Ukraїner

«Поки ми не структуруємо в мові, в оповіді то, що відбувається в нас у голові — ми не можемо прожити того усвідомлено», — Тарас Прохасько помічає, як втрачається здатність оповідати історії. Чому це відбувається й навіщо вона нам так потрібна, чи потрібна письменнику самоцензура і що необхідно закласти у план відбудови України — слухайте в інтервʼю.

Тарас Прохасько — письменник, журналіст, один із представників Станіславського феномену. Писав, зокрема, для легендарного часопису «Четвер». Навчався на біологічному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка, брав участь у Революції на граніті. Лауреат низки премій, зокрема Шевченківської 2020 року за збірку есеїстики «Так, але…».

Інтервʼюерка — журналістка Юлія Тимошенко.

Ця публікація підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Її зміст є виключною відповідальністю Ukraїner і не обовʼязково відображає позицію фонду та/або його фінансових партнерів.

Програма «Партнерство за сильну Україну» — це донорська програма, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Фонду є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.

Ми поїхали в Івано-Франківськ, щоб поговорити з одним із найбільш перекладених українських письменників, представником Станіславського феномена, автором низки поетичних і прозових книжок, перекладачем Шекспіра — Юрієм Андруховичем. 

В інтервʼю, крім теми війни та можливих сценаріїв розвитку подій, йдеться про часи, коли в Москві була українська бібліотека та як на початку незалежності до Івано-Франківська на бієнале «Імпреза» зʼїжджалися митці з Японії, Ісландії, Греції тощо.  

Інтервʼюерка — журналістка Юлія Тимошенко.

Ця публікація підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Її зміст є виключною відповідальністю Ukraїner і не обовʼязково відображає позицію фонду та/або його фінансових партнерів.

Програма «Партнерство за сильну Україну» — це донорська програма, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Фонду є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.

«Безпека нашої сімʼї — відповідальність кожного з нас», — вважає Марія Берлінська, тому ще з початку війни вкладає величезні зусилля, аби якомога більше українців озброїлися технологічно й були готові до захисту. Марія — керівниця проєкту технологічного посилення Сил безпеки та оборони України Victory Drones, співзасновниця БФ Dignitas. Засновниця ГО «Центр підтримки аеророзвідки», ініціаторка правозахисного проєкту «Невидимий батальйон» та Жіночого ветеранського руху.

Про мобілізацію жінок, роль інженерів у війні, дрони та альтернативні способи ослабити РФ — слухайте в інтервʼю.

--------------------

Ця публікація підготовлена за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Її зміст є виключною відповідальністю Ukraїner і не обовʼязково відображає позицію фонду та/або його фінансових партнерів.Програма «Партнерство за сильну Україну» — це донорська програма, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Фонду є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.

«Еволюцію важко прискорювати, але й зупиняти важко», — каже наш гість про формування національної ідентичності українців і вважає, що ми в цьому — ще на рівні підлітків. Йосиф Зісельс — український єврей, громадський діяч та правозахисник, учасник дисидентського руху, дослідник теми каральної психіатрії при Радянському Союзі. 

В інтервʼю ви дізнаєтесь, зокрема, чому з терміном «український дисидент» треба бути обережним, чи корисно нам ненавидіти ворогів і чому серед усіх країн у нас багато паралелей з Болгарією.