно, аби почати сортувати сміття? Про це нам розповіла Євгенія Аратовська, засновниця екоорганізації “Україна без сміття”.

Детальніше про те, як сортувати сміття, читайте на ЕП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Кабінет міністрів вніс до Ради законопроєкт про державний бюджет на 2026 рік. У ньому вперше з 2024-ого підвищили розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, заклали 2,8 трлн грн на війну, передбачили надбавки вчителям та рекордні видатки на виплату державних боргів.

Звідки уряд збирається брати ці гроші? Наскільки реалістичні показники, закладені до бюджету? Чи справдиться прогноз щодо курсу долара? І де знайти додаткові сотні мільярдів гривень на війну? Про це ми говорили з головою бюджетного комітету Верховної Ради Роксоланою Підласою.

Детальніше про державні програми компенсації вартості техніки, про які ми згадували на подкасті, читайте за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Витрати людства на утримання домашніх тварин зростають з року в рік в усьому світі. І Україна не стала винятком з цього тренду навіть під час великої війни. Сьогодні це багатомільярдний ринок, який не обмежується харчуванням чи ветеринарними препаратами, а вже давно перейшов у категорії аксесуарів та ґаджетів.

Як розвивається цей ринок і чи допоможуть новітні технології зрозуміти “мову” домашніх тварин? Про це ми говорили зі співзасновником компанії Petcube Андрієм Кленом. Крім цього, ми запитали у нього про історію його бізнесу, чому компанія вийшла на український ринок лише після початку великої війни та куди рухатиметься ринок догляду за улюбленцями.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Українцям вдалося відстояти незалежність антикорупційних органів: зміни, які підпорядковували Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру скасував парламент та підписав президент. Але чому незалежність цих органів важлива і як корупція впливає на економіку?

У цьому випуску ми поговорили із заступником голови Національного агенства з питань запобігання корупції Сергієм Гупяком про те, наскільки корумпованою є Україна, скільки корупція коштує економіці, як часто уряд ухвалює корупційні рішення, а держслужбовці брешуть у деклараціях.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

1 серпня в Україні має запрацювати концепція відкритого банкінгу. Простими словами – користувачі зможуть давати згоду на надання своєї банківської інформації у користування фінансових чи нефінансових організацій. Це дозволить створювати застосунки, у які можна буде підв’язувати рахунки різних банків, переглядати баланси та проводити за допомогою них фінансові операції.

Як саме це працюватиме на практиці і наскільки це безпечно? Про це ми запитали у заступника голови Національного банку Олексія Шабана.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Денис Шмигаль увійшов в історію як прем'єр-міністр, який обіймав цю посаду найдовше – понад 5 років. Проте його урядуванню прийшов кінець: 17 липня Верховна Рада призначила новою премєркою його колишню першу заступницю Юлію Свириденко.

Ми не вдаватимемось у висвітлення політичної частини цієї історії, адже про це говорили наші колеги з УП-2. У цьому подкасті ми разом з головним редактором “Економічної правди” Миколою Максимчуком пригадаємо, якою була економіка часів уряду Шмигаля, якими були його найбільші досягнення та провали, а також про те, чого очікувати далі.

Детальніше про те, хто така Юлія Свириденко, читайте у тексті УП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

На початку 2025 року ведучі подкасту "Хроніки економіки" Анастасія Дячкіна та Ярослав Вінокуров та інвестиційний банкір Тарас Козак розпочали інвестиційні перегони. Правила прості: у кожного були умовні 100 тисяч гривень, які потрібно було розподілити у портфель. Перемагає той, чиї вкладення принесуть найбільше дивідендів наприкінці року.

За правилами гри, ми могли переглянути свої портфелі через пів року. Це ми і зробити у цьому випуску подкасту.

Також ми поговорили про те, що змінилося на ринку за останні 6 місяців, що відбувається з курсом долара та євро, якими будуть ставки за депозитами та ОВДП і чого чекати далі.

Попередній випуск інвестиційних перегонів ви можете знайти за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Український телеринок за останні декілька років зазнав радикальних змін. З нього пішло декілька медіагруп (пов'язаних з Віктором Медведчуком та Рінатом Ахметовим), а ті телеканали, які вижили, об'єдналися у спонсорований бюджетом телемарафон.

Як ці тектонічні зсуви змінили ринок та чи є майбутнє у телебачення після телемарафону? Як традиційним телеканалам конкурувати зі стрімінговими платформами та YouTube? І на чому заробляє телебачення?

Про це все ми говорили з фінансовим директором та членом правління Starlight Media Тарасом Шидликом.

Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua/ 

Група народних депутатів, серед яких голова податкового комітету Данило Гетманцев, зареєстрували законопроєкти про створення спеціального економічного режиму для оборонної промисловості – “Defence.City”.

Серед них – зміни до Кримінального кодексу, які можуть амністувати оборонні підприємства від будь-якої відповідальності.

Ми запитали у Гетманцева, для чого потрібна така амністія та чи не несе вона корупційних ризиків. Також ми спитали, чому військовослужбовцям скасовують кредитні ліміти та чи планує влада вчергове підвищувати податки.

Вступайте в Клуб Української правди: club.pravda.com.ua/

Що об'єднує будівлю ТРЦ “Гулівер”, яхту Віктора Медведчука, готівкові кошти, земельні ділянки і ще сотні інших активів, які держава арештовує у підсанкційних осіб та корупціонерів? Усі вони потрапляють до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (або коротко – АРМА).

Цей орган створили, аби активи у процесі арешту не втрачали своєї вартості та приносили користь державі. Проте на практиці у його роботі виявилося чимало проблем. Що не так з АРМА та чому підсанкційні особи продовжують керувати своїми активами навіть після передачі до цього органу? Про це ми говорили з головою антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасією Радіною.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/