Всі епізоди "Без Брому з Віталієм Ляскою"

Ми пропустили цю революцію? Чому СРСР ховав від нас 1848 рік. Україна — це Європа | Нащо читати

  • Історія
  • 54 хвилини
  • 22 жовтня 2026

Слухати

Чому українці досі погано знають історію Заходу? Як Радянський Союз десятиліттями будував "залізну завісу" в науці, відрізаючи нас від світового контексту? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про монументальну працю сера Крістофера Кларка "Революційна весна". Це книга про 1848 рік — "Весну народів", яка змінила Європу назавжди, але про яку в наших підручниках пишуть сухо і нудно.

Розбираємося, чому події 1848 року — це не просто дати, а момент народження сучасної Європи та націй. Як так сталося, що Галичина отримала свободу від кріпацтва набагато раніше, ніж Велика Україна під Росією? Чому російський цар Микола І став "жандармом Європи", рятуючи Австрійську імперію від розпаду, і як це перегукується з сьогоденням? Ця розмова — про соціальну прірву, що породжує бунти, про паралелі між штурмом Капітолія прихильниками Трампа і паризькими барикадами XIX століття. Про те, як "маленькі люди" творять велику історію, і чому без розуміння "Весни народів" неможливо зрозуміти сучасну Україну.

📌 Важливі моменти:

00:00 - Чому ми не знаємо західної історії? Вплив "совка" та ізоляція

04:12 - Проблема українських книжкових магазинів: де світовий контекст?

06:20 - Пастка перекладів: чому ми читаємо джерела викривлено?

13:17 - "Революційна весна" Крістофера Кларка: книга, що повертає нас у Європу

18:40 - Як працює західна наука: професор, студенти і колективний розум

22:05 - Як війна XVII століття створила поняття суверенітету

27:50 - "Де моя батьківщина?": як німці шукали ідентичність у XIX ст.

33:20 - Глобальний контекст: революція в Європі, відлуння в Австралії

36:00 - Бідність як двигун революції: жахливі умови життя простих людей

37:45 - Галицькі хрести свободи 1848 року vs російське кріпацтво

40:30 - Чим події 1848 року схожі на штурм Капітолія у США (2021)?

44:00 - Несподіваний Бісмарк і роль Гарібальді

46:40 - Угорська травма і як Росія "рятувала" Австрійську імперію

48:30 - Чи була "Весна народів" поразкою? (Спойлер: Ні!)

51:00 - Кримська війна як розплата Росії за "жандармство"

53:00 - Жінки в політиці XIX ст.: феномен Жорж Санд

Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка — разом із Віталієм Ляскою обговорюють головну історичну книгу року: "Революційна весна" Крістофера Кларка.

Придбати книжку Крістофера Кларка "Революційна весна: боротьба за новий світ, 1848—1849"


Слухайте у додатку

Без Брому з Віталієм Ляскою: інші епізоди

  • 46 хвилин
  • 12 листопада 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Чому ця книга змінює погляд на націоналізм? Те, що ми не помічали. Відкриваємо нове | Нащо читати

Чи існував єдиний український націоналізм і чому ми досі намагаємось пояснити його занадто просто? Як формувалися ці ідеї у ХХ столітті - і чому вони були значно складнішими, ніж нам здається сьогодні? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про книгу Мирослава Шкандрія "Український націоналізм. Політика, ідеологія та література. 1920–1956" - одну з найглибших спроб осмислити це явище поза міфами та спрощеннями.

Розбираємося, чому український націоналізм не був цілісною ідеологією, а радше мозаїкою різних ідей, середовищ і поколінь. Як на нього впливали література, інтелектуальні дискусії та політичний контекст міжвоєнної Європи? Чому імена Донцова, Бандери чи інших діячів - це лише частина значно ширшої картини, і як змінювалися самі ідеї залежно від часу та обставин?

Ця розмова - про складність замість простих відповідей. Про те, як інтелектуальне середовище Галичини та Волині формувало модерний український націоналізм. Про вплив літератури на політичні ідеї та про те, чому ми досі дивимося на ці процеси через спрощену оптику. І головне - про те, як читати такі книги сьогодні, щоб краще зрозуміти не лише минуле, а й самих себе.

📌 Важливі моменти:

00:00 - Вступ. Чому ми спрощуємо український націоналізм

01:13 - Чи був український націоналізм єдиним? Різні ідеї та підходи

03:00 - Донцов, Бандера та інші: як персоналії спотворюють розуміння

05:02 - Чому Україна запізнилася зі створенням національного проєкту?

06:25 - Хто формував націоналізм: інтелектуали, середовище, покоління?

08:12 - Як формується нація: роль церкви, освіти і соціальних змін?

11:44 - Чи могла ОУН не з’явитися? Вплив польської політики

14:15 - Польський погляд: асиміляція, страх і державна логіка

20:10 - Галицький чи загальноукраїнський націоналізм?

22:39 - Уявна Україна: як націоналісти бачили простір держави

25:07 - Література як рушій: як ідеї стають масовими

40:37 - Чому ця книга змінює погляд на український націоналізм

Додайте це видання до своєї домашньої бібліотеки:

Мирослав Шкандрій "Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956"

  • 47 хвилин
  • 9 листопада 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Геноцид кочівників українського Степу. Як зникли ногайці || За порогами

Ногайці до кінця ХІХ століття становили абсолютну більшість населення українських степів. Ба більше, протягом століть залишалися найчисельнішою етнічною групою краю. Після Суворовського геноциду структуру їхнього суспільства було зруйновано і ногайці перетворився на міноритарну спільноту Російської імперії.

У 4 епізоді подкасту “За порогами” кандидат історичних наук Владислав Грибовський розповідає про те, хто такі ногайці, яким був уклад їхнього життя на українському Півдні, трагедію переселення та повернення до приазовських степів.

Важливі моменти:

00:00 Вступ

00:27 Гість Владислав Грибовський

01:21 Хто такі ногайці

08:00 Взаємодія з козацтвом

11:30 Що змінили стабільні кордони

15:30 Ногайці перейшли на бік імперії

25:10 Коли зникло Кримське ханство

26:25 Роль Суворова у долі ногайців

28:18 Чому повстали ногайці

30:16 Трагедія переселення

31:40 Повернення до приазовських степів

40:00 З кочівників в осіле населення

📌 Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.ua/product/zaporizhzhya-7-2026/

Команда подкасту: Ведучий – Віталій Ляска

Зйомка та монтаж – Захар Батченко

Звукове оформлення – Яна Шпачинська

Диктор – Павло Нечитайло

Візуальне оформлення – Анастасія Старко

Продюсування – Аліна Брода

Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

  • 47 хвилин
  • 5 листопада 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Чому Поділля — це ключ до розуміння всієї України? Феномен ідентичності та фронтиру | Нащо читати

Чому ми звикли вважати феноменами Галичину чи Донбас, але так рідко говоримо про унікальність Поділля? Чи було воно просто «проміжним пунктом» на мапі України, чи навпаки — найсхіднішим форпостом європейської цивілізації? У новому випуску «Нащо читати» ми занурюємося в історію регіону, який століттями був живим фронтиром, місцем зустрічі кочівників та землеробів, Сходу та Заходу.

Разом з істориком Віталієм Михайловським розбираємося, як формувалася подільська ідентичність і чому вона настільки рухлива. Чому Поділля постійно ділили: від князів Коріатовичів до радянських перейменувань? Де проходив справжній цивілізаційний кордон і як так сталося, що шотландці торгували подільським вином у Гданську?

Ця розмова — про те, як Поділля перетворилося на унікальний «плавильний котел», де співіснували українці, поляки, євреї, вірмени та турки. Ми говоримо про повагу до іншого, про традицію двох Різдв та про те, чому подоляни завжди покладалися лише на власні сили. Чи можна написати історію всієї України крізь призму одного регіону? Дізнайтеся, як стародавнє Поділля продовжує жити в нашій кухні, звичках та характері сьогодні.

📌 Важливі моменти:

00:00 - Вступ. Книга "Феномен Поділля" та "Локальна Історія"

02:04 - Феномен «звичайності» Поділля

07:54 - Чи існує сучасна подільська ідентичність?

09:48 - Полонізація, румунізація: як це працювало

15:52 - Кава до османів? Ранні контакти зі Сходом

19:29 - Васальна залежність: Литва, Польща, Угорщина

26:01 - Шотландці на Поділлі та винна торгівля

34:21 - Поділля як «кінець світу» чи шанс для кар’єри

44:03 - Відродження регіональної гастрономії

Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

  • 41 хвилина
  • 2 листопада 2026
Без Брому з Віталієм Ляскою

Початки Запоріжжя: ким були засновники, хто населяв, чим торгували || За порогами

Яку дату вважати часом заснування Запоріжжя? Чи є джерельні підтвердження версії про Х століття? Чи покладатися на думку про те, що місто заклала Російська імперія в межах колонізації краю?

Історик Павло Кравчук у 3 епізоді подкасту “За порогами” розповідає про засновників Запоріжжя: купців, чиї двори сягали гігантських розмірів, чумаків, які осідали в місті, щоб вести бізнес ближче до митниці, переселенців з Гетьманщини та запорожців, які слідували за ними.

Як на формування громади Запоріжжя вплинули два великі торговельні шляхи, які пролягали поряд: Правобережний – до Катеринослава та Лівобережний – на Слобожанщину? Слухайте у подкасті!

Важливі моменти:

00:00 Вступ

00:27 Гість Павло Кравчук

01:45 Версії заснування Запоріжжя

05:00 Х століття – звідки ця згадка?

15:10 Засновники міста – хто це?

20:00 Переселення людей з Гетьманщини

22:00 Чому запорожців не було серед засновників?

24:30 Чи є рік заснування Запоріжжя?

27:00 Хто сформував громаду міста

31:29 Офіційного поселення не існувало до 1785

33:40 Як поселення перетворилося в місто

34:00 Чим торгували: риба, дерево, хліб, сіль


Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.u...

Команда подкасту:

Ведучий – Віталій Ляска

Зйомка та монтаж – Захар Батченко

Звукове оформлення – Яна Шпачинська

Диктор – Павло Нечитайло

Візуальне оформлення – Анастасія Старко

Продюсування – Аліна Брода

Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

Нові подкасти

Популярне цього тижня