Як говорити з дітьми про загрозу війни?

Психологиня Оксана Сашенко розповідає, що кожне покоління має своє місце в родині. Однак часто діти функціонально або емоційно стають “батьками” для батьків, або партнерами - це називають “парентифікація”. Це проявляється у тому, що діти дають поради своїм батькам, вирішують за них, дають навіть непрохані поради, а батьки, наприклад маніпулюють, просячи про допомогу. Про ієрархію в родині, ролі батьків і дітей, які можуть перемішуватися, причини цього явища і наслідки - більше у програмі На перспективу.

Пауза у стосунках потрібна, щоб взяти відповідальність за те, щоб бути з цією людиною. Хтось про це може подумати тільки на відстані, — вважає Ольга Євланова, психологиня. На який період можна брати такі паузи? Чому важливо під час паузи зберігати якийсь формат зустрічей? Чи завжди зрада призведе до розлучення? Чому пауза потрібна також після завершення стосунків, щоб пережити усі емоції — більше у програмі На перспективу

Горювання — процес, який людина має пройти, щоб вижити, розповідає Геннадій Мустафаєв, сімейний психотерапевт. Людина, яка не дала своїй психіці пережити ці емоції, витрачає зусилля на стримування, що може призвести до депресії, психосоматичних розладів, додає фахівець. Якщо людина застрягає у своїй травмі, варто сходити до терапевта. Шок — перший етап переживання травми, який може тривати 7-9 днів, наступний — відмова сприймати. Далі людину опановує злість, безсилля і прийняття.
Що таке травма, які її етапи, чому треба просити про допомогу близьких, щоб розділити горе? Як підтримати людину, яка пережила травму — більше про це у програмі На перспективу 

Що таке “перенос” з попередніх стосунків чи з дитячого досвіду? Як це може позначатися на близьких, колегах? Чому проекція — це механізм психологічного захисту, який заважає нам сприймати реальність та людей об'єктивно? Звідки вона береться і як мінімузувати шкоду від неї? Говоримо про це з психологинею Світланою Арефнією у програмі На перспективу