Троянкер. Тайгер ліліес

Хайль семе нкоми
Ихайль кохайль альсе комих
Ихай месен михсе охай
Мх йль кмс мнк мих мих
Семенко енко нко михайль
Семенко мих михайльсе менко
О семенко михайль!
О михайль семенко!

З усієї літератури
й усіх можливостей мови
особисто мене завжди цікавили слова,
якими звертаються
до померлих.

Ніби справді можна скласти речення,
здатні пробитися в радіоефір смерті.

Послухайте мене,
ви – позбавлені солодких рецепторів співу.
Послухайте мене тепер,
розчуйте мій шепіт,
спотворений акустикою небуття.
Послухайте мене,
ви – мічені за життя діалектами, ніби шрамами,
ви – в чиє горло з дитинства входила розжарена голка абетки,
ви – хористи, що вміли відтворювати пташиний крик. 

Я ж знаю – найбільшою несправедливістю

для вас нині є неможливість відповісти на голоси,
які викликають вас із туману,
неможливість сказати бодай щось на своє виправдання,
неможливість захистити цей нічийний нічний простір
між сподіванням і пам’яттю.

Але навіть по смерті мова є важливою.
Подібна до поглиблення річища,
схожа на перше осіннє прогрівання
великого дому.

Єдине правило – закорінюватись
і пробиватись.

Єдиний шанс – триматись за гілку голосу.

Поза тим не буде нічого.
Ніхто не запам’ятає тебе за твоїм мовчанням.
Ніхто за тебе не дасть імена довколишнім річкам.

Ви – що складаєтесь нині з відлуння,
ви – нині виповнені тишею,
говоріть, ну ж бо, говоріть,
говоріть травою,
говоріть памороззю,
говоріть диригентами. 

Юрій Гуржи - клавішні, гітари, баси, біти, аранжування, вокал

Сергій Жадан - вокал

Terra Studio - запис вокалу;

Шпиталь Рекордз - зведення, мастерінг

Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля!
Навколо вітер непереможний
реве й гуля...
І хвилі моря, далекі й близькі,
мені шумлять.
Там стеле сонце останнім блиском
кривавий шлях...

Криваві пальці тремтять... О, зоре,
постій, не йди!
Але шумує далеке море
і мла... і дим...
Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осіння земля!
Навколо вітер непереможний
реве й гуля...

Я піду на вулиці, де прудко
мчать авто і тане білий дим,
де гуляють п’яні проститутки
й закликають голосом хрипким.

Скільки лиць, одеж, очей і рухів!
У очах мереживо цвіте...
Хтось здійняв до неба жовті руки
й проклинає місто золоте...

Юрій Гуржи - клавішні, гітари, баси, біти, аранжування, вокал

Сергій Жадан - вокал

Євген Манко (La Horsa Bianca) - саксофони 

Діана Марцинковська - вокал 

Terra Studio - запис вокалу;

Шпиталь Рекордз - зведення, мастерінг

Розірвіть моє серце, випустіть кров,
Заберіть усю прану.
Борсаєсь в грудях мій бентежний Бетховен
Цілу ніч до рана.

Візьміть, візьміть моє диханнє,
Енергію вжийте на новий світ.
Тіло моє — для руйнування,
Дух — невідомому привіт.

Сьогодні вдень мені було так нудно,
Ніби докупи зійшлись Олесь,
Вороний і Чупринка.
Почувалося дощово і по-осінньому облудно –
В душі цілий день
парикмахер на гітарі бринькав.

Іноді думав про неї й робив ескізи листа –
Що не гадався їй надісланим бути.
Згадав кілька французьких фраз забутих,
Разів зо два поглянув на образ Христа.

Наспівував банальні вальси безголосно,
Дивлячись на стелю в брудне павутиння.
Ні, мені було тільки тоскно – тільки тоскно…
В серці моєму розкладалась диня.

Багнеться бути
Кондуктором на товаровому потязі
В похмуру ніч
Темну ніч
Осінню дощову
Сидіти на тормозі
У кожусі
Зігнувшись і скупчившись
Дивитись у прірву рухливу.
Про дні що минули
Що в серці зосталися
Ясними плямами
Про образи згадні
Заснулі у грудях навіки
Навіки
Мріять
Мріять
Вдивляючись в сутінь.

Юрій Гуржи - клавішні, гітари, баси, біти, аранжування, вокал

Сергій Жадан - вокал

Любов Якимчук - вокал 

Terra Studio - запис вокалу;

Шпиталь Рекордз - зведення, мастерінг

Очі твої підо мною,
перса
і тіло твоє…
Руки в траві розкинуті,
вогкі долоні
в долонях моїх.

Очі твої свічада,
і я величезний,
безумний
ніжно вдивляюся в них.

Тіні пахучого вечора,
вогні недалекого міста,
чорний, тихий кажан,
що поринає в присмерк…

Тиша.
Задумливість.
Пахне земля,
пахнемо ми…
Близько, близько обличчя.
Ти бачиш, як падають зорі,
неба сліпучі дарунки.

Я ніжно торкаюся рани
запашних і вабливих вуст.
Поцілунок.
Чуєш?
Б’є барабан.
Навіть тепер,
як близько…

Коли очі твої підо мною,
перса
і тіло твоє…
Б’є барабан печалі,
серце моє світове…

Навіть тепер,
так близько,
ти не можеш збагнуть барабанщика,
коли зорі накреслюють риску,
знаходять в етері смерть.

Він барабанить про світову печаль,
за ясність твоїх очей…
Ти не можеш збагнуть барабанщика,
ти здивуєшся,
коли він не візьме тебе.

Бий,
бий,
одбивай похоронні такти,
барабане печалі!
Стукай, серце,
про скорий кінець!
Оплесків не буде
засміяному барабанщику,
велетенському барабанові
всіх сердець.

Юрій Гуржи - клавішні, гітари, баси, біти, аранжування, вокал

Сергій Жадан - вокал

Terra Studio - запис вокалу;

Шпиталь Рекордз - зведення, мастерінг