Євген Шатілов

Колекціонери творів мистецтва - це, ніби, персонажі з фільму. Заможні чоловіки і жінки в шикарних костюмах, які сидять у кріслах топових аукціонів і купляють антикваріат за сотні тисяч доларів. Складно повірити, але зовсім нещодавно ця картинка була і про Україну: у 1990-х рр. ринок мистецтва та антикваріату стрімко піднявся з підпілля і пережив свій розквіт у "нульових". Але у 2014 році розпочався його занепад, який триває і досі. Про коротку і цікаву історію арт-ринку в Україні ми поспілкувались з Генеральною директоркою музею "Духовні скарби України", кандидаткою історичних наук Дар'єю Добріян. Не забули спитати про усі плюси, мінуси і підводні камені колекціонування в нашій країні, як відбувається торгівля творами мистецтва, чому держава так жорстко регулює цю сферу і як формується ціна на картини, коштовності, скульптури тощо. І, звісно, ми багато говорили про продаж Дар'єю спільно з Сергієм Притулою картини Марії Примаченко за півмільйона доларів: з нашого подкасту дізнаєтесь цікаві деталі цієї акції!

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO:

⁠Twitter⁠

⁠Telegram⁠

⁠YouTube⁠

⁠Facebook⁠

⁠Instagram⁠

Студентство - досвід, який має великий відсоток українців. Для когось студентські роки стали непростою стежкою до успіху, комусь принесли найближчих друзів чи навіть сім'ю. Інші згадують роки навчання завдяки карколомним вечіркам, подорожам, новим враженням. Чи так було завжди? Ми запросили історика Тараса Самчука, який більше 10 років досліджує київське студентство ХІХ ст. і нещодавно оголосив передзамовлення на свою книгу "Пиво і чорнило. Як жили київські студенти в 19 — на початку 20 століття", поспілкуватись про те, чим нинішнє студенство відрізняється від своїх однолітків понад 100 років тому. Коли студенти жили краще, були згуртованіші, епічніше веселились, краще вчились і, нарешті, чи вдасться нам у ХІХ ст. знайти типи студентів, які ми звикли бачити сьогодні в університетських аудиторіях - дізнаєтесь у цьому тривалому, але дуже цікавому випуску!

Передзамовити книгу Тараса Самчука про київське студенство ХІХ - початку ХХ ст. можна тут!

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO:

Twitter

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram

24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну. Вже за кілька годин Херсон став прифронтовим містом. 1 березня у місто зайшли окупанти. 11 листопада Херсон і правобережну Херсонщину звільнили, але в окупації залишаються близько 80% території області. росіяни пограбували Херсонські художній і краєзнавчий музеї, влаштовували позиції на археологічних пам'ятках, знищували важливі культурні та історичні об'єкти. Яку спадщину регіон втратив, а яку вдалося зберегти? Хто винен у розкраданні унікальних музейних, архівних та бібліотечних колекцій? І чому нас навчила окупація Херсонщини у контексті збереження історичної та культурної спадщини? Про це ми говорили з Сергієм Нємцевим, археологом з Херсона, колишнім завідувачем археологічного музею Херсонського державного університету, а нині - співробітником Міністерства культури та інформаційної політики у сфері охорони культурної спадщини.

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO:

Twitter

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram

Артилерія - самоходна, буксируєма, реактивна тощо - є одним з головних "двіжків" війни з Росією. Ми насолоджуємось влучними "прильотами" по супротивнику, переживаємо, коли на ряду напрямків намітилась чисельна перевага російської арти, радіємо західним поставках озброєння. Гармати панували на полі бою кілька сотень років, але в ядерну еру ми про них призабули. І дарма. Євгеній Шатілов та військовий історик Іван Стичинський згадують весь бойовий шлях артилерії з XIV ст., багато зупиняються на Першій та Другій світових війнах та розмірковують, чого російсько-українська війна більше схожа на війни ХХ ст. ніж на футуристичні конфлікти.

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO:

Twitter

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram