Тема Історія

Без Брому з Віталієм Ляскою

Епізодів: 180

Слухати
Підписатись

Подкаст про українську історію. Докладно, фахово та об’ємно. Від виникнення людини, зародження Київської Русі до радянського побуту та революцій Незалежної України.

Слухайте у додатку

Епізоди 100

  • 48 хвилин
  • 19 листопада 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Імперії нікуди не зникли? Як змінюється світ і хто насправді керує процесами | Нащо читати

Чи зникли імперії насправді — чи просто змінили форму? Як працює влада у світі, де контроль більше не обмежується територією, а ресурси, технології та інформація стають головними інструментами впливу? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про книгу Томаса Барфілда "Тіньові імперії. Альтернативна історія імперій" — спробу подивитися на історію імперій під зовсім іншим кутом.

Розбираємося, чому імперії не варто сприймати лише як держави з чіткими кордонами. Як Афіни можуть виявитися імперією, а сучасні корпорації — новими центрами глобального впливу? Чому ресурс і спосіб його отримання часто важливіші за територію, і як саме це пояснює експансію великих держав — від середньовічної Москви до сучасного Китаю та США?

Ця розмова — про закономірності, які повторюються століттями. Про те, як імперії народжуються на периферії, як вони трансформуються і чому ніколи не зникають остаточно. Про альтернативний погляд на історію, який змушує інакше подивитися і на сучасний світ. І головне — про те, чи живемо ми вже сьогодні в новій імперській реальності, яку ще не до кінця усвідомлюємо.

📌 Важливі моменти:

00:00 - Вступ. Що таке “тіньові імперії” і чому ця книга ламає уявлення

01:13 - Чому класичне розуміння імперій вже не працює

03:44 - Новий підхід Барфілда: як переосмислити імперії

05:23 - Імперії без кордонів: чи можуть корпорації бути імперіями

07:21 - Афганістан як “кладовище імперій” і що це означає

09:22 - Ендогенні та екзогенні імперії: нова логіка поділу

11:30 - Китай, степ і спадковість імперій: як повторюються моделі

15:02 - Ресурси як основа імперій: чому починається експансія

17:41 - Периферія стає центром: як народжуються нові імперії

20:01 - Чому ця книга — синтез, а не класична історія

25:24 - Європа vs Азія: як змінюється оптика бачення світу

41:12 - Нові імперії сьогодні: технології, Китай і контроль над світом

Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка — разом із Віталієм Ляскою обговорюють головну історичну книгу року: "Тіньові імперії. Альтернативна історія імперій" Томаса Барфілда.

Додайте це видання до своєї домашньої бібліотеки:

Томас Барфілд "Тіньові імперії. Альтернативна історія імперій"

  • 46 хвилин
  • 12 листопада 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Чому ця книга змінює погляд на націоналізм? Те, що ми не помічали. Відкриваємо нове | Нащо читати

Чи існував єдиний український націоналізм і чому ми досі намагаємось пояснити його занадто просто? Як формувалися ці ідеї у ХХ столітті - і чому вони були значно складнішими, ніж нам здається сьогодні? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про книгу Мирослава Шкандрія "Український націоналізм. Політика, ідеологія та література. 1920–1956" - одну з найглибших спроб осмислити це явище поза міфами та спрощеннями.

Розбираємося, чому український націоналізм не був цілісною ідеологією, а радше мозаїкою різних ідей, середовищ і поколінь. Як на нього впливали література, інтелектуальні дискусії та політичний контекст міжвоєнної Європи? Чому імена Донцова, Бандери чи інших діячів - це лише частина значно ширшої картини, і як змінювалися самі ідеї залежно від часу та обставин?

Ця розмова - про складність замість простих відповідей. Про те, як інтелектуальне середовище Галичини та Волині формувало модерний український націоналізм. Про вплив літератури на політичні ідеї та про те, чому ми досі дивимося на ці процеси через спрощену оптику. І головне - про те, як читати такі книги сьогодні, щоб краще зрозуміти не лише минуле, а й самих себе.

📌 Важливі моменти:

00:00 - Вступ. Чому ми спрощуємо український націоналізм

01:13 - Чи був український націоналізм єдиним? Різні ідеї та підходи

03:00 - Донцов, Бандера та інші: як персоналії спотворюють розуміння

05:02 - Чому Україна запізнилася зі створенням національного проєкту?

06:25 - Хто формував націоналізм: інтелектуали, середовище, покоління?

08:12 - Як формується нація: роль церкви, освіти і соціальних змін?

11:44 - Чи могла ОУН не з’явитися? Вплив польської політики

14:15 - Польський погляд: асиміляція, страх і державна логіка

20:10 - Галицький чи загальноукраїнський націоналізм?

22:39 - Уявна Україна: як націоналісти бачили простір держави

25:07 - Література як рушій: як ідеї стають масовими

40:37 - Чому ця книга змінює погляд на український націоналізм

Додайте це видання до своєї домашньої бібліотеки:

Мирослав Шкандрій "Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956"

  • 47 хвилин
  • 9 листопада 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Геноцид кочівників українського Степу. Як зникли ногайці || За порогами

Ногайці до кінця ХІХ століття становили абсолютну більшість населення українських степів. Ба більше, протягом століть залишалися найчисельнішою етнічною групою краю. Після Суворовського геноциду структуру їхнього суспільства було зруйновано і ногайці перетворився на міноритарну спільноту Російської імперії.

У 4 епізоді подкасту “За порогами” кандидат історичних наук Владислав Грибовський розповідає про те, хто такі ногайці, яким був уклад їхнього життя на українському Півдні, трагедію переселення та повернення до приазовських степів.

Важливі моменти:

00:00 Вступ

00:27 Гість Владислав Грибовський

01:21 Хто такі ногайці

08:00 Взаємодія з козацтвом

11:30 Що змінили стабільні кордони

15:30 Ногайці перейшли на бік імперії

25:10 Коли зникло Кримське ханство

26:25 Роль Суворова у долі ногайців

28:18 Чому повстали ногайці

30:16 Трагедія переселення

31:40 Повернення до приазовських степів

40:00 З кочівників в осіле населення

📌 Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.ua/product/zaporizhzhya-7-2026/

Команда подкасту: Ведучий – Віталій Ляска

Зйомка та монтаж – Захар Батченко

Звукове оформлення – Яна Шпачинська

Диктор – Павло Нечитайло

Візуальне оформлення – Анастасія Старко

Продюсування – Аліна Брода

Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

  • 47 хвилин
  • 5 листопада 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Чому Поділля — це ключ до розуміння всієї України? Феномен ідентичності та фронтиру | Нащо читати

Чому ми звикли вважати феноменами Галичину чи Донбас, але так рідко говоримо про унікальність Поділля? Чи було воно просто «проміжним пунктом» на мапі України, чи навпаки — найсхіднішим форпостом європейської цивілізації? У новому випуску «Нащо читати» ми занурюємося в історію регіону, який століттями був живим фронтиром, місцем зустрічі кочівників та землеробів, Сходу та Заходу.

Разом з істориком Віталієм Михайловським розбираємося, як формувалася подільська ідентичність і чому вона настільки рухлива. Чому Поділля постійно ділили: від князів Коріатовичів до радянських перейменувань? Де проходив справжній цивілізаційний кордон і як так сталося, що шотландці торгували подільським вином у Гданську?

Ця розмова — про те, як Поділля перетворилося на унікальний «плавильний котел», де співіснували українці, поляки, євреї, вірмени та турки. Ми говоримо про повагу до іншого, про традицію двох Різдв та про те, чому подоляни завжди покладалися лише на власні сили. Чи можна написати історію всієї України крізь призму одного регіону? Дізнайтеся, як стародавнє Поділля продовжує жити в нашій кухні, звичках та характері сьогодні.

📌 Важливі моменти:

00:00 - Вступ. Книга "Феномен Поділля" та "Локальна Історія"

02:04 - Феномен «звичайності» Поділля

07:54 - Чи існує сучасна подільська ідентичність?

09:48 - Полонізація, румунізація: як це працювало

15:52 - Кава до османів? Ранні контакти зі Сходом

19:29 - Васальна залежність: Литва, Польща, Угорщина

26:01 - Шотландці на Поділлі та винна торгівля

34:21 - Поділля як «кінець світу» чи шанс для кар’єри

44:03 - Відродження регіональної гастрономії

Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

  • 41 хвилина
  • 2 листопада 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Початки Запоріжжя: ким були засновники, хто населяв, чим торгували || За порогами

Яку дату вважати часом заснування Запоріжжя? Чи є джерельні підтвердження версії про Х століття? Чи покладатися на думку про те, що місто заклала Російська імперія в межах колонізації краю?

Історик Павло Кравчук у 3 епізоді подкасту “За порогами” розповідає про засновників Запоріжжя: купців, чиї двори сягали гігантських розмірів, чумаків, які осідали в місті, щоб вести бізнес ближче до митниці, переселенців з Гетьманщини та запорожців, які слідували за ними.

Як на формування громади Запоріжжя вплинули два великі торговельні шляхи, які пролягали поряд: Правобережний – до Катеринослава та Лівобережний – на Слобожанщину? Слухайте у подкасті!

Важливі моменти:

00:00 Вступ

00:27 Гість Павло Кравчук

01:45 Версії заснування Запоріжжя

05:00 Х століття – звідки ця згадка?

15:10 Засновники міста – хто це?

20:00 Переселення людей з Гетьманщини

22:00 Чому запорожців не було серед засновників?

24:30 Чи є рік заснування Запоріжжя?

27:00 Хто сформував громаду міста

31:29 Офіційного поселення не існувало до 1785

33:40 Як поселення перетворилося в місто

34:00 Чим торгували: риба, дерево, хліб, сіль


Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.u...

Команда подкасту:

Ведучий – Віталій Ляска

Зйомка та монтаж – Захар Батченко

Звукове оформлення – Яна Шпачинська

Диктор – Павло Нечитайло

Візуальне оформлення – Анастасія Старко

Продюсування – Аліна Брода

Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

  • 45 хвилин
  • 29 жовтня 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Східної Європи більше немає? Як імперії стерли наше минуле. Ми шукаємо правду | Нащо читати

Чому концепт "Східної Європи" поступово зникає і чи існував він насправді? Як століттями конструювалися географічні межі нашого регіону та чому Україна сьогодні прагне стати частиною Центрально-Східної Європи?

У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про гучну книгу Якоба Мікановського "Прощавай, Східна Європо". Це глибока, дуже особиста історія розділених земель, яка ламає імперські та радянські стереотипи про наш дім. Розбираємося, де насправді знаходилися політичні центри українських земель у різні епохи — від Стамбула і Москви до Кракова, Вільна та Відня. Чому історія наших найближчих сусідів (Угорщини, Словаччини, Румунії) залишається для нас суцільною "білою плямою", хоча ми маємо спільне багатовікове минуле? Як Якоб Мікановський через історію власної родини показує унікальний багатонаціональний плавильний котел Європи, який був безжально знищений у XX столітті.

Ця розмова — про еклектику вір, народів та культур. Про те, як створення сучасних національних держав назавжди уніфікувало строкатий світ наших предків. Про трагедію, коли багаторічний сусід раптом стає ворогом, і про те, чому без вивчення історії тих, хто поруч, ми ніколи не зрозуміємо власної ідентичності. Де наш справжній дім і чи зможемо ми повернути втрачену Європу?

📌 Важливі моменти:

00:00 - Вступ. Новий погляд на нашу історію через книжки

01:13 - Східна Європа — це вже минуле? Чому Польща і Чехія відхрещуються від Сходу

04:30 - "Винайдення Східної Європи": де насправді проходила межа цивілізацій?

08:30 - Україна як частина Центрально-Східної Європи: пошук свого місця

09:20 - Шокуюча географія: кому підпорядковувались українські землі у XV столітті?

11:40 - Інтимна історія поколінь: як велика політика ламала долі простих сімей

15:10 - Трагедія XX століття: як війни створили мононаціональні держави

20:00 - Чому ми не знаємо своїх сусідів? Проблема української історіографії

24:00 - Угорський та словацький досвід: асиміляція, комплекси і сучасна політика

27:50 - Османська спадщина та унікальний кримський "плавильний котел"

29:56 - Скільки України в книзі Мікановського? (Від Харкова до Галичини)

32:00 - Прощання зі світом: кінець неймовірної еклектики вір та культур

39:00 - Чи мала Східна Європа шанс на створення єдиної ідентичності?

43:40 - Ефект кинутого каменя: де у майбутньому ми будемо шукати справжню Європу?

Придбати книжку Якуба Мікановського "Прощавай, Східна Європо: особиста історія розділених земель"

  • 54 хвилини
  • 26 жовтня 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Степовий фронтир і запорожці: коли та як козаки стали потугою || За порогами

Що відбувалося на землях Запоріжжя між княжою добою та поширенням козацтва? Кому належав Південь у XIII–XV століттях? Невже концепція Дикого Поля – це посестра Новоросії?

У другому епізоді подкасту “За порогами” доктор історичних наук Віктор Брехуненко у подробицях розповідає про становлення козацтва: теорії походження, триб життя, тюркські впливи, взаємодію з сусідами. Простежує, як козаки стали оборонцями українського простору, сформували свою еліту та увійшли в образ християнських лицарів. 

У цьому випуску також почуєте, чим степовий фронтир в Україні подібний та відмінний зі світовими прикордоннями. 

Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія”.

  • 54 хвилини
  • 22 жовтня 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Ми пропустили цю революцію? Чому СРСР ховав від нас 1848 рік. Україна — це Європа | Нащо читати

Чому українці досі погано знають історію Заходу? Як Радянський Союз десятиліттями будував "залізну завісу" в науці, відрізаючи нас від світового контексту? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про монументальну працю сера Крістофера Кларка "Революційна весна". Це книга про 1848 рік — "Весну народів", яка змінила Європу назавжди, але про яку в наших підручниках пишуть сухо і нудно.

Розбираємося, чому події 1848 року — це не просто дати, а момент народження сучасної Європи та націй. Як так сталося, що Галичина отримала свободу від кріпацтва набагато раніше, ніж Велика Україна під Росією? Чому російський цар Микола І став "жандармом Європи", рятуючи Австрійську імперію від розпаду, і як це перегукується з сьогоденням? Ця розмова — про соціальну прірву, що породжує бунти, про паралелі між штурмом Капітолія прихильниками Трампа і паризькими барикадами XIX століття. Про те, як "маленькі люди" творять велику історію, і чому без розуміння "Весни народів" неможливо зрозуміти сучасну Україну.

📌 Важливі моменти:

00:00 - Чому ми не знаємо західної історії? Вплив "совка" та ізоляція

04:12 - Проблема українських книжкових магазинів: де світовий контекст?

06:20 - Пастка перекладів: чому ми читаємо джерела викривлено?

13:17 - "Революційна весна" Крістофера Кларка: книга, що повертає нас у Європу

18:40 - Як працює західна наука: професор, студенти і колективний розум

22:05 - Як війна XVII століття створила поняття суверенітету

27:50 - "Де моя батьківщина?": як німці шукали ідентичність у XIX ст.

33:20 - Глобальний контекст: революція в Європі, відлуння в Австралії

36:00 - Бідність як двигун революції: жахливі умови життя простих людей

37:45 - Галицькі хрести свободи 1848 року vs російське кріпацтво

40:30 - Чим події 1848 року схожі на штурм Капітолія у США (2021)?

44:00 - Несподіваний Бісмарк і роль Гарібальді

46:40 - Угорська травма і як Росія "рятувала" Австрійську імперію

48:30 - Чи була "Весна народів" поразкою? (Спойлер: Ні!)

51:00 - Кримська війна як розплата Росії за "жандармство"

53:00 - Жінки в політиці XIX ст.: феномен Жорж Санд

Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка — разом із Віталієм Ляскою обговорюють головну історичну книгу року: "Революційна весна" Крістофера Кларка.

Придбати книжку Крістофера Кларка "Революційна весна: боротьба за новий світ, 1848—1849"

  • 38 хвилин
  • 19 жовтня 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Русь на Запоріжжі: перша згадка про пороги, загибель Святослава, бродники, печеніги || За порогами

Що знаємо про Запорізький край часів Русі? Унікальну інформацію про Дніпрові пороги у Х столітті зафіксував імператор Візантії Костянтин Багрянородний. Загибель князя Святослава за порогами оповита легендами: чи справді печенізький хан зробив з його черепа чашу для трунків, чи нещодавно знайдений на Хортиці меч належав князю? Хто такі бродники? Як на цих теренах уживалися різні етнічні сили у ХІІ–ХІІІ століттях?

Про це у першому епізоді подкасту “За порогами”, присвяченого історії Запоріжжя, розповів дослідник історії Русі, кандидат історичних наук Вадим Арістов. Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою.

Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.ua/product/zaporizhzhya-7-2026/

Важливі моменти:

00:00 Вступ

00:27 Подкаст про Південь України від середньовіччя до ХХ ст.

00:57 Гість Вадим Арістов, дослідник Русі

01:05 Перша згадка про Дніпрові пороги у Багрянородного

02:36 Назви Дніпрових порогів двома мовами

05:59 Тюркський світ на Півдні України

09:19 Торгівля русів з Візантією

10:02 Правдиві факти про князя Святослава

12:40 Загибель Святослава на порогах

15:06 Чаша із черепа князя: правда і міфи про загибель

17:50 Меч з Хортиці: чи справді належав Святославу

18:53 Сакральне значення Хортиці

21:29 Край за порогами у 12–13 ст.

24:15 Руське населення у степу: поселення і держконтроль

26:45 Бродники: хто вони?

32:00 Союз руських князів і половців

34:40 Що у степу змінили монголи

36:00 Шовковий шлях на теренах України

Команда подкасту:

Ведучий – Віталій Ляска, Зйомка та монтаж – Захар Батченко, Звукове оформлення – Яна Шпачинська, Диктор – Павло Нечитайло, Візуальне оформлення – Анастасія Старко, Продюсування – Аліна Брода, Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

  • 62 хвилини
  • 24 серпня 2025
Без Брому з Віталієм Ляскою

#181 Як змінювались кулінарні традиції Європи? Як розділили їжу Альпи та Хрестові походи? | Стефанія Демчук

Говоримо про середньовічну кухню та її еволюцію, що змінила світові гастрономічні традиції. Як антична кухня передавалася до середньовіччя? Як змінилося харчування в Європі після Хрестових походів і якою була дієта середньовічних людей?

Ми обговоримо кулінарні звички середньовічних народів, дослідження харчування за допомогою сучасних методів та археологічні знахідки, які розповідають про смакові вподобання того часу. Пані Стефанія розповідає про вплив античної кухні на європейське середньовіччя, а також детально пояснює різницю між високою кухнею та харчуванням простих людей.

Які були зміни у середньовічних гастрономічних традиціях завдяки відкриттям Нового Світу, таких як картопля, шоколад та інші екзотичні інгредієнти, які змінюють європейські страви вже в новий час. Як ці зміни сформували сучасну кухню?

Стефанія Демчук — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії мистецтв КНУ імені Тараса Шевченка.

Автори і ведучі

Нові подкасти

Популярне цього тижня