Без Брому з Віталієм Ляскою

Говоримо про середньовічну кухню та її еволюцію, що змінила світові гастрономічні традиції. Як антична кухня передавалася до середньовіччя? Як змінилося харчування в Європі після Хрестових походів і якою була дієта середньовічних людей?

Ми обговоримо кулінарні звички середньовічних народів, дослідження харчування за допомогою сучасних методів та археологічні знахідки, які розповідають про смакові вподобання того часу. Пані Стефанія розповідає про вплив античної кухні на європейське середньовіччя, а також детально пояснює різницю між високою кухнею та харчуванням простих людей.

Які були зміни у середньовічних гастрономічних традиціях завдяки відкриттям Нового Світу, таких як картопля, шоколад та інші екзотичні інгредієнти, які змінюють європейські страви вже в новий час. Як ці зміни сформували сучасну кухню?

Стефанія Демчук — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії мистецтв КНУ імені Тараса Шевченка.

Сьогодні говоримо про одну з найвеличніших династій української історії — князів Острозьких. Від перших згадок у XIV столітті до їхнього трагічного зникнення у XVII — це вісім поколінь політичної величі, меценатства, військових перемог і боротьби за ідентичність. Ми дослідимо походження роду, а також несподівані наукові спроби розкрити їх ДНК.Окрему увагу приділено Костянтину Івановичу — великому гетьману литовському, який створив найбільшу земельну імперію в Речі Посполитій, та Василю-Костянтину, меценату і творцю Острозької академії. Чому князівський титул став таким важливим? Як Острозькі використовували шлюбну політику, політичні союзи та культурні ініціативи для впливу на всю державу?

Ігор Тесленко — кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської Академії, керівник центру вивчення спадщини князів Острозьких Національного Університету “Острозька Академія”, викладач факультету середньовічних і сучасних мов та лінгвістики Кембриджського Університету.

У цьому інтерв’ю історик Тарас Ковалець розповідає про Військо Запорозьке як автономну мілітарну корпорацію зі своєю ієрархією, правом, економікою і навіть зовнішньою політикою. Ви дізнаєтеся, хто керував козаками, як вони взаємодіяли з Річчю Посполитою і чому татари були не тільки ворогами, а й союзниками.Також ви дізнаєтесь, чому Військо Запорозьке стало прототипом державності.

Ця оповідь показує козаків як серйозну військову структуру: з реєстрами, пописами, церемоніями, письмовими статутами та внутрішньою бюрократією.

Тарас Ковалець — кандидат історичних наук, викладач Чернівецького Національного Університету ім. Юрія Федьковича, досліджує історію війська запорізького в XVI-XVII ст.

Сьогоднішня тема — історія ядерного роззброєння України, одного з найскладніших і найважливіших процесів новітньої української політики. Від моменту успадкування третього за величиною ядерного арсеналу світу після розпаду Радянського Союзу, через вплив Чорнобильської катастрофи, до ухвалення без’ядерного статусу, що стало революційним рішенням для молодої держави.Це не просто історія про зброю — це уроки політичної мудрості, стратегії і національної безпеки, які мають велике значення і сьогодні.

Мар’яна Буджерин — докторка політології, наукова співробітниця центру науки та міжнародних відносин Белфера при Гарвардському Університеті. Придбати її книжку можна в онлайн-крамниці видавництва "Локальна історія" – https://publishing.localhistory.org.ua/product/bomba-u-spadok-rozpad-srsr-ta-yaderne-rozzbroyennya-ukrayiny/ 

Сьогодні будемо обговорювати постать Володимира Великого та його діяльність.

Цей випуск присвячений одній з найважливіших подій в історії України — хрещенню Русі князем Володимиром Святославовичем. У ньому розглядаються легенди про ці події, а також відсутність історичних подробиць про хрещення самого Володимира. Також проаналізуємо формування української ідентичності та церковної організації. Окрему увагу приділено політичним та релігійним процесам, які вплинули на наше сучасне розуміння історії та культури.

Ярослав Затилюк – кандидат історичних наук, викладач Києво-Могилянської Академії, науковий співробітник інституту історії України та національного музею історії України.

У випуску з Ярославом Погоральським будемо говорити про оборонні городища, побудову нових міст та матеріальну і релігійну культури середньовіччя. Розмова про справжнє українське середньовіччя — не міфічне, а підтверджене археологією. Ви дізнаєтесь, як виглядали перші фортеці на території Русі, якими були городища і яку роль вони відігравали у формуванні державності. Чи справді замки України — лише вплив Європи? Як будували укріплення племена хорватів, волинян і хто контролював Карпатські шляхи? Чому князь Лев Данилович — недооцінена постать нашої історії? Ця розмова— глибоке занурення у фортифікаційну, політичну та духовну історію українських земель.

Ярослав Погоральський – кандидат історичних наук, археолог, доцент історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач археологічного музею ЛНУ. Серед наукових інтересів ранньосередньовічне слов’янське житло, археологія доби Галицько-Волинської держави.

У випуску з Світланою Потапенко будемо говорити про Слобідську Україну, козаків Слобожанщини та долю регіону від 17 століття і до сьогодні. Чи була єдність Слобідської України 18-19ст.? Чи має сучасна Слобожанщина свою ідентичність? Як Московська держава стимулювала колонізацію? Чим відрізнялася Гетьманщина та Слобідська Україна?Чи була Слобідська Україна лояльною до московської адміністрації? Як Харків став початковою точкою українського національного відродження? Чи мав слобідський козацький проєкт шанси гіпотетично набути політичної суб'єктності?

Світлана Потапенко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, запрошена дослідниця університету Ґете у Франкфурті-на-Майні. Досліджує ранньомодерну історію України, історію українського козацтва, генеалогію козацько-старшинських родів, соціальну історію Слобожанщини і Гетьманщини. Авторка книжок “Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х рр. XVIII ст.”, “Віденський архів гетьманського роду Розумовських”, “‘Замість себе вірю в суді бути…’: Адвокати Слобожанщини у XVIII ст.”

У випуску з Людмилою Гриневич будемо говорити про Голодомор як імперський злочин проти поневоленої держави. Якою була ціль організаторів злочину? Про що свідчать економічні показники України в аграрному секторі до Голодомору? Куди вивозили зерно з голодуючих регіонів? Чому завищення кількості жертв цього злочину є шкідливим? Чи справді травма Голодомору проявляється на українцях дотепер?

Людмила Гриневич – докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору. Досліджує політику творення голоду в Україні та світі, механізми та наслідки радянської пропаганди.

У випуску з Таїсією Сидорчук будемо говорити про постать Омеляна Пріцака, його наукову роботу, внесок в історію та спадок для майбутніх поколінь. За що Пріцака вважають вченим світового рівня? Як вдалося заснувати українознавчі студії у Гарварді? Пріцак був членом Нобелівського комітету з літератури, кого з українських митців рекомендував? Які дослідження Пріцака можна назвати найвидатнішими?

Таїсія Сидорчук – кандидатка історичних наук, керівниця Центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака при Києво-Могилянській академії. Вивчає історію української науки та культури у ХХ столітті, архівознавство, музеєзнавство. Авторка понад 50 наукових праць, зокрема про спадщину Омеляна Пріцака.

У випуску з Ростиславом Семківим будемо говорити про українську та російську літературу, як сформувався міф про “велич” і “загадкову душу” та чому Захід у нього повірив? Яким був вплив російської літератури на світове сприйняття української культури? Ким українська література була представлена в 20ст.? Чому існує міф величі російської літератури? Як викориніти насадження російської літератури? Чому російська література не є автенчтиною? Що запозичує російська література в інших? Як російсько-українська війна впливає на українську культуру?

Ростислав Семків – кандидат філологічних наук, доцент Києво-Могилянської академії. Автор низки книжок, зокрема “Пригоди української літератури”, яка здобула премію Книга року ВВС-2023 у категорії “Есеїстика”.