ПРОФІТ. Не тільки про зростання: що Польща отримала і що втратила після вступу в ЄС

Про застосовність певних транзитологічних концепцій до країн Центральної Азії, про наукові враження від Міжнародної наукової конференції «Радянська Центральна Азія як тоталітарна лабораторія», а також про важливість коректного вживання термінів розповіли доктор Микола Рябчук і уйгурська дослідниця Рукіє Турдуш.

У 2026 році Польща відзначає Рік Юзефа Максиміліана Оссолінського — засновника інституції, без якої важко уявити польську культуру й науку. Понад сто років Оссолінеум працював у Львові, а його історичні колекції після Другої світової війни опинилися по обидва боки польсько-українського кордону. Сьогодні ця розділена спадщина стає основою для спільних досліджень, цифрових проєктів і допомоги українським установам, які зберігають її частину під час війни.

Міжнародний інститут свободи оприлюднив у Києві результати масштабного опитування. Його виконали фахівці New Image and Marketing Group. Вони вивчали світоглядні орієнтири громадян під час війни. Суспільство демонструє складний баланс прагнень. З одного боку люди прагнуть особистої свободи. З іншого боку вони чекають допомоги від держави. Темою цікавився Олександр Савицький.

Інциденти з дронами, шпигунські скандали та нові провокації дедалі частіше зачіпають країни Європи, а війна перестає залишатися лише в українських кордонах. Росія може використовувати ескалацію для перевірки реакції НАТО, посилення страху перед прямим зіткненням і поглиблення суперечок усередині Європейського Союзу. До чого може привести така стратегія та наскільки реальною стає загроза для європейських країн? Говоримо з кандидатом політичних наук, членом Міжнародної асоціації політичних наук Олексієм Якубіним. Ведучий: Олексій Бурлаков