Різдво під забороною. Як колядували у Радянському союзі

1 липня Рада ухвалила закон про Український національний пантеон. Чому, ідея, яка витала в Україні щонайменше кільканадцять років, реалізовується саме зараз? Для чого Україні пантеон саме зараз? На яку світову модель взорувалися українські законотворці? Де буде споруджено пантеон і як як буде відбуватися формування переліку постатей, пам`ять про яких буде репрезентована у пантеоні? Чи вшанування українців минулого не розсварить нас сьогодні із сусідами? І як дійти згоди всередині України про те, хто має бути похованим у пантеоні? Про історичну політику сучасної України говорили історик Віталій Ляска та Володимир В’ятрович, народний депутат, історик, екс-глава Українського інституту національної пам'яті.

1 липня 1569 року в Любліні була підписана угода, яка створила одну з найбільших держав тогочасної Європи — Річ Посполиту Обох Народів. Чому руський (український) народ не став третьою силою у новій державі? Чи була Люблінська унія добровільним союзом? Чи справді події у Любліні врятували українські землі від поглинання Московією у XVI столітті? Як унія вплинула на подальше націєтворення українців? І чому у нас досі поширені міфи про “польсько-литовську окупацію” українських земель? Про роль Люблінської унії в історії України говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Чому Польща за останнє десятиліття пішла різко вправо? Звідки живиться польський націоналізм? І чи є тут рука Кремля? Чому польські та українські історики не можуть домовитися між собою? Чи можемо побачити паралелі між сучасною риторикою і польським націоналізмом початку 20 століття ? Як українська сторона повинна реагувати на таку інструментизацію історії? Якщо тенденція збережеться, чого варто очікувати у польсько-українських відносинах у найближчі роки? І що змінилося б у польській риториці, якби закінчилася російсько-українська війна? Про це говорили історик Віталій Ляска та Богдан Гудь, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародної безпеки і стратегічних студій ЛНУ ім. І. Франка.

У червні 1934 року Центральний виконавчий комітет СРСР доповнив радянське законодавство статтями про зраду Батьківщини. Кого ж у Кремлі вважали зрадником батьківщини? Як за гадані злочини звинувачених карали їх родини? Хто такі «мінусники» і «повторники»? Що таке «сучача війна» в ГУЛАГу і як українцям вдалося вистояти у протистоянні з кримінальним світом? Де проходить межа між ГУЛАГом і нацистськими концтаборами? І як Росія сьогодні реанімує практики ГУЛАГу? Про український вимір сталінських концтаборів говорили історик Віталій Ляска та Леся Бондарук, кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті