АКТУАЛЬНЕ. Удар як послання? Чого Кремль хоче від Заходу

Європейські країни намагаються сформувати власні пропозиції щодо завершення війни, аби майбутні домовленості знову не були підготовлені без участі України та її союзників. Водночас реальних передумов для швидкого миру немає, а заяви про конкретні строки залишаються радше політичними прогнозами. Чи зможе Європа вплинути на переговорний процес, що означає новий прецедент Дональда Трампа і чи здатна Росія використати його для виправдання власних дій? Говоримо з кандидатом юридичних наук, політичним експертом Геннадієм Дубовим. Ведучий: Олексій Бурлаков

Цього тижня в Польщі — великий військовий парад до Дня Війська Польського, політичні дискусії про відносини з Україною, затримання підозрюваного у підготовці замаху у Варшаві, справа колишнього віцеміністра Марціна Романовського та масштабний витік персональних і медичних даних. Розповідаємо про головні події, заяви та рішення, які визначали інформаційний порядок денний Польщі цього тижня. Володимир Гарматюк

Російська ракета впала на території Польщі, і після цього у Варшаві дедалі голосніше заговорили про те, що краще знищувати російські цілі ще над Україною. Паралельно знову обговорюють передачу літаків, ракет для Patriot і можливе пом’якшення обмежень на використання західної зброї. Чи перетворюються ці заяви на реальну зміну політики, наскільки змінився підхід Дональда Трампа та чи здатен новий формат допомоги наблизити хоча б часткову деескалацію? Говоримо з головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленко. Ведучий: Олексій Бурлаков

Станіслав Вінценз дивився на польсько-українське пограниччя передусім через людей, культуру і пам’ять. Народжений у Східній Галичині, він зробив Гуцульщину центром своєї творчості, зберіг у «На високій полонині» її багатомовний і багатокультурний світ, а згодом став одним із важливих співрозмовників Єжи Ґедройця. Для Вінценза діалог означав здатність чути іншого, приймати відмінність і шукати спільне — переконання, яке він зберіг навіть після втрати своєї батьківщини.