Людині як істоті не притаманно не впливати на своє життя. Влад Іскра про забобони у полоні, час, пам’ять і повернення на свободу

Влітку 2026 року на мостах і на кінцевих зупинках у Космічному та Шевченківському районах Запоріжжя почали натягувати антидронові сітки, бо прифронтове місто потерпає від атак численних FPV-дронів. Росіяни також посилили обстріли КАБами і балістичними ракетами (віднедавна і північнокорейськими), а також різними модифікаціями безпілотників. Місцеві кажуть, що до бомбардувань за розкладом звикають швидко, а до укриттів не ходять, бо інакше не встигатимуть жити своє життя і працювати на роботах. Вибухи бачать часто, а чують постійно. Деякі хотіли б виїхати, але більшість вибирає бути вдома. Сіток у місті з'являється дедалі більше.

Матеріал Юліани Топольник

Режисерка Анна Кравець

Фото Юліани Топольник

Редакторка Тетяна Козак

Колишній військовополонений Владислав Журавльов з позивним Іскра — захисник Маріуполя з 501 окремого батальйону морської піхоти. На його звільнення чекали 4 роки й 1 місяць. В першій частині його розповіді про російський полон Іскра пригадує, як вирішив іти до лав ЗСУ 2017 року, як його підрозділ під Маріуполем зустрів розширення фронту в 2022 році та про свої спостереження за українською армією в той період. Він розказує про виведення підрозділу в полон обманом нібито через «зелений коридор» та про маршрут свого полону з Сартани й до Мордовії через різні СІЗО та колонії, про умови утримання військовополонених на окупованих територіях України та в російських установах.

Матеріал та режисура Анни Кравець

Редакторка Тетяна Козак

Фото: «Ґрати»

На площі Франка у Києві з самого ранку 16 липня зібрались кілька тисяч людей, аби висловити незгоду з несвоєчасною відставкою міністра оборони Михайла Федорова. Анонсована буквально пізно ввечері напередодні, акція відбулася в багатьох українських містах. Вона була покликана привернути увагу Верховної Ради перед виходом на канікули, адже у цей день вона мала проголосувати за нових міністрів після раптової відставки уряду Юлії Свириденко. Багато хто асоціює такий хід президента із перевагою позиції головкома ЗСУ Олександра Сирського, якому закидають ретроградний підхід до управління армією.

Матеріал та режисура Анни Кравець

Редакторка Тетяна Козак

Фото Анни Кравець

Чергова акція за чіткі терміни служби у Києві стала реакцією на нові контракти, умови відстрочок та програму трансформацій у силах оборони, затверджені урядом у середині 2026 року. Акція проходила на День батька, 21 червня, а деякі з жінок, котрі чекають своїх близьких з війни, взяли з собою й дітей. У них були плакати зі слоганами на зразок: «Мій тато пішов до війська, коли я ще не вмів навіть ходити, за рік я йду до школи». Учасниці малювали на асфальті класики з роками участі у війні, починаючи з 2014, й закінчуючи: «Скільки ще?». Спекотного недільного дня у середмісті столиці перехожі здебільшого були зайняті дозвіллям, лише інколи зупинялись.

Матеріал, режисура Анни Кравець

Редакторка: Тетяна Козак

Фото: Анна Кравець