Європейські країни намагаються сформувати власні пропозиції щодо завершення війни, аби майбутні домовленості знову не були підготовлені без участі України та її союзників. Водночас реальних передумов для швидкого миру немає, а заяви про конкретні строки залишаються радше політичними прогнозами. Чи зможе Європа вплинути на переговорний процес, що означає новий прецедент Дональда Трампа і чи здатна Росія використати його для виправдання власних дій? Говоримо з кандидатом юридичних наук, політичним експертом Геннадієм Дубовим. Ведучий: Олексій Бурлаков
Цього тижня в Польщі — великий військовий парад до Дня Війська Польського, політичні дискусії про відносини з Україною, затримання підозрюваного у підготовці замаху у Варшаві, справа колишнього віцеміністра Марціна Романовського та масштабний витік персональних і медичних даних. Розповідаємо про головні події, заяви та рішення, які визначали інформаційний порядок денний Польщі цього тижня.
Володимир Гарматюк
Російська ракета впала на території Польщі, і після цього у Варшаві дедалі голосніше заговорили про те, що краще знищувати російські цілі ще над Україною. Паралельно знову обговорюють передачу літаків, ракет для Patriot і можливе пом’якшення обмежень на використання західної зброї. Чи перетворюються ці заяви на реальну зміну політики, наскільки змінився підхід Дональда Трампа та чи здатен новий формат допомоги наблизити хоча б часткову деескалацію? Говоримо з головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленко. Ведучий: Олексій Бурлаков
Станіслав Вінценз дивився на польсько-українське пограниччя передусім через людей, культуру і пам’ять. Народжений у Східній Галичині, він зробив Гуцульщину центром своєї творчості, зберіг у «На високій полонині» її багатомовний і багатокультурний світ, а згодом став одним із важливих співрозмовників Єжи Ґедройця. Для Вінценза діалог означав здатність чути іншого, приймати відмінність і шукати спільне — переконання, яке він зберіг навіть після втрати своєї батьківщини.