Ріж вірьовку

Другий і, на жаль, останній епізод нашого подкасту з Михайлом Хаєм. У цей день роковини його смерті, тож ми захотіли лишити ще один епізод на згадку про нього. Він помер 15 жовтня 2022 року, зробив неймовірно багато для української традиційної інструментальної музики.

Music: Geoff-Bremner-Audio З-під карпатського хребта (1997, УЕЛФ)

Некрологи і згадки:

http://ethnomusicology.com.ua/article/view/271102 

А також Журнал Україна, №45, 1989 року

Подкаст Ріж вірьовку повертається із новим епізодом із людиною, що склеює львівську та київську спільноти поціновувачів традиційної музики, білим лебедем, що стоїть за більшістю традиційномузичних подій Львова і Літньою Школою традиційної музики Рисі, затятою танцівницею, культурною менеджеркою і просто барабанщицею капели Дʼгорі Павлиною Запольською! ⚡️Із Павлиною говорили про шлях до себе через музику, цінність і унікальні риси львівської і київської спільноти і цінування локальних традицій. 

В епізоді звучить music by ComaStudio from Pixabay

«Завжди тепленько зі своєю лояльною аудиторією: вона тебе завжди зрозуміє, вона завжди тобі буде рада, тобі будуть хлопать, ти будеш задоволений, але це глухий кут. Якщо ви не будете вивчати свою аудиторію — ви не будете успішними. Ви будете тільки у своєму колі тусуватися.ось такий холодний душ від Ярини Сізик, фольклористки, співачки гуртів Щука Риба та Kazka, авторка телеграм-каналу «Етнографічні історії з Сізо Сізіциним»

Нам подобаються такі прямолінійні подкасти. Поговорили з Яриною про те, що зачіпає за живе, а також про:

• те, як не робить з традиційної культури «шок-кантєнт», а жити з нею, як було раніше
• яким чином сформувать свій кругозір щодо традиційного без містифікації
• у який спосіб традиційномузичній спільності працювати з авдиторією і «виходити з теплички своїх»
• чому потрібні публічні дискусії у спільноті
• як із традиційним співом працюють у поп-музиці і чого навчила співпраця із гуртом «Казка»
• як маркетинг працює у музиці, які можливості треба використовувати і на кому лежить відповідальність за просування гуртів
• здорова популяризація vs. хейт для самоутвердження
• to-do list для традиційномузичних гуртів
• умови і можливості для нашої роботи, які треба брати і використовувати
• чому важливо фінансово підтримувати улюблені проєкти.

У цьому епізоді ми використали трек Циферблат — Земля, а також фрагменти Веселі скрипки — Намалюй мені ніч, Дмитро Кондратюк — На долині туман.

⚡️ До речі, цей випуск ми зробили на замовлення слухачів. Тому «замовляйте» подкаст із людиною, яка вас цікавить :) Пишіть у коментарях, із ким поговорити у наступних випусках!

Поширюйте епізод із Яриною, діліться своїми думками! 🔥

Автор та ведучий: Андрій Левченко
Гостя: Ярина Сізик (@yarynko, Етнографічні історії з Сізо Сізіціним)

Підтримуйте Рись на патреоні!😘

Другий епізод другого сезону подкасту «Ріж вірьовку» із різними людьми зі спільноти традиційної музики. Ідея подкасту, якшо хто забув, така: ми запрошуємо до студії патріархів та початківців, законодавців і бунтівників — усіх, хто збирає, досліджує і розвиває українську традиційну музику сьогодні. Ми мали великі плани на цей сезон, перший випуск вийшов у лютому.. а потім стандартна історія із повномасштабною війною, переїздами, адаптацією, і ось нарешті, повертаємося до подкасту.

Отже, гостя цього довгожданого епізоду — Софія Андрущенко, музикантка гуртів «Орелі» та «ЩукаРиба».

Поговорили з Софією про таке:

— як музиканти з інших країн реагують на українську традиційну музику

— чи можливо записати щось в експедиціях, коли надворі 2022 рік і тобі 18?

— про досвід фестивалю Ethno Sweden: приходь зі своїм інструментом вчити мелодії світу

— як шведи зберігають і поширюють свою традиційну музику

— плани на життя і музикування

— як ініціатива однієї людини може повернути мелодію на танцполи

— про проєкт «Живі» — як спів на згарищах хат повертає життя у зруйновані росіянами села 

— як за гру на вулиці чоловік вирішив подарувать цимбали

— у який спосіб зараз люди приходять до традиційної музики.

У цьому епізоді ми використали записи Софії Андрущенко та Emanuel Pathfinder з фестивалю Ethno Sweden (Ретвік, Швеція. Липень, 2022). А також запис танцю «Гайдук» від Вербицького Анатолія Васильовича (1934 р.н.), який записала Вікторія Гавриленко у жовтні 2019 року (Недригайлів, Сумська обл.).

Ще одна хороша новина в тому, що два наступні випуски уже в монтажі, тому вам не доведеться довго чекати на них. 

А тим часом ви можете «замовити» подкаст із людиною, яка вас цікавить. Пишіть у нам на інсті чи fb, із ким поговорити у наступних випусках!

Ну і звісно, поширюйте подкаст із Софією, бо світ має знати про цю юну талановиту жінку! 

Перший епізод другого сезону подкасту «Ріж вірьовку» із різними людьми зі спільноти традиційної музики. Ми запрошуємо до студії патріархів та початківців, законодавців і бунтівників - усіх, хто збирає, досліджує і розвиває українську традиційну музику сьогодні.

Гість цього епізоду —  Віктор Левицький. Музикант з Івано-Франківська, засновник пивоварні Гонір та співзасновник угрупування Лилик. 

Віктор розповідає про те, як підсів на традиційну музику, про експедиції в пошуках духових інструментів, українські дуди, майстрування музичних інструментів, а також роботу в архівах. Тож у цьому епізоді ви почуєте:

- відповідь на головне питання яке турбує всіх: що ж там на западній?

- українська волинка —  це дуда, дивно, що всіх це так дивує

- дуди, на яких грали козаки;

- записи 60-х, які ніхто не слухав, а розкопав їх Віктор;

- про горловий спів у гуцулів;

Підписуйтеся та слухайте інші епізоди про українську традиційну музику.

Сергій Постольников повертається в етер! Він продовжує розповідати свої експедиційні історії та відкриття, заводить всіх у світ одного з найекзотичніших інструментів в українській традиційній музиці - басу. Тепер ми просто слухаємо цю історію в наших навушниках, однак Сергію довелелось проїхати не одну сотню кілометрів, відчитати не один десяток книжок, відшукати не один музей, розговорити не одну людину. І все це заради одного інструменту.

У цьому випуску слухайте:
- що таке бас і де його тепер можна знайти;
- скільки інструментів ручної роботи дійшло до нашого часу;
- як увійти у світ української традиційної музики і що для цього потрібно знати і мати;
- як вийти зі світу української традиційної музики і що для цього потрібно знати і мати;
- історію про братів Чередників і "Пропала Грамота";
- як музиканти у старі часи давали концерти на човнах;
- як музиканти вчились грати раніше.

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду.

Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом.

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису - Олекса Ошуркевич

Гість нового випуску подкасту «Ріж вірьовку» — Степан Андрущенко, представник молодого покоління традиційних музикантів, учасник і за сумісництвом менеджер гурту «Щука-риба». Ведучий подкасту Андрій Левченко підмітив, що Степана можна вважати людиною-експериментом: хоч він і не ріс у сільському середовищі, але з дитинства вчився традиційної музики від старших майстрів. І навряд чи його можна назвати вторинним виконавцем. Степан та його сестра Софія були першими учнями школи народної традиції «Орелі» при Музеї Гончара, де вони повністю занурилися в українську традиційну культуру. Їхні стосунки з музикою дуже близькі до історій автентичних музик: вони не мають класичної музичної освіти і вчаться безпосередньо від виконавців, а нині обоє виступають у складі «Щуки-риби», що робить їх, по суті, родинним гуртом.

У подкасті Степан розповідає:  

- як його музична кар'єра почалася з кози і «Картошки»

- як і у кого він вчився грати на скрипці

- про першу доленосну експедицію у Старі Коні

- чи вдається розділяти музичну діяльність і особисте життя

- що приносить традиційним музикантам найбільшу мотивацію

- чому "Щука-риба" часто виступає у «цивільному» одязі і робить експерименти з поп-музикантами

- який формат роботи в гурті найефективніший - що потрібно традиційній музиці, щоб стати прибутковою

- а також міркує про майбутнє традиційної музики в чистому вигляді  

Слухайте вже зараз, як бути casual but cool:   

У кожному випуску наші гості ставлять важливі для себе композиції. Степан ділиться одним з класичних записів, який, втім, ніколи не зайве переосмислити. Яким саме — дізнаєтеся з подкасту!  

«Ріж вірьовку» — це серія неформальних розмов із людьми, які творять традиційну музику сьогодні. Ми даємо можливість висловити свою думку й поділитися досвідом різним представникам спільноти: докторам мистецтвознавства і студентам-початківцям, керівникам гуртів та культурним менеджерам, засновникам традиційномузичного руху і людям з молодих гуртів. Адже спільнота — це простір діалогу і обміну думками!  Підписуйтесь на «Ріж вірьовку» на основних подкастний платформах, лишайте свої відгуки в коментарях і поширюйте улюблені випуски у соцмережах. Подкаст створено за підтримки УКФ.

P.S. Нікому не кажіть, що пісня «Ой у полі древо» зі збірки Берви. «Полтавщина», AVE 027

Катерина Капра — це серце, мозок і легені «Рисі». Вона багато років очолює підготовку Літньої школи традиційної музики, численних майстер-класів і танцювально-музичних вечірок. Саме завдяки її енергії та наполегливості з'явився сайт rysproject.com, а також освітні матеріали, які відкривають магічний світ традиційної музики для широкого кола зацікавлених. У кожній онлайн-лекції «Рисі» Катерина незримо присутня за кадром — спрямовує думки лекторів і стежить, щоб усі терміни були пояснені на камеру. У відеокурсі з гри на бубні — контролює пропорцію жартів і посутньої інформації від Андрія Левченка, дарує чарівні усмішки і наливає чай між дублями. У подкасті «Ріж вірьовку» Катерина неодноразово з'являється як співавторка і ставить гостям найбільш каверзні питання. Настав час і самій Катерині відповісти перед людьми — навіщо вона робить те, що робить, і про яке майбутнє для традиційної музики мріє.   

Слухайте у новому епізоді подкасту:  
- як Катерина прийшла до традиційної музики і чи причетна до цього її прабабуся Федосія
- що саме вражає її у цій музиці — історична глибина, ідентичність чи естетика
- які зміни мають відбутися у традиційномузичній спільноті, щоб «Рись» видихнула і сказала: ми зробили все, що хотіли  
- чому важлива взаємна підтримка всередині спільноти і як це впливає на її розвиток
- чи варто звертатися до досвіду нетрадиційних і навіть немузичних проєктів
- як держава підтримує розвиток традиційної музики в Україні і якої складової тут бракує
- чому важливо ходити на події і не боятися проявляти ініціативу - як в якості експерименту Катерина два роки поспіль слухала винятково традиційну музику — і що з цього вийшло
- які три слова вона б сказала традиційномузичній спільноті, Україні і всьому світу

Пісня «Ой у полі ячмінь» зі збірки «Український автентичний фольклор. Застольні пісні». Астра Рекордс, 2008.  

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду.

Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом.

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису - Олекса Ошуркевич

У другій частині подкасту зі співаком Андрієм Дутком говоримо про критику в сучасному традиційномузичному процесі, перші кроки у виконанні фольклорних пісень та аналітичний підхід до варіювання співу. 

Ви почуєте:

- яку роль може виконувати критика, окрім відгуків на нові музичні релізи

- що можуть дати молодим гуртам спільні сесії з автентичними сільськими виконавцями – й чи можливо зробити те саме зі старшими гуртами

- хто став справжніми вчителями традиційного співу особисто для Андрія

- чого найголовнішого він навчився

- чи варто аналізувати пісні чи краще рухатись інтуїтивно

- як навчитися вільно варіювати пісню, залишаючись у межах традиції

В епізоді звучить пісня «Зеленая ой дібрівонька» зі збірки проєкту Берви «Полтавщина».

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю «Крутях» від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Якою буде передача співочої майстерності у недалекому майбутньому — у світі, де не залишиться автентичних співаків? Які нові шляхи доведеться шукати гуртам-реконструкторам? І чому так важливо зберегти зв’язок із давньою традицією? (спойлер — це дає зовсім інший рівень задоволення від співу) Про все це говоримо у подкасті «Ріж вірьовку» з Андрієм Дутком — співаком, екс-учасником гуртів «Божичі» та «Щука-риба» і нинішнім учасником гурту «Чорноморці». Бесіда вийшла об’ємною і змістовною настільки, що ми були змушені розділити її на два епізоди.

У першій частині говоримо про персональну ієрархію музики, подібність стосунків у гурті до стосунків у сім’ї, про те, як локальний принцип пошуку компаньйонів для співу перестав працювати в сучасному світі, а також про розрив між старими й новими гуртами — і способи його заповнення.

В епізоді звучить «Мурка» у виконанні закарпатського скрипаля Петра Бабича. Запис Олега Бута 

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю «Крутях» від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.