Їх тримали в нелюдських умовах. Яким був день вʼязнів Соловків?

Без масових репресій не постав би Радянський Союз. Чистки тривали від створення СРСР впродовж двох десятиліть і дійшли апогею у 1937–1938 роках. Цей період називають “великим терором”. Саме тоді і відбувся розстріл в урочищі Сандармох 1111 в’язнів, серед яких понад 200 українців. Для чого радянський режим жорстоко знищував своїх громадян? Скільки українців постраждало від репресій у 1920–1930 роках? Чи зможемо назвати поіменно виконавців терору в Україні? Розповідає кандидат історичних наук Олег Бажан. Більше читайте у спецпроєкті "Сандармох. Незабуті імена" на сайті Локальної історії.

А що якби радянська влада не знищила у 1930-х цвіт української культури? Можливо, Підмогильний став би нашим першим нобелівським лауреатом, а Довженко – отримав би Оскар. Що втратила Україна у добу “великого терору”? Завдяки чому стався культурний вибух 1920-х? Чи відчувало те покоління окремішність від Росії? Які гострі питання ставили Сталіну українські письменники під час зустрічі? Як згодом намагалися вратуватися, передчуваючи репресії? Про це розповідає літературознавиця Ярина Цимбал у другому епізоді подкасту “Сандармох”.

Розстріл 1111 в’язнів восени 1937 року радянська, а потім російська влада зберігала у таємниці 60 років. Лише 1997-го дослідники відшукали місце масової страти, де загинуло понад 200 українців. Серед них – відомі діячі культури, науки, політики. Усі розстріли виконав чекіст Міхаіл Матвєєв. 

Як склалася його доля? Якими були останні дні жертв? Кому вдалося врятуватися? І як Росія сьогодні стирає пам’ять про Сандармох? Розповідає доктор історичних наук Юрій Шаповал, який одним із перших в Україні почав досліджувати трагедію соловецького етапу. 

Більше про це читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.