Машиніст їхав навшпиньках. Проживаємо війну

Чергова акція за чіткі терміни служби у Києві стала реакцією на нові контракти, умови відстрочок та програму трансформацій у силах оборони, затверджені урядом у середині 2026 року. Акція проходила на День батька, 21 червня, а деякі з жінок, котрі чекають своїх близьких з війни, взяли з собою й дітей. У них були плакати зі слоганами на зразок: «Мій тато пішов до війська, коли я ще не вмів навіть ходити, за рік я йду до школи». Учасниці малювали на асфальті класики з роками участі у війні, починаючи з 2014, й закінчуючи: «Скільки ще?». Спекотного недільного дня у середмісті столиці перехожі здебільшого були зайняті дозвіллям, лише інколи зупинялись.

Матеріал, режисура Анни Кравець

Редакторка: Тетяна Козак

Фото: Анна Кравець

У 2022 році засновниця руху, який зустрічає на півночі України автобуси зі звільненими з полону, вперше вийшла на трасу: не могла сидіти вдома у той день. Наступного разу з нею вийшли ще шестеро людей, стояли з двома прапорами, а далі почали приєднуватись усе більше небайдужих. Син засновниці руху пробув у полоні 1317 днів: його звільнили лише 2025 року. Жінка розповідає про труднощі реінтеграції людей після полону та про співгромадян, які щоразу розділяють з нею дні обміну полоненими. Самоорганізований рух координується по телефону і в соцмережах. Люди з сіл на шляху автобусів та швидких кортежу повідомляють одне одній про наближення українців та українок додому з російських місць несвободи. На сьогодні прапори на трасі та зустріч звільнених є частиною кожного обміну полоненими з Росією.

Матеріал Оксани Рекун

Режисерка Анна Кравець

Редакторка Тетяна Козак

Фото: «Ґрати»

Травень 2026 року відкривають протести по всій країні. Подібно до літа 2025 року, люди знову обурені діями Верховної Ради, яка проголосувала у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. Правозахисні, громадські організації, прогресивні депутатки заявляють, що документ намагаються прийняти поспіхом без адекватного обговорення у суспільстві. Коаліція з десятків ГО об’єдналися для аналізу цього документа й запропонували велику кількість правок. Цей закон покликаний регулювати багато сфер життя, а також гармонізувати українське законодавство з нормами ЄС, натомість містить нечіткі категорії, які можуть відкрити шлях до дискримінації та суттєвого обмеження прав. «Ґрати» говорять з учасницями й учасниками на акції у парку біля Верховної Ради.

Матеріал, режисура Анни Кравець

Редактура: Тетяна Козак

Фото: «Ґрати»

За цю зиму в Україні ми пережили багато ворожих атак і пов’язаних з ними побутових проблем. Тисячі будинків були без опалення, дуже обмежене постачання електрики, незліченні аварії на обладнанні, тепломережах: численні інфраструктурні втрати. У цьому епізоді зібрали голоси людей, залучених до щоденної та аварійної роботи критичної інфраструктури – у містах, які суттєво страждали від ударів по енергетиці – Києві, Одесі, Чернігові, Сумах. Дізнаємось про зміни у роботі та у життях працівниць та працівників критичних підприємств і служб: як налаштовують власний побут за енергетичної кризи, як керують електротранспортом крізь повну темряву, працюють у небезпеці й на межі перевтоми, отримуючи доплати, які називають «бойові», а серед саперних задач часто доводиться знешкоджувати снаряди часів Другої світової.

Матеріал Анни Кравець, Оксани Рекун, Ольги Панфілової, Ніни Ляшонок

Режисерка Анна Кравець

Редакція: Тетяна Козак

Фото: Руслан Клименко (надане пресслужбою АТ «Сумиобленерго»)