РОЗМОВНИК PL-UA. "Nauka bez cnoty jako miecz u szalonego: i sobie, i ludziom szkodzi"

Війна та міжнародна нестабільність змінюють підходи до енергетичної безпеки в Європі. Для Польщі це означає не лише пошук нових джерел енергії та розвиток власної інфраструктури, а й протидію дезінформації, яка може впливати на суспільне сприйняття енергетичних рішень. Про виклики для польського енергетичного сектору та способи реагування на них говоримо з речником Міністерства енергетики Польщі Гжегожем Лагуною.

Цьогорічна ексгумація в Острівках та Волі Островецькій на Волині завершилася виявленням останків 55 жертв, серед яких 26 дітей. Як польські та українські археологи й антропологи працювали разом на місці поховань, чому цю співпрацю називають роботою «однієї двомовної команди» та що може змінитися у подальших пошукових та ексгумаційних роботах? Також з’ясовуємо, чи справді наступними місцями досліджень можуть стати Гута Пеняцька та Угли і чому, попри політичні розбіжності навколо історії, саме спільна робота фахівців може стати важливим кроком до порозуміння між Польщею та Україною.

Українці активно відкривають бізнес у Польщі — від салонів краси, гастрономії та будівництва до консалтингу, IT і виробництва. Але успішна справа в Україні не гарантує успіху на польському ринку. Інший клієнт, інша конкуренція, інші правила та витрати можуть змусити підприємця змінити початкову бізнес-модель. Про типові помилки, реальні розрахунки перед стартом і безкоштовні консультації для українських підприємців у програмі «Профіт» Української служби Польського радіо розповіла Катерина Литвинова, директорка Українського бізнес-центру. Володимир Гарматюк

Україна готується не просто відновити енергосистему після російських атак, а повністю змінити її архітектуру. Більше розподіленої генерації, вітру й сонця, нова газова генерація, накопичувачі, сильніші мережі та тісніша інтеграція з європейським ринком — такою має стати енергетика країни на наступні десятиліття. Але головне питання цієї трансформації — де взяти гроші. Уряд і Світовий банк прямо говорять: без приватного капіталу масштабувати нову енергетику буде неможливо. Для цього державі доведеться не лише будувати об’єкти, а й створювати умови, за яких приватний інвестор буде готовий прийняти український ризик. У Світовому банку вже визначили вісім напрямів потенційних інвестицій загальною вартістю близько $26 млрд і наголошують: чекати завершення війни для запуску частини проєктів не потрібно. Стратегію представили під час Конференції з відновлення України у Гданську міністр енергетики України Денис Шмигаль та керуюча директорка Світового банку Анна Бйорде. Володимир Гарматюк