Співчуття як метод. На Каннському кінофестивалі відбулася прем’єра польсько-українсько-французького фільму «Звідки куди»

Фільмів про Карпати в нас роблять багато. Засніжені вершини, вікові ліси, стрімкі річки й шалена блакить над усім цим — ідеальна натура. Володимир Бакум у «Бартці», звісно, не оминає цей відеоряд. Є і гори, і ліс. Останній, правда, в цій історії — не тільки велична декорація, а й сировина. Адже головний герой — дільничний лісівник Василь Павлович, який керує лісозаготівельними бригадами, що виконують і державні, й приватні замовлення.

Текстову версію читайте тут. Автор — Дмитро Десятерик.

Стрічка «Збори ОСББ», знята в жанрі сатиричної комедії, — це історія про українців, котрі не в змозі домовитися між собою про елементарне. Або я помиляюся, або це рекорд: від «тарілки» до кінотеатральної прем’єри — півтора місяця, — каже Андрій Кокотюха.

Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.

Мінісеріал «Шлях» — це чернетка для створення нового українського героя. Який зовсім не герой у розумінні теле- й кіноменеджменту, бо часом не впевнений у власних силах, часом боїться, через те шукає порятунку на дні пляшки. Прем’єра відбулася в ефірі «2+2» 5 грудня, до Міжнародного дня волонтера.

Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.

9 січня у столичному Будинку кіно відбулося перше вручення премії Національної спілки кінематографістів України імені Сергія Параджанова за найкращі дебюти. Започаткувати премію запропонував режисер Дмитро Томашпольський торік, коли відзначалося 100 років від дня народження Параджанова.

Текстову версію читайте тут. Автор — Дмитро Десятерик.