Русь на Запоріжжі: перша згадка про пороги, загибель Святослава, бродники, печеніги || За порогами

Що відбувалося на землях Запоріжжя між княжою добою та поширенням козацтва? Кому належав Південь у XIII–XV століттях? Невже концепція Дикого Поля – це посестра Новоросії?

У другому епізоді подкасту “За порогами” доктор історичних наук Віктор Брехуненко у подробицях розповідає про становлення козацтва: теорії походження, триб життя, тюркські впливи, взаємодію з сусідами. Простежує, як козаки стали оборонцями українського простору, сформували свою еліту та увійшли в образ християнських лицарів. 

У цьому випуску також почуєте, чим степовий фронтир в Україні подібний та відмінний зі світовими прикордоннями. 

Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія”.

Чому українці досі погано знають історію Заходу? Як Радянський Союз десятиліттями будував "залізну завісу" в науці, відрізаючи нас від світового контексту? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про монументальну працю сера Крістофера Кларка "Революційна весна". Це книга про 1848 рік — "Весну народів", яка змінила Європу назавжди, але про яку в наших підручниках пишуть сухо і нудно.

Розбираємося, чому події 1848 року — це не просто дати, а момент народження сучасної Європи та націй. Як так сталося, що Галичина отримала свободу від кріпацтва набагато раніше, ніж Велика Україна під Росією? Чому російський цар Микола І став "жандармом Європи", рятуючи Австрійську імперію від розпаду, і як це перегукується з сьогоденням? Ця розмова — про соціальну прірву, що породжує бунти, про паралелі між штурмом Капітолія прихильниками Трампа і паризькими барикадами XIX століття. Про те, як "маленькі люди" творять велику історію, і чому без розуміння "Весни народів" неможливо зрозуміти сучасну Україну.

📌 Важливі моменти:

00:00 - Чому ми не знаємо західної історії? Вплив "совка" та ізоляція

04:12 - Проблема українських книжкових магазинів: де світовий контекст?

06:20 - Пастка перекладів: чому ми читаємо джерела викривлено?

13:17 - "Революційна весна" Крістофера Кларка: книга, що повертає нас у Європу

18:40 - Як працює західна наука: професор, студенти і колективний розум

22:05 - Як війна XVII століття створила поняття суверенітету

27:50 - "Де моя батьківщина?": як німці шукали ідентичність у XIX ст.

33:20 - Глобальний контекст: революція в Європі, відлуння в Австралії

36:00 - Бідність як двигун революції: жахливі умови життя простих людей

37:45 - Галицькі хрести свободи 1848 року vs російське кріпацтво

40:30 - Чим події 1848 року схожі на штурм Капітолія у США (2021)?

44:00 - Несподіваний Бісмарк і роль Гарібальді

46:40 - Угорська травма і як Росія "рятувала" Австрійську імперію

48:30 - Чи була "Весна народів" поразкою? (Спойлер: Ні!)

51:00 - Кримська війна як розплата Росії за "жандармство"

53:00 - Жінки в політиці XIX ст.: феномен Жорж Санд

Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка — разом із Віталієм Ляскою обговорюють головну історичну книгу року: "Революційна весна" Крістофера Кларка.

Придбати книжку Крістофера Кларка "Революційна весна: боротьба за новий світ, 1848—1849"

Говоримо про середньовічну кухню та її еволюцію, що змінила світові гастрономічні традиції. Як антична кухня передавалася до середньовіччя? Як змінилося харчування в Європі після Хрестових походів і якою була дієта середньовічних людей?

Ми обговоримо кулінарні звички середньовічних народів, дослідження харчування за допомогою сучасних методів та археологічні знахідки, які розповідають про смакові вподобання того часу. Пані Стефанія розповідає про вплив античної кухні на європейське середньовіччя, а також детально пояснює різницю між високою кухнею та харчуванням простих людей.

Які були зміни у середньовічних гастрономічних традиціях завдяки відкриттям Нового Світу, таких як картопля, шоколад та інші екзотичні інгредієнти, які змінюють європейські страви вже в новий час. Як ці зміни сформували сучасну кухню?

Стефанія Демчук — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії мистецтв КНУ імені Тараса Шевченка.

Сьогодні говоримо про одну з найвеличніших династій української історії — князів Острозьких. Від перших згадок у XIV столітті до їхнього трагічного зникнення у XVII — це вісім поколінь політичної величі, меценатства, військових перемог і боротьби за ідентичність. Ми дослідимо походження роду, а також несподівані наукові спроби розкрити їх ДНК.Окрему увагу приділено Костянтину Івановичу — великому гетьману литовському, який створив найбільшу земельну імперію в Речі Посполитій, та Василю-Костянтину, меценату і творцю Острозької академії. Чому князівський титул став таким важливим? Як Острозькі використовували шлюбну політику, політичні союзи та культурні ініціативи для впливу на всю державу?

Ігор Тесленко — кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської Академії, керівник центру вивчення спадщини князів Острозьких Національного Університету “Острозька Академія”, викладач факультету середньовічних і сучасних мов та лінгвістики Кембриджського Університету.