Цінність волі має бути вищою за цінність комфорту

Українська й україномовна книжка подолала величезний шлях, аби опинитися на полиці книгарні, бути обраною й купленою, ба більше — перевидаватися, перекладатися й вирушати у світ. Спершу вона конкурувала з величезним російським ринком, а українська література — класична й сучасна — отримувала незаслужено мало уваги й, відповідно, фінансування.

Повномасштабна війна повернула нам інтерес до свого. Наші книжки друкуються й знаходять своїх читачів. Водночас ворог продовжує знищувати наші бібліотеки та книгарні.

Співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна впевнена: на рішення, купувати книжку чи ні, людина витрачає лише кілька секунд. Щоб схилити читача на бік книжки за цей короткий проміжок, працює ціла команда видавництва — від обкладинки, анотації, кольорів, шрифтів та ілюстрацій до значно тонших речей: якості перекладу, редактури й коректури, промокампаній і рецензій відомих людей.

Що сьогодні насправді читають українці та як війна змінила наші читацькі звички? Що перемагає на книжкових полицях — нонфікшн чи художня література? Як видавці обирають рукописи, просувають книжки й виживають в умовах війни? Та чому нам так потрібні книжки для задоволення?

Про це і більше — у новому випуску подкасту «Політ над буденністю» з Ілоною Замоцною.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України у Києві існує ще від 1923-го року, коли він працював при театрі «Березіль». У новому випуску подкасту «Політ над буденністю» ми поговорили з Тетяною Руденко, головною зберігачкою музею, про те, яким має бути сучасний музей, про сьогоднішній розквіт цікавості до українського театру та про те, що збереглося в музеї за його сторічну історію.

Тетяна говорить про музейну роботу і театр натхненно і глибоко. Сподіваємось, вона передасть цю іскру інтересу і вам. А ще – заохотить відвідати «Open Kurbas: цифрова колекція» – платформу з відкритим доступом до артефактів та пам’яток, пов’язаних із діяльністю Леся Курбаса. А з 19 вересня відвідати нову виставку музею «Анатоль Петрицький: Перевідкриття» з новим прочитанням спадщини видатного сценографа та унікальними творами, які не експонувалися понад 50 років.

Приємного прослуховування!

У новому епізоді досліджуємо артринок, мистецьку цінність і культуру колекціонування з Катериною Гонюк — CEO Subjektiv, української платформи, що допомагає відкривати, купувати та колекціонувати сучасне мистецтво.

«Понад п’ятдесят років тому німецько-єврейська філософиня Ганна Арендт писала, що головною причиною виникнення тоталітарних режимів є нездатність людини самостійно формувати власні судження. Вона зазначала, що німці були добре освічені в науках і ґрунтовно обізнані з релігією, однак їм бракувало естетичної освіти.

Мистецтво є невіддільною частиною нашої людяності. Якщо ми не здатні винести естетичне судження — відповісти “так” або “ні” на просте запитання “чи подобається мені це?” — то зрештою не зможемо сформувати жодного іншого судження: ні морального, ні політичного», — пояснює Катерина.

Ми поговорили про таке:

• чому мистецтво досі здається багатьом «закритим клубом»;
• чому естетичне виховання є однією з передумов сильного громадянського суспільства;
• як покоління міленіалів змінює підхід до колекціонування мистецтва;
• як алгоритми й штучний інтелект впливають на формування смаку;
• що насправді потрібно українським митцям для розвитку;
• як почати купувати предмети мистецтва навіть із невеликим бюджетом.

Чому, коли ми думаємо про придворні інтриги, загадкові вбивства, політичні союзи, нерівні шлюби й боротьбу за владу, то згадуємо Тюдорів, Борджіа чи французьких королів, але майже ніколи – українську аристократію? У новому випуску подкасту «Політ над буденністю» говоримо з історикинею Маргаритою Стафійчук про один із найцікавіших і водночас найменш знаних періодів української історії – XVI–XVII століття. Чому українська шляхта майже зникла з нашої історичної пам'яті? Як радянська історіографія вплинула на наше уявлення про минуле? Чим українські князі відрізнялися від тих, про яких ми вчили в школі, і чому роди Острозьких, Чарторийських чи Вишневецьких були одними з найвпливовіших у Речі Посполитій? І, звісно, не обійшлося без історій, які більше нагадують сценарії серіалів, ніж сторінки підручників. Любов, що, за легендою, призвела до згасання династії Ягеллонів. Загадкові смерті й чутки про отруєння. Королі, які викликали привидів своїх коханих. Боротьба за престол, що змінювала карту Європи. Українська історія значно ближча до «Гри престолів», ніж нам здається. І найцікавіші її сюжети ми лише починаємо для себе відкривати.